Connect with us

З життя

Сорвался и изменил жене

Published

on

Я не устоял… Совершил предательство.

Всё случилось в самый сложный период нашего брака. Мы уже почти не общались, а наша квартира превратилась в проходной двор, где лишь иногда пересекались взглядами. Светлана Ивановна целыми днями возилась с детьми, варила борщи, гладила рубашки, укачивала младшего, а я приходил поздно — раздражённый и опустошённый. Между нами выросла стена из молчания и бытовой рутины. Я стал задерживаться в офисе, и тогда в отдел взяли новую сотрудницу — Алину Сергеевну. Молодую, смеющуюся, без обязательств и детских пелёнок.

Будто ветер юности ворвался в жизнь. Она шутила, ловила мои взгляды, и в ней не было того груза, что давил дома. Я начал дарить ей тюльпаны, звать в кафе на Тверской, гулять у Павловского парка. Жене врал: «Сломался принтер у коллеги», «Совещание затянулось», «Помогал брату с ремонтом». Не заметил, как переступил черту. Через месяц она позвала меня к себе. Та ночь была полна страсти и неги, а я, опьянённый, решил — вот оно, счастье. То, чего не хватало.

Дома меня выдало лицо. В прихожей тишина — дети спят. Светлана встретила на пороге, с потухшими глазами. Не сказала ни слова, лишь взглянула так, будто прочла душу насквозь. Ушла на кухню. Я принял душ, ощутив на плечах камень вины, и подошёл к ней. Она стояла у плиты, спиной ко мне. На предложение поужинать ответила шёпотом: «Не могу… Пойду прилягу».

Позже застал её спящей в спальне — лицом в подушку, в помятой кофте. Рядом лежал альбом с нашими свадебными фото. Листал страницы, и прошлое ожило: вот она — та самая Света, в которую я влюбился. Стройная, в алом платье, с искоркой в глазах. А я рядом — с гордо поднятым подбородком. Вспомнил, как ночами писал ей стихи, как дрожал, делая предложение. Как она, отвергнув других, выбрала меня.

До рассвета ворочался, вспоминая её улыбку, смех детей, чужие духи на рубашке. И вдруг прозрение: предав жену, я предал самого себя. Променял того, кто клялся в вечности, на мираж. Но ещё не всё потеряно.

На рассвете, пока Света спала, позвонил тёще — попросил забрать внуков. Приготовил сырники, принёс в постель. Она открыла глаза, удивлённо моргнула, потом слабо улыбнулась. И я понял — шанс есть.

Алине написал: «Прости. Не могу». Выключил телефон. Да, поступил низко. Но хватит лжи. Хватит прятать смс и врать о «рабочих ужинах».

В тот день отвёл жену в салон на Кузнецком Мосту, а вечером повёл в «Прагу» — где когда-то праздновали первую свадьбу. На следующий день — в Большой театр. Держа её руку в темноте зала, я наконец ощутил: вернулся домой. Настоящий дом — не стены, а тот, кто, несмотря на боль, продолжает верить. Кого однажды выбрал сам.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 3 =

Також цікаво:

З життя10 секунд ago

Що ви думаєте? Родичі моєї свекрухи приїхали за два тижні до свята і, здається, не збираються їхати

Ну, що ви скажете? До нас нагрянули родичі від моєї свекрухи, Тетяни Степанівни, за два тижні до Великодня, і, схоже,...

З життя14 хвилин ago

Я вже морально готова втекти з дитиною від чоловіка і його родини, залишивши село позаду

Щоденник: Я вже зібрала свої речі у сумку, ховаючи всі необхідні дрібниці, щоб втекти з сином від чоловіка та його...

З життя1 годину ago

Збираю речі: не хочеться, але їдемо з сином до мами

Я, звісно, зовсім не хочу, але збираю речі та їду з сином Данилом до своєї мами, Наталії Григорівни. А все...

З життя1 годину ago

Моя подруга нарешті покинула свого чоловіка, і я щаслива за неї.

Моя подруга Оксана, а зараз і хрещена, нарешті пішла від свого чоловіка Віталія, і я не можу натішитися за неї....

З життя1 годину ago

Що скажете? Приїхали родичі свекрухи за два тижні до свята і, схоже, залишаються надовго

Ну, що ви на це скажете? Приїхали родичі моєї свекрухи, Тетяни Михайлівни, за два тижні до Великодня, і, схоже, збиратись...

З життя1 годину ago

Мій день народження: незабутній провал чи епічне свято?

Мій день народження був учора, і, чесно кажучи, я досі не можу зрозуміти: чи це був грандіозний провал, чи найепічніше...

З життя2 години ago

Моя подруга нарешті покинула свого чоловіка, і я не можу натішитися за неї.

Моя подруга Оксана, а заразом і кума, нарешті пішла від свого чоловіка Василя, і я не можу натішитися за неї....

З життя2 години ago

Ну що ви думаєте? Родичі моєї свекрухи приїхали на Великдень і, здається, не збираються їхати

Що ви на це скажете? До нас за два тижні до Великодня нагрянули родичі моєї свекрухи, Тетяни Михайлівни, і, схоже,...