Connect with us

З життя

Швидке кохання і раннє розставання: історія зради після двох дітей

Published

on

Ми з чоловіком одружилися дуже молодими. Я тільки-но закінчила школу, а Андрій вже мав стабільну роботу і добре забезпечував нашу сім’ю. Для мене його заробіток здавався тоді просто неймовірним. У нас була різниця у віці шість років.

Майже одразу після весілля я народила чоловікові сина. А ще через два роки у нас з’явилася донька. Ми жили у двокімнатній квартирі Андрія. Впоратися з двома дітьми самотужки було, звісно, важко, але мене завжди підтримувала моя свекруха. Я їй за це дуже вдячна. Вона приходила на допомогу саме тоді, коли я її найбільше потребувала, ніби відчувала.

Я була гарною господинею: смачно готувала, у квартирі завжди панувала чистота та затишок. Коли донечці виповнилося два роки, я вийшла на роботу. Працювала нянею в дитячому садку. Зарплата була невеликою, але навіть ці гроші були знахідкою.

З часом я повністю зосередилася на дітях, віддавала їм усі сили і забувала про себе. Мені здається, таку помилку роблять багато мам. Я раділа речам, які мені віддавали родичі, перестала фарбуватися і купувати косметику. Почала помічати, як чоловік став холодним до мене. Часто затримувався на роботі, а вдома ми майже не спілкувалися, дуже віддалилися одне від одного.

Одного дня Андрій прийшов додому і сказав, що зраджував усі ці роки і хоче розлучитися. Це був удар. Я багато плакала. Але одного дня прийшла свекруха і потягла мене до торговельного центру на шопінг. Спершу мені було шкода витрачати гроші на себе, але я зрозуміла, що це необхідно. Ми накупили одягу, косметики, відвідали салон краси. Я знову почала собі подобатися.

Після моїх змін чоловік почав виявляти до мене інтерес. Ми почали налагоджувати стосунки. На щастя, до розлучення справа не дійшла. Все це завдяки моїй улюбленій свекрусі, за що я завжди буду їй вдячна.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 − 4 =

Також цікаво:

З життя5 хвилин ago

«За столом з батьками… які мене не впізнали»

Ця історія — не вигадка, не сценарій з фільму й не міська легенда. Це правда, від якої стискається сердце. Оповідь,...

З життя33 хвилини ago

«Через конфлікт з донькою я втратила можливість бачити онуку…»

Я йшла звичайною дорогою до садочка — тією самою, якою роками бігала за своєю улюбленою Олесею. Зазвичай онука побачала мене...

З життя43 хвилини ago

«Мы решили лишить детей наследства: пусть это будет их жизненным уроком»

«Мы решили лишить детей наследства. Пусть это станет для них уроком на всю жизнь» Мы с Татьяной всегда хотели быть...

З життя46 хвилин ago

«Кохання золовки: коли її дитина – наша відповідальність»

Липень, як завжди, ми з дітьми поїхали на дачу до батьків. Чоловікові з відпусткою не пощастило — лишився вдома, на...

З життя51 хвилина ago

«Золовка закохалась — і знову вся відповідальність за її дитину на нас»

У липні, як завжди, я з дітьми поїхала на дачу до батьків. Чоловікові з відпусткою не пощастило — лишився вдома,...

З життя54 хвилини ago

«Вона — моя мати… Але як боляче чути лише докори»

Вона — моя мати… Але як же болить чути від неї лише докори. Мені сорок один. І нібито я вже...

З життя57 хвилин ago

«Вона моя мати… Але як же боляче чути лише докори»

Вона — моя мати… Але як же боляче чути від неї лише докори. Мені сорок один. І ніби я вже...

З життя1 годину ago

«За столом с родителями, которые меня не признали»

Ця історія — не вигадка, не сценарій фільму і не міська легенда. Це реальність, від якої стискається сердце. Оповідь, почута...