З життя
Сім’я переїхала з міста до віддаленого села.
В однієї родини з міста виникла думка поїхати до віддаленого українського села. Чоловік із жінкою вирушили в дорогу, забравши із собою стареньку матір. Вона була дуже старенькою, крихітною бабусею. Колись, багато років тому, вона жила в цьому батьківському будинку біля озера. Але коли стала слабкою, донька забрала її до міста. Бабуся їла вже зовсім мало, ноги погано тримали, все забувала. І ось донька з чоловіком вирішили, що їй залишилося недовго жити. Самі вони вже були пенсіонерами і вирішили, що буде краще поховати матір на рідній землі, поруч із близькими. Їй вже майже 90 років, вона ледь дихає. Вони були готові потерпіти сільські незручності, адже це ненадовго – так планували чоловік і жінка. Також вони вважали, що це позбавить їх турбот з похороном.
Дорога до села була важка, проте бабуся все стійко витримала. Жителів там було небагато, найближчий магазин за 3 км, і вибір товарів там невеликий. Так і почали жити. Чоловік ловив рибу, жінка зробила грядки, збирала ягоди та гриби в лісі, трави для чаю. Підновили стару баньку й човен.
Спочатку бабуся сиділа біля віконця, одягала окуляри і дивилася на траву у дворі, на озеро, на жовті латаття. Згодом, знайшовши старі валянки та взявши палицю, почала виходити на ґанок. Їй у гості став захажувати кіт, який лягав на коліна. Так вони могли сидіти разом довго: бабуся гладила кота маленькою рукою, а він тихенько лежав на її худеньких ніжках. Сонце гріло їх, пташки літали, метелики порхали, на озері качки крякали, а навколо – тиша…
З часом бабуся почала по подвір’ю ходити: валянки великі, на голові хусточка, окуляри на носі, сама маленька, на палицю спирається і дрібними кроками рухається. Одного разу дісталася до озера, а там качки просять частування. Донька на валянки галоші натягнула, щоб не намокли, і бабуся щодня почала ходити до озера з шматочками хліба, годувати качок з каченятами. Вони прямо з руки крихти їли, а бабуся усміхалася, щаслива. Іноді донька катала її в човні по озеру, давала вудку потримати. Бабуся зловить одну-дві рибинки і пригощає кота.
Так пройшло літо, прийшла осінь та зима, а бабуся й далі, тепло одягнена, виходила у двір і навіть ганок від снігу мітлою підмітала. З лопатою їй було не впоратися, а з мітлою виходило. І з котом по засніженому подвір’ю потихеньку гуляла. Їсти стала краще, апетит з’явився, чай любила з звіробоєм, брусницю з толокном, кашу пшоняну. І баню любила, коли гаряче. Донька її намилює, а бабуся рум’яніє від тепла, молодшає – справжня красуня! І так рік за роком…
Діти виявилися неправі у своїх підрахунках. Бабуся в селі ще шість років прожила. Всі ці шість років, доброзичливо усміхаючись світу навколо, потихеньку, у великих валянках, дрібними кроками ходила по подвір’ю, спираючись на палицю. А куди поспішати? До потойбічного світу завжди встигнеш, від цього нікуди не подінешся.
Краще радіти життю: дивитися на озеро, на траву, годувати з руки качок, гладити кота, випити кухоль чаю з малиновим варенням. Насолоджуватися життям і не думати про погане. І творити добро…
I Paid the Price for My Son’s Happiness: How I Chose the Perfect Daughter-in-Law and Found My Son’s True Love with a Little Help and a Secret Deal
I Paid for My Sons Happiness I mulled it over for ages, and finally decided I would hand-pick my sons...
The Ringtone on My Daughter-in-Law’s Phone Made Me Rethink Helping My Son’s Young Family Find a Home
Diary Entry Living alone in my lovely one-bedroom flat in the heart of London has suited me well enough these...
For about an hour, I observed young would-be parents who had only just left sixth form.
For about an hour, I observed a pair of soon-to-be parents, barely out of sixth form. Not long ago, I...
“You’re Not a Wife, You’re a Servant. You Don’t Even Have Children!” – When Helena Moved in During Renovations, Her Mother-in-Law’s Cruelty Tested Her and Her Husbands Marriage in Their London Home
Youre not a wife, youre a servant. And you dont even have children! Mum, Emily will be staying here for...
“My Wife’s Mum Is Loaded—We’ll Never Need to Work!” My Friend Tom Was Sure His Rich Mother-in-Law Would Provide Forever, But Life Had Other Plans
Mate, let me tell you a story about my friend, James. Hes always been the type to look for an...
I Lost the Will to Help My Mother-in-Law After Discovering What She Did—But I Also Can’t Bring Myself to Leave Her Alone
I lost the urge to help my mother-in-law when I found out what shed done. But I cant just leave...
“We Really Should Have Prepared for the Baby’s Arrival Sooner! – My Unforgettable Hospital Discharge: My Husband Left Everything Till the Last Minute, the House Was a Mess, and Nothing Was Ready for Our Newborn—Should I Blame Him, My Family, or Myself?”
You should have got everything ready for the baby sooner! My leaving the hospital was rather unusual. My husband was...
“I Don’t Want to Be a Mum! I Want to Go Out!” – My Daughter’s Confession That Shook Our Family My daughter became pregnant at 15 and kept it a secret for months. My husband and I only found out when she was five months along—abortion wasn’t an option. We never learned who the baby’s father was; she barely remembered his age. We were devastated, but our daughter insisted she wanted to be a mum. I knew she didn’t understand what that meant. After a difficult birth, she quickly lost interest in her son, leaving me to care for both of them. When I begged her for help, she replied, “You love him, so adopt him! I’ll be his sister—I want to go out, have fun with my friends, go clubbing!” We feared postnatal depression, but it turned out she simply felt no maternal bond. We eventually became our grandson’s guardians as our daughter grew distant, leaving at night and ignoring her child. For years, nothing changed—until, suddenly, everything did. Our grandson thrived, and one day his mother’s heart melted. She became a devoted mum, cherishing every moment and declaring, “I’m so happy I have a son—he’s the most precious thing in my life!” At last, our family found peace and happiness.
“I don’t want to be a mum! I want to move out!” my daughter tells me. My daughter fell pregnant...