Серце, сповнене любові

Кохаюче серце

Роман стояв біля вікна, дивився на сонячний двір. У сусідньому будинку був магазин «Сільпо», люди ходили туди через подвір’я, скорочуючи шлях. Але люди Романа не цікавили. Він чекав одну — Марійку.

Скільки він жив у цьому будинку, стільки й кохав її. Марійка була на два роки старша, жила двома поверхами нижче. Нічого особливого — дівчина як дві краплі води на мільйон інших. Але для Романа вона була єдина. Серцю ж не накажеш. Воно полюбило — і тепер нічого не вдієш.

Вона здавала випускні і збиралася вступати до медичного коледжу. Тепер він не зможе йти за нею до школи, не побачить її на перервах. Залишалося лише чергувати біля вікна.

Марійка не звертала на нього уваги. Для неї Роман був лише сусідським хлопчиськом. Тому він і приховував свої почуття. Боявся, що вона відштовхне школяра. Він чекав свого повноліття, кінця школи, щоб розповісти про любов. А коли він отримав атестат і готувався до інституту, Марійка вискочила заміж. Буквально вискочила.

З вікна Роман бачив, як до під’їзду під’їхала прикрашена стрічками срібляста іномарка, як високий хлопець у темно-синьому костюмі вийшов і нетерпляче ходив біля машини, поглядаючи на вікна другого поверху. Нарешті із під’їзду вибігла Марійка в білому хмарочосі з капрону та мережива. Зістрибуючи з ґанку, вона подвернула ногу й упала прямо в обійми нареченого, який встиг піймати її в останній момент. Посадив наречену в авто, зняв туфельку — зламався каблук.

Мати Марійки винесла білі кеди. У них вона і пішла під вінець. Не було часу їхати по нові туфлі.

Цю історію обговорював увесь будинок, та й увесь двір. Усі зійшлися на тому, що це погана прикмета — шлюб не протримається довго й щастя не принесе.

Після весілля Марійки Роман два дні пролежав на дивані, обернувшись лицем до стіни. Мати вже збиралася викликати лікаря, думала, що син захворів. На третій день він підвівся і знову став біля вікна. Але Марійка зникла. Мати розповіла, що наступного дня після весілля молоді поїхали на море. Роман боявся, що вона переїде до чоловіка — і він її більше не побачить. Але через два тижні засмаглена, ще гарніша Марійка знову йшла подвір’ям. Вона повернулась! Серце Романа ледЙого серце сповнилося щастям, коли вона зупинилася, подивилася на нього й усміхнулась так, наче зірка впала з неба прямо в долоні.