Шлях додому з посмішкою: несподівана нагорода та мрійливий відпочинок!

Віка поверталася додому з піднесеним настроєм та посміхалася перехожим. Сьогодні вона отримала чудову премію, а ще й додаткову тижневу оплачувану відпустку. І все це за досить складний проєкт, над яким дівчина працювала останні кілька тижнів.
Відпустка, звісно, не дуже велика, але, якщо правильно розпланувати час, можна гарно відпочити, почитати та побалувати чоловіка смачненьким. Як же він зрадіє, що нарешті Віка цілий тиждень зможе присвятити їм із дітьми!
Дівчина прийшла додому, трохи прибрала в квартирі та вирушила на кухню з думкою:
─ Зварю-но я Павлу його улюблений борщ. Він нещодавно згадував про нього.
І Віка, наспівуючи, почала готувати.
Грюкнули двері. Дівчина вибігла назустріч чоловікові, чмокнула його в щоку і відійшла назад. Її очі сяяли від щастя.
─ Ого, яке в тебе гарне настрої! ─ вигукнув Павло. ─ І ще й наготовила? ─ запитав він, принюшуючись до ароматів з кухні.
Зазвичай вони разом поверталися з роботи. А тут вона прийшла раніше, і борщ вже готовий.
─ Встигла, ─ кивнула Віка.
Їй не терпілося розповісти чоловікові про щедрість свого начальника, але не встигла.
─ Тебе що, раніше відпустили? Якісь проблеми? Або знову у відрядження?
Павло ставив запитання таким тоном, що це більше нагадувало допит. Віка подумала, що чоловік просто втомився, тому йому нема настрою. Щоб трохи його підбадьорити, вирішила пожартувати:
─ Ні, любий, все добре. Просто я звільнилася. Ти ж давно мріяв, щоб я не працювала, а займалася домом. Ось тепер я зовсім вільна!
Павло раптом зблід, але потім взяв себе в руки і промовив:
─ Звільнилася? Ну і добре. Хоч не будеш так втомлюватися. А грошей нам вистачить. Ладно, я в душ, поїм потім.
Віка розгублено кивнула. Поведінка Павла здалася їй дивною.
─ Чому його так це напружило. Адже завжди казав, що жінка повинна сидіти вдома, створювати затишок, виховувати дітей, а забезпечувати її обов’язок чоловіка.
Коли Павло та Віка одружилися, дівчина вже працювала у відомій компанії. Незабаром її підвищили на посаді. Зарплата, й так не маленька, зросла вдвічі. Павло просив дружину звільнитися, але Віка не уявляла себе домогосподаркою.
─ І що ти думаєш робити далі? ─ запитав чоловік після вечері.
Віка уважно подивилася на нього. Брехати не хотілося, але зрозуміти, чому він так реагує на її звільнення, теж було потрібно: чого насправді хоче Павло, і наскільки щиро він пропонував їй кинути роботу.
─ Ну, а що мені робити? ─ усміхнулася дівчина. ─ Ти хотів, щоб я затишком займалася, ось і буду ним займатися.
Павло кивнув і пішов у спальню. Лежачи на ліжку, він замислився. Дійсно, він пропонував дружині залишити роботу, особливо коли вона скаржилася, що обсяг роботи сильно зріс, а зарплату не підвищують. Він просто хотів її якось утішити, заспокоїти, але був упевнений, що вона цього ніколи не зробить.
А що тепер? Правда, у них своя квартира, кредит на машину нещодавно погасили. Зарплата дружини була значно вищою. Виходить, дохід сім’ї помітно зменшиться. А він хотів купити останню модель айфона, придбати ігрову приставку, та й годинник вже пора міняти.
─ Ні, вона не зможе сидіти вдома, ─ промайнуло в голові. ─ Через кілька днів побіжить шукати нову роботу.
Павло заспокоївся і заснув.
Однак минуло три дні, а Віка й не думала шукати роботу.
Дівчина насолоджувалася відпусткою. Вона вирішила нічого не говорити чоловікові та подивитися, чим усе це закінчиться.
В один із днів Павло повернувся додому з усмішкою на обличчі:
─ Дорога, я знайшов тобі роботу. А чого ти така заспана? Ось, дві вакансії. Надсилай резюме.
Віка здивовано подивилася на чоловіка.
─ Ну чого ти сидиш? Підіймайся з дивана й відкривай ноутбук, ─ підганяв її Павло.
Дівчина слухняно встала.
─ Ну що ж, ─ думала вона, ─ подивимося, що буде далі, до чого він дійде у своєму прагненні відправити мене на роботу.
Через десять хвилин Павло запитав:
─ Відправила?
─ Відправила, ─ відповіла Віка.
Наступного дня чоловік телефонував кілька разів, щоб дізнатися, чи не запросили Віку на співбесіду. Він так хвилювався, наче вирішувалося питання життя чи смерті. А після обіду зателефонував і велів збиратися. Мол знайшов для Віки «класне місце» і треба терміново туди під’їхати.
Дівчина вирішила грати до кінця. Вона поїхала з чоловіком на фірму, тільки заходити в офіс не стала: посиділа в коридорі, а Павлу сказала, що її не взяли.
─ Та що за біда, чому тебе ніде не беруть, ─ обурився Павло.
Чоловік відвіз Віку додому і поїхав на роботу. Вона ж відкрила його ноутбук, щоб подивитися, чим цікавиться чоловік і чому він так різко змінився. Раніше вона ніколи цього не робила, але зараз шукала відповіді на свої питання.
Перший пошуковий запит вразив дівчину: «Як змусити дружину піти на роботу». Вона посміхнулася й стала дивитися далі. Зависань у соцмережах і переписок із жінками не знайшла. Зате виявила множину сайтів, які переглядав чоловік. Він шукав нову машину бізнес-класу, новий айфон, наручні годинники з шаленою ціною, ігрову приставку.
Віка задумалася, почала співставляти факти і раптом чітко побачила те, на що раніше не звертала уваги. Дівчина ніколи не дозволяла собі зайвого, всю зарплату витрачала на сім’ю. Платила кредит за машину, яка була на неї оформлена. Правда їздив на ній Павло, а Віці давав машину дуже неохоче.
Грошей у чоловіка не питала. Коли ходили у супермаркет за продуктами, завжди розраховувалася сама. Куди він витрачає свої гроші не цікавилася. І, схоже, дарма. Згадала про комп’ютерне крісло Павла, яке коштувало дорожче пральної машини, його швейцарські годинники, постійно міняються айфони.
Дівчина спробувала пригадати, як давно Павло дарував їй квіти, але не змогла. А подарунки? Він завжди пропонував вибрати їх самій. А потім вона оплачувала подарунок зі своєї картки. Віка нервово засміялась, але потім заспокоїлася, вирішила влаштувати маленьку перевірку.
Наступного дня вона звернулася до чоловіка:
─ Любий, мама просить позичити трохи грошей. Ти ж їй не відмовиш? Тим паче у тебе позавчора зарплата була. Позичимо?
Павло так подивився на Віку, що вона злякалася.
─ Я тебе забезпечую, ще й матір твою утримувати? ─ у його голосі звучала неприхована злість.
─ Забезпечуєш? ─ промовила дівчина, ─ у нас холодильник порожній, це так ти мене забезпечуєш?
─ Треба було сказати, що купити. І взагалі, немає у мене грошей… вже. Я собі приставку замовив.
─ Оце так? ─ Віка піджала губи. ─ Ще щось?
─ Нічого! Немає грошей кажу. Я замовлення оплатив. Після обіду забирати поїду.
─ А жити ми на що будемо? ─ Віка ледве стримувалася.
─ Ну там залишилося трохи. До авансу дотягнемо. Худнути треба, а то он у тебе вже животик з’являється.
Віка не могла повірити своїм вухам. І це говорить її чоловік, який вів себе зовсім інакше зовсім недавно.
─ До речі, що там із твоєю квартирою, квартиранти заселилися? ─ запитав Павло.
─ Поки ні, ─ відповіла дівчина.
─ Ну так оголошення дай, щоб охочі швидше знайшлися. У тебе ж повно часу. Ти ж тепер вдома сидиш, ─ розпорядився чоловік.
─ Я не сидітиму більше вдома, Павло. Я зараз зберу речі та до себе поїду, ─ видихнула Віка.
Вона пішла в кімнату і почала збиратися. Чоловік і не думав зупиняти її. Можливо, навіть зрадів, що позбудеться нахлібниці.
Коли дівчина підійшла до дверей із сумкою в руках, Павло вийшов із кухні.
─ А на що ти жити збираєшся? ─ засміявся він, ─ якщо тебе нікуди не беруть.
─ А тебе це правда хвилює?
─ Ми одружені взагалі-то…
─ Ти правий, одружені, ─ кивнула Віка, ─ тільки ти якось пізно про це згадав. Ладно, ключі від машини давай. Вона ж на мене оформлена, і кредит я сама виплатила. Це дуже легко довести.
─ Сама сіла мені на шию, і мене ж у чомусь обвинувачуєш? Якщо тобі потрібен був гаманець, треба було за «папіка» заміж виходити, ─ вже кричав Павло.
Віка засміялася. Вона ніяк не очікувала, що її невинний жарт призведе до таких наслідків.
─ Я не сідала тобі на шию. Це просто була невелика відпустка. У понеділок я виходжу на роботу. Але це вже не важливо. І тебе більше не стосується.
Дівчина вийшла і зачинила за собою двері.