Connect with us

З життя

Пухнастий помічник врятував власницю від запізнення на роботу.

Published

on

Кіт допоміг господині, яка запізнювалася на роботу.

Цю кумедну історію про свого кота розповіла мені колишня співробітниця. Вдома в неї живе великий білий красень, який відрізняється неабияким розумом і кмітливістю.

Про свого улюбленця господиня може розповідати нескінченно, а мені завжди цікаво слухати й дивуватися, наскільки ж розумні все-таки наші домашні тварини.

Отже, каже мені приятелька, трапився з нею днями дивовижний випадок, після якого вона ще більше зауважила свого котика.

Вранці прокидається вона й з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник з якоїсь причини своєчасно не задзвонив, а до початку робочого дня залишилося лише 20 хвилин.

А ще треба і одягтись, і нафарбуватись, і поснідати, дістатись до роботи.

От носиться вона по квартирі, однією рукою плаття натягує, іншою розчісує волосся.

Жаліється, охкає, хвилюється, як їй від начальника дістанеться за запізнення.

І тут помічає, що її кіт сидить на ліжку і уважно за нею спостерігає.

Головою мотиляє слідом, споглядаючи за її ранковою істерикою.

На секунду вона зупиняється, розуміє, що ще й кота треба погодувати. Біжить на кухню й швидко насипає йому повну миску корму.

“Ех, із собою вже не встигаю взяти обід”, – із жалем каже вона сама собі і біжить у ванну фарбувати вії.

І тут, дивлячись у дзеркало, бачить, що її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

На мить відволікається від нанесення макіяжу і спостерігає кілька секунд за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, засовує туди голову й біжить назад на кухню. І так повторюється кілька разів.

Нічого не зрозумівши в поведінці свого котика, вона швидко закінчує збиратись, нашвидку накидає верхній одяг, хапає сумку й вибігає на вулицю.

Як не дивно, але того дня начальник її не сварив, наче сам запізнився чи ще щось.

Робочий день до обідньої перерви пройшов нормально, у звичайному робочому режимі.

Але коли настав час перерви, вона згадала, що нічого не взяла з собою з дому, щоб перекусити.

Треба було сходити в найближчий магазин за йогуртом і булочкою.

Взяла вона свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи, чи не забула його в ранковій метушні. І раптом натрапила на щось дрібне, розсипане на дні її торби.

Яке ж було її здивування, коли разом із ключами й помадою на стіл випали грудочки сухого котячого корму.

Спершу моя приятелька й не зрозуміла, як це опинилося в її сумці, але потім згадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні в коридор до її ридикюля не просто так. Він поклав їй обід на роботу.

Мабуть, розумна тварина зрозуміла, що господиня сама не встигає приготувати й взяти з собою перекус, от і потурбувався про неї, як міг.

Ну і як після такого не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і в складний момент обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 − один =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Я стала невільницею в родині чоловіка: моя історія про те, як потрапила в скрутне становище

Колись давно, у глухому селі під Житомиром, де вітер розносить запах свіжого сіна, моє життя, що почалося з кохання, перетворилося...

З життя20 хвилин ago

Продірявлені шкарпетки мого сина

**Дірчасті шкарпетки мого сина** Коли мій син Олег із невісткою Соломією прийшли до мене на вечерю, я, як завжди, накрила...

З життя27 хвилин ago

«Моє рішення про дідуся розриває серце, як подряпини котів на душі»

«У мене так коти душу гризуть» — моє рішення щодо дідуся розриває мені серце У невеликому містечку під Львовом, де...

З життя34 хвилини ago

Шкарпетки с дірками у мого сина

Коли мій син Тарас з невісткою Соломією прийшли до мене на вечерю, я, як завжди, накрила стіл, наче на свято:...

З життя35 хвилин ago

Твої слова змінили моє життя, навіть коли ти була втомлена

У маленькому містечку під Києвом, де вечірні ліхтарі розливають м’яке світло на старі вулички, моє життя, здавалося таке спокійне, раптом...

З життя45 хвилин ago

Всередині мене буря, поки я мовчки сиджу на кухні з чаєм

Сиджу на кухні і, як завжди, мовчки п’ю чай — але всередині мене бушує шторм. У невеликому містечку під Львовом,...

З життя48 хвилин ago

Залишилось лише попросити тарілку супу

Мені сімдесят сім, і я дожила до того, щоб просити у своєї невістки, Олени, всього лише тарілку борщу. Ще зовсім...

З життя57 хвилин ago

Отпуск по уходу за ребёнком: призраки прошлого и риск развода

**Декретный кошмар: тень прошлого и разбитые надежды** Декрет стал для меня, Светланы, настоящим испытанием, едва не разрушившим наш брак. В...