Connect with us

З життя

Ще вчора ми були в спадщині, тепер нехай вона піклується сама про себе!

Published

on

«Раз вже вона викреслила нас з заповіту, то нехай сама про себе дбає!» — невістка забороняє піклуватися про свекруху.

Марія Литвиненко більшу частину свого життя пропрацювала на заводі у своєму рідному місті, яке було єдиним місцем, де можна було отримати хорошу зарплату. Вона ніколи не думала про зміну професії, бо в маленькому містечку, де вона жила, не було інших можливостей, та й потрібно було утримувати улюбленого сина.

На чоловіка ніколи особливо не можна було покладатися, бо вже через кілька місяців після весілля, коли вона дізналася, що незабаром їх родина збільшиться, зрозуміла, що головою родини стає вона сама. Утримання родини, виховання сина, облаштування якогось скромного життя — все це лежало на її плечах.

Звісно, інколи вона розглядала можливість розлучення, але зрештою вирішувала, що краще, аби у дитини був хоч якийсь батько, ніж жодного. Завдяки своїй важкій роботі на заводі Марія змогла відправити сина на навчання до міста. Юнак був розумним і прагнув швидко стати на ноги. Він успішно вчився, отримав гарну роботу і його запросили працювати в столиці.

Там він і зустрів дівчину, з якою швидко вирішив одружитися. Марія не любила невістку, їй не подобалося, коли пара приїжджала в гості, а невістка починала насміхатися над маленьким містечком і постійно ходила з виразом на обличчі, ніби була високопородною аристократкою. Водночас вона знала, що дівчина походила з одного передміського села.

Коли Марії виповнилося 60 років, вона опинилася в лікарні. Причиною були багаторічні шкідливі умови праці. Вона швидко виписалася з лікарні, але потребувала допомоги в домашніх справах. Чоловіка давно не було поруч, тому вона звернулася по допомогу до сина, проте він теж не міг допомогти, бо був за кордоном. Тоді Марія попросила допомоги в сусідки Ельвіри, якій пообіцяла заплатити за допомогу по господарству. Добродушна дівчина погодилася допомагати абсолютно безкоштовно, говорячи, що Марії «гроші потрібніші». Вона брала гроші лише на покупку продуктів, щоб готувати їжу.

Відчуваючи величезну вдячність, Марія, передчуваючи, що час добігає кінця, склала заповіт, згідно з яким її квартиру мала успадкувати молода сусідка. Це не було проявом неприязні до сина, вона просто вирішила, що він має все, що потрібно, а дешева квартира в маленькому місті йому ні до чого.

Одного дня Ельвіра мусила поїхати з міста на два тижні. Знаючи, що син вже повернувся до країни, мати вирішила зателефонувати й ще раз попросити про допомогу. Під час розмови вона розповіла про сусідку й про те, що саме вона стане спадкоємицею її квартири. Так вона хотіла подякувати за безкорисливу допомогу.

Після кількох секунд тиші в телефоні пролунав голос невістки, яка, очевидно, чула розмову.

«Раз вже вона викреслила нас з заповіту, то нехай сама про себе дбає!» — випалила вона.

«Тихіше!» — шикнув син.

Марія терпляче чекала, що скаже син.

«Мамо, я постараюся приїхати, але не обіцяю, бо на роботі мені загрожує повернення з відпустки раніше», — сказав син.

«Добре…» — відповіла жінка, все ще сподіваючись, що син приїде.

На жаль, син не встиг відвідати її…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять + один =

Також цікаво:

З життя38 хвилин ago

Гра на удачу

Давно це було, ще за часів, коли Київ був повний весняного тепла, а по вулицях лунали пісні співаків з невеличких...

З життя2 години ago

Не пускай слова на вітер: важливіша мета — щасливе заміжжя!

— Ти, Льоню, не цокай дзьобом. Головне — гарно вийти заміж. У будь-якому разі виграєш, — наставляла родичка. Льоня була...

З життя2 години ago

Чому ти так на мене дивишся? Так, я не хочу дітей. Хіба нам погано удвох? – запитала дружина у чоловіка

— Чого ти так дивишся на мене? Так, я поки що не хочу дітей. Нам що, погано вдвох? — запитала...

З життя3 години ago

З двома впораємось, а третій — це вже виклик!

Марина почувствовала втому, яка не відпускала її кілька днів. Справ купа, а їй кортіло сісти й не рухатися, а ще...

З життя3 години ago

В останню мить усвідомлення: ризиковані наміри на табуреті з петлею в руках

Богдан запізно зрозумів, що стоїть на табуреті з мотузкою в руках і його наміри можуть бути неправильно зрозумілі. Богдан сидів...

З життя4 години ago

В пошуках себе

У Тараса була звичайна сім’я. Мама та тато любили його, як і він їх. Разом у вихідні ходили до кіно...

З життя4 години ago

Увічнена в любові

**Кохання до гроба** Марійка вийшла з магазину, перехопила важкий пакет і поплелася додому. Купила всього трохи, а ніби мішок цементу...

З життя5 години ago

Несподіване побачення

Випадкове побачення Марія вийшла з офісу й глибоко вдихнула повітря, насичене ароматом опалого листя та осінньої свіжості. Було яскраво та...