Connect with us

З життя

Шлюб відразу після школи: подружня зрада і розлучення з двома дітьми на руках.

Published

on

Ми з чоловіком побралися ще юними: я щойно закінчила школу, а він, Олексій, вже добре стояв на ногах і забезпечував нашу родину. Його заробітки на той час здавались мені ледь не казковими сумами. Ми мали різницю у віці шість років.

Відразу після весілля я подарувала чоловікові сина, а через два роки у нас з’явилася донька. Жили ми у його двокімнатній квартирі. Впоратися самій з двома маленькими дітками було нелегко, проте мене завжди підтримувала свекруха, за що я їй неймовірно вдячна. Вона завжди приходила на допомогу тоді, коли це було найпотрібніше.

Я була доброю господинею, смачно готувала, наш дім був завжди чистим і затишним. Коли донці виповнилося два роки, я вийшла на роботу — влаштувалася нянею до дитячого садочку. Зарплата була скромною, але додатковий дохід все ж був важливим.

Згодом я почала більше зосереджуватись на дітях, віддаючи їм все, що мала, і зовсім забула про себе. Почала радіти речам, які віддавали родичі, перестала фарбуватись та купувати косметику. З часом помітила, як чоловік став до мене холоднішим — часто затримувався на роботі і мало спілкувався вдома. Ми віддалилися одне від одного.

Одного дня Олексій прийшов і зізнався, що зраджував мені, і що хоче розлучення. Це був шок. Я довго не могла прийти до тями, плакала тижнями. Але свекруха витягла мене до торговельного центру, і ми вирушили за покупками. Було шкода витрачати гроші на себе, але я зрозуміла, що це необхідно. Ми придбали багато косметики та одягу, я відвідала салон краси. Після цих змін я відчула себе краще, почала знову подобатись собі.

Згодом помітила, що Олексій знову звертає на мене увагу, і наші стосунки поступово покращилися. На щастя, до розлучення справа не дійшла, і за це я безмежно вдячна моїй любій свекрусі. Завжди буду їй за це вдячна.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один × п'ять =

Також цікаво:

З життя52 хвилини ago

The kitchen’s marble floor was icy, unyielding, and relentless. And there, on that chilly ground, sat Mrs. Rosaria, a 72-year-old woman.

The marble slab of the kitchen floor was cold, hard, relentless. On that icy surface sat Mrs. Margaret Whitfield, a...

З життя55 хвилин ago

An Arrogant Woman Rips Her Dress, Believing the Waitress Is Just a Lowly Server, Unaware That Her Millionaire Husband Is Watching It All Unfold.

Dear Diary, Tonight a raucous soirée turned into a stark reminder of how quickly civility can shatter. An arrogant woman,...

З життя2 години ago

The Wicked Neighbour Next Door

Every courtyard has that one lady who shrieks from her window whenever someone smokes beneath it, complaining that her flat...

З життя2 години ago

The Runaway Bride: A Tale of Escape

The first time I ever set foot at a wedding was the day the bride fled. Had someone told me...

З життя2 години ago

The Wicked Neighbour Next Door

Every courtyard has that one lady who shrieks from her window whenever someone smokes beneath it, complaining that her flat...

З життя2 години ago

What’s Going On, Old Chap? Fancy a Stroll? At Your Age, I’d Be Keeping Cozy at Home!

23October2025 Today the cold wind cut across my cheeks as I stood by the Aroad, the old wicker basket hanging...

З життя4 години ago

Worries or Diagnosis? Understanding the Thin Line

Dear Diary, Im not quite sure how to begin this entry, but the image of my mother buying a loaf...

З життя4 години ago

Well, Aren’t You a Right Numpty?

Enough, Max, she snapped, the words spilling out as if they were nothing more than the morning news. I cant...