З життя
Ранковий дзвінок змінив звичний ритм: Марія відклала в’язання, щоб відповісти.
Зателефонували о десятій ранку. Марія Іванівна відклала в’язання і взяла слухавку.
— Ваш онук щойно потрапив у серйозну аварію. Він винен, — поспішно пояснював незнайомець. — Розбита дорога іномарка, є постраждалі, а це від трьох до п’яти років позбавлення волі… Щоб допомогти онуку уникнути ув’язнення, доведеться заплатити!
— Скільки потрібно?
— Двісті тисяч гривень! — категорично заявили на іншому кінці дроту. — Готуйте гроші, зараз до вас приїде наш чоловік! І про цей дзвінок нікому, інакше онук точно потрапить за ґрати!
— Але вдома таких грошей немає, — схлипнула Марія Іванівна. — Треба їхати в банк, а це на іншому кінці міста.
— Виходьте на вулицю, до будинку під’їдуть сріблясті «жигулі» і відвезуть туди, куди потрібно. І пам’ятайте — нікому ні слова! Це в інтересах вашого онука.
Проїхавши пів міста і зупинившись біля банку, водій притис палець до губ.
Марія Іванівна відповіла йому так само. Вона повернулася через півгодини:
— Пін-код від картки забула, — важко зітхнула вона. — На дачу треба їхати. Він у мене там у зошиті записаний…
Дачу, що була в тридцяти кілометрах від міста, Марія Іванівна покинула з двома сумками картоплі і сіткою цибулі.
— Завантажуй у багажник і поїхали! — сказала вона хлопцеві, що почав було нудьгувати.
— У банк? — перепитав той.
— Додому, — кинула Марія Іванівна. — Не з картоплею ж в банк їхати?! А по дорозі біля супермаркету зупинись, треба хліба і молока купити…
Водій насупився, але промовчав. Темніло. Хлопець нервував, а Марія Іванівна була як ніколи спокійна.
— Чому сидиш без діла, допоміг би бабусі, — зауважила вона, виходячи з машини. І шахрай покірно поплентався за нею на п’ятий поверх. А там його вже чекали співробітники поліції.
— Як же онук?! — розгубився затриманий.
— Немає у мене ніякого онука, — спокійно відповіла не стала жертвою ошуканства. — Як, зрештою, не було і жодної аварії з людськими жертвами. Я вас одразу викрила!
— Навіщо ж тоді було в банк їхати?
— Щоб за квартиру і телефон заплатити.
— А на дачу?
— Щоб картоплю і цибулю додому перевезти, — пояснила Марія Іванівна. — Іди-іди! Я тобі не бабуся з котом, а майор поліції у відставці!
Everyday Heroes
The street was bustling today, as it always is in spring when the city finally feels the warm sun after...
Her Boss
Her boss Sally was hurrying to the office, dreadfully lateshe imagined the nightmare of standing before the editorinchief without having...
You’re Nothing But a Burden, Not a Wife,” My Mother-in-Law Froze the Room With Her Words as I Served Tea, Oblivious to the Fact That I Had Cleared Her Debts.
Youre a burden, not a wife, my motherinlaw announced, her voice cutting through the chatter as I was refilling the...
The Wise Mother-in-Law
The old matriarch, Margaret Whitcombe, tended to her potted ferns on the sill, each leaf glistening like tiny lanterns. Suddenly...
Feel free to speak poorly of your mum all you want, but if you dare utter a single word against my mother that rubs me the wrong way—you’ll be out of my flat in an instant! I won’t be walking on eggshells around you, my dear!
Go on and trash your mum all you like, but if you utter another word about my mother that I...
I Gave Birth to Triplets, and My Husband Panicked and Fled — He Didn’t Even Show Up to Meet Us at the Hospital.
Im Thomas Miller, a farmhand from the little village of Somerby in North Yorkshire, and Ill tell you how Valerie...
Ex-Daughter-in-Law Struggles to Support Her Children — But a Month Later, Her Stunning Turnaround Astonished Her Ex-Husband’s Family
I stared at the screen, my hands clenched around a steaming mug of tea. A text from James was brutally...
“I’ve had enough of carrying you lot on my shoulders! Not a single penny more—sort yourselves out however you fancy!” Yana exclaimed, blocking the cards.
“I’m fed up with hauling you all on my back! Not a single penny leftgo feed yourselves however you wish!”...