Connect with us

З життя

Ранковий подвиг: турботлива дружина готує сніданок для чоловіка і пакує йому їжу на роботу.

Published

on

Оксана прокинулася перед усіма, приготувала сніданок для чоловіка та зібрала йому їжу на роботу. Чоловік прокинувся, з’їв сніданок, перевдягнувся і пішов, залишивши при цьому свої зауваження. Скаржився на те, що Оксана не зробила чаю, а омлет був сирим. Чоловік Оксани був досить специфічним, наприклад, на покупки він дивився з точки зору “навіщо тобі нові черевики, якщо старі ще цілі”. Одного дня жінка вирішила кардинально змінити своє життя.

Коли Оксана вирішила піти від чоловіка, ніхто її не зрозумів. На думку людей, у неї була чудова сім’я: чоловік, двоє дітей, а навіть двоє онуків. Але вона залишила все і пішла. Її рішення не підтримав ніхто з друзів чи навіть родини. Батьки заборонили їй приходити додому, доки не повернеться до сім’ї. Проте, незважаючи ні на що, Оксана була щаслива, і лише зараз відчула, що справді живе.

Одного разу на роботі начальник Оксани неочікувано зізнався їй у почуттях. Він знав, що у неї є сім’я, проте попросив подумати над цим питанням. В той день жінка раптово зрозуміла, що не хоче повертатися додому. Що її там чекає? Чоловік, який сприймає її за служницю, дорослий син, якому потрібно прасувати сорочки, і донька з двома дітьми, яка тільки думає, як лишити їх бабусі, щоб займатися своїми справами.

Саме тоді, коли жінка обмірковувала все це, до неї завітав начальник, Юрій. Він запитав, чому вона залишається на роботі після робочого дня. Оксана зізналася, що не хоче повертатися додому, адже там не відчуває себе потрібною. Чоловік вирішив бути відвертим і зізнався, що живе сам, тому готовий бути з Оксаною.

Спершу жінка не знала, що відповісти, але зрештою погодилася. Ймовірно, її чоловік навіть не помітив її відсутності, адже давно не дбав про неї. Оксана почала нове життя, вперше за довгий час вона не схоплювалася вранці з ліжка, щоб комусь готувати сніданок, це було для неї наче диво.

Удома Оксана прокидалася перед усіма, готувала сніданок для чоловіка та збирала йому їжу на роботу. Чоловік прокидався, з’їдав сніданок, перевдягався і йшов, залишивши свої зауваження про те, що чай не зроблений, а омлет сирий.

Коли чоловік йшов, Оксана готувала синові сніданок, він прокидався, з’їдав його, а Оксана приносила йому чисту білу сорочку, щоб він одягнувся для виходу. Наступала черга готувати сніданок для онуків та доньки. Поки донька прибирала, Оксана годувала дітей, потім їла донька, а Оксана одягала онуків, і кожен вирушав у свої справи: донька — на роботу, онуки — до садочка.

Сама Оксана не мала часу на сніданок, тому пила чай на роботі. Ввечері вона мала робити покупки, щодня були потрібні продукти на обід. Після повернення вона прала, прибирала, займалася з онуками, адже зазвичай це вона їх забирала з садочка, а не донька.

Очевидно, що всі так живуть, але в якийсь момент Оксана втомилася, втомилася від того, що в родині її сприймають як хатню робітницю. Оксані було всього 50 років, а вона відчувала, наче їй 70, крім роботи, дому та саду у неї не було часу ні на що. Вона навіть не пам’ятала, коли востаннє ходила на шопінг, маючи на увазі покупку одягу, а не продуктів.

Вона мала непогану зарплату за мірками їхнього міста, але цього не помічала, все йшло на продукти та господарство.

До речі, якщо щось купувала, то дешевші речі і на ринку. Коли вона пішла до магазину з Юрієм, щоб купити те, що їй потрібно, на неї чекало приємне здивування. Як завжди, вона підійшла до речей, які були на розпродажі, але чоловік сказав, що не варто економити на собі, що вона жінка, а одяг для жінки дуже важливий. Чоловік Оксани дотримувався принципу: навіщо тобі нове взуття, якщо старе ще не зносилося.

Юрій сам брався за господарські обов’язки, самостійно прасував, готував їжу, мив підлогу і не дозволяв Оксані готувати після роботи, стверджуючи, що може зробити це сам. Для неї таке життя було новизною, яка дуже їй подобалася.

Нещодавно вони одружилися, батьки досі не спілкуються з нею, так само, як і друзі, лише донька інколи намагається зв’язатися з матір’ю, бо немає з ким залишити дітей.

Таким чином, Оксана у 50 років розпочала нове життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − 4 =

Також цікаво:

З життя14 хвилин ago

Невимовний біль…

Було так боляче… Соломія розмовляла по телефону, коли до кабінету зазирнув Микола. Марічка, скосила очі на Соломію, даючи зрозуміти, що...

З життя1 годину ago

День звільнення

**День прощення** Останнім автобусом Марійка повернулася з міста до села. Цілий день метушилася — то в лікарню за довідками, то...

З життя1 годину ago

Таємниця зашитого пальто

**Щоденник Оксани** Всій біді пальто. Сиділа я за комп’ютером, але дивилася не в монітор, а у вікно. Останні теплі дні...

З життя2 години ago

Втеча нареченої

Олесь зійшов з поїзда, попрощався з провідницею й пішов до старого однорівневого будинку вокзалу. Усередині був один великий зал. Вздовж...

З життя2 години ago

Зрада

Кінець вересня видався теплим і сухим. Ось-ось похолодає, зарядять пронизливі дощи. Адже осіння погода непередбачувана. «Треба обов’язково вибратись на дачу,...

З життя3 години ago

У золотій клітці

**У золотій клітці** Соломія увійшла до квартири й тихенько роздягалася, намагаючись не розбудити матір. Ледь стримала стогін, коли знімала нові...

З життя3 години ago

Пальто, що змінило все

Все через те пальто Оксана сиділа за комп’ютером, але дивилась не на екран, а у вікно. Останні теплі дні вересня....

З життя4 години ago

Чужі проблеми не вирішують своїх: уроки дружби та гніву

“Свого чоловіка нема, так на чужого накинулась? Подруга, мабуть… Щоб твоєї ноги в моєму домі більше не було!” — з...