З життя
Щастя в темряві
Останній раз я вгледіла Одарчину фотографію під час нашого візиту до нотаріуса, де її посмішка, така ж тепла й водночас сумна, як у моїх дитячих спогадах про дворовий літній день з палкою в руках, нагадала мені, що щирість завжди живе в серці, навіть коли часи та обставини розносять нас геть, і тепер, тримаючи ключі від київської квартири біля дзеркала, в якому відбилися сніжинки за вікном, я зрозуміла найголовніше — сонце щастя надходить разом із зіркою вдячності в душі.
Не хочу таку доньку
– Не треба мені такої доньки! – вигукувала Ярина Петрівна, махаючи пом’ятим аркушем паперу. – Сором для родини! Як я...
Я у шлюбу, але самотня в житті
– Сонечко, ну поясни мені, як це тлумачити? – сусідка Валентина Петрівна стояла на порозі з торбинкою в руках і...
Вечеря привела до розриву
– Ти що, з глузду з’їхав? – Тетяна кинула серветку на стіл, келих від цього шатнувся. – Запросити її сюди,...
Щастя в темряві
Останній раз я вгледіла Одарчину фотографію під час нашого візиту до нотаріуса, де її посмішка, така ж тепла й водночас...
Навіть слова вдячності не знайшлося
«Ти навіть дякую не сказав» — Мамо, ну чого ти знову починаєш! — роздратовано кинув Ігор, навіть не відриваючи очей...
МЕНЕ НЕ ВИЗНАЧИМО!
— Антоне, завітай! — шеф покликав через внутрішній зв’язок. Антон відчував — знову лає. Та й має право. — Прийшов?...
Друге право на помилку.
Як тепер пригадую, таємницю батька Марійка випадково піднющила, прогульнувши школу, аби супроводити подругу Олесю до татуювальника. Забігла вдома переодягтися, бо...
Протягом шести років молода пекарка безкоштовно годувала бездомного, не знаючи навіть його імені!
Шість років молода пекарка Оксана лишала їжу тихому чоловікові без дому – навіть не знаючи його імені. Дні її весілля...