З життя
Шлюб відразу після школи: подружня зрада і розлучення з двома дітьми на руках.

Ми з чоловіком побралися ще юними: я щойно закінчила школу, а він, Олексій, вже добре стояв на ногах і забезпечував нашу родину. Його заробітки на той час здавались мені ледь не казковими сумами. Ми мали різницю у віці шість років.
Відразу після весілля я подарувала чоловікові сина, а через два роки у нас з’явилася донька. Жили ми у його двокімнатній квартирі. Впоратися самій з двома маленькими дітками було нелегко, проте мене завжди підтримувала свекруха, за що я їй неймовірно вдячна. Вона завжди приходила на допомогу тоді, коли це було найпотрібніше.
Я була доброю господинею, смачно готувала, наш дім був завжди чистим і затишним. Коли донці виповнилося два роки, я вийшла на роботу — влаштувалася нянею до дитячого садочку. Зарплата була скромною, але додатковий дохід все ж був важливим.
Згодом я почала більше зосереджуватись на дітях, віддаючи їм все, що мала, і зовсім забула про себе. Почала радіти речам, які віддавали родичі, перестала фарбуватись та купувати косметику. З часом помітила, як чоловік став до мене холоднішим — часто затримувався на роботі і мало спілкувався вдома. Ми віддалилися одне від одного.
Одного дня Олексій прийшов і зізнався, що зраджував мені, і що хоче розлучення. Це був шок. Я довго не могла прийти до тями, плакала тижнями. Але свекруха витягла мене до торговельного центру, і ми вирушили за покупками. Було шкода витрачати гроші на себе, але я зрозуміла, що це необхідно. Ми придбали багато косметики та одягу, я відвідала салон краси. Після цих змін я відчула себе краще, почала знову подобатись собі.
Згодом помітила, що Олексій знову звертає на мене увагу, і наші стосунки поступово покращилися. На щастя, до розлучення справа не дійшла, і за це я безмежно вдячна моїй любій свекрусі. Завжди буду їй за це вдячна.
