Connect with us

З життя

Свати живуть у трикімнатній квартирі, а наша дочка з чоловіком і дітьми тулиться в однокімнатній студії.

Published

on

Сватки живуть у трикімнатній квартирі, а наша донька з зятем та дітьми тісняться в однокімнатній малогабаритці. Кажу зятю, щоб попросив своїх батьків допомогти придбати більшу квартиру, або ж сам взяв додаткову роботу. Проте донька заборонила мені втручатися в цю справу.

Коли наша донька вийшла заміж, ми з зятем та сватами так і не знайшли спільної мови. Ми намагаємося допомагати дітям, а сватків ніби й немає. Ми в родині вже 8 років. Допомагаємо їм, але ніхто цього не цінує.

Коли виникла проблема з житлом, батьки зятя вмили руки. Ми були змушені продати свою квартиру, щоб додати молодим на покупку їхнього власного житла. Ми цього не хотіли, оскільки мали простору та зручну квартиру. Я досі це жалкую, але радію, що діти мають своє житло. Ми додали гроші на купівлю квартири, меблів, ремонт, а тепер доглядаємо за онуками.

Від батьків зятя ніякої допомоги. Я намагаюся допомагати з дітьми. Донька зараз у декретній відпустці і доглядає за молодшою дитиною, а старший син ходить до першого класу. Вранці відвожу його до школи, а ввечері забираю і веду до себе. Допомагаю, бо не уявляю, як би донька тягала малого щодня до школи і назад. Щодня ми з чоловіком їздимо до доньки та підтримуємо її, як тільки можемо.

Батьки зятя поводяться так, ніби це їх не стосується. Я дивуюсь, як це можливо, щоб бути такими байдужими до родини свого сина. Проте, так було від початку. До весілля вони не додали жодної копійки. Перед весіллям я зателефонувала їм та попросила зустрітися, щоб обговорити підготовку. У відповідь почула, що невдовзі молоді все одно розійдуться, і вони не допомагатимуть. Я зовсім не розуміла такої позиції.

У результаті, ми допомагали організувати весілля, купили квартиру, а сватки прийшли на весілля як чужі люди і дали дітям 200 гривень у конверті.

Незважаючи на поведінку своїх батьків, зять вимагає від нас допомоги. Ми купили їм однокімнатну квартиру, коли в них ще не було дітей. Тепер він нарікає, що змушені тіснитися всі разом на такій маленькій площі. Вважаю, що зять тепер повинен сам дбати про свою родину. Повторюю йому, що якщо він не може дозволити собі більшу квартиру, то хай тепер допоможуть його батьки. Вони живуть у трикімнатній квартирі, яка втричі більша за квартиру доньки. Проте він каже, що не буде просити батьків про допомогу, адже вони й так не можуть їм фінансово допомогти. Я пропонувала сама з ними поговорити, але зять заборонив мені втручатися в цю справу. Я не хочу втручатися. Лише хочу пояснити сваткам, що діти потребують підтримки також з їхнього боку.

Я здивована його позицією. Він не соромиться брати гроші від нас, сторонніх людей, а соромиться попросити допомогу у власних батьків. Він приїхав і вже вісім років живе за наш рахунок. Інші якось заробляють на житло, йдуть на додаткову роботу, виїжджають за кордон, беруть кредити. Донька каже, що я не маю втручатися, ані чекати допомогу від сватків.

Мені боляче, бо сватки живуть для власного задоволення, їздять у санаторії та на відпочинок. А зять не соромиться постійно просити нас про допомогу. Ми любимо нашу доньку і завжди намагаємося їм допомогти, але не можемо безкінечно фінансувати їхні витрати.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять − 1 =

Також цікаво:

З життя6 хвилин ago

— Да вы вечно всем недовольны!” — сорвался я на тёщу. Но её месть на следующий день была куда хитрее

— Да вы вечно всем недовольны! — сорвался я на тёщу. А на следующий день она отомстила мне самым подлым...

З життя8 хвилин ago

Я не домработница для родственников

Я не домработница для тестя Когда свекровь, Марфа Семёновна, вышла на пять минут из кухни, мой тесть, Геннадий Петрович, обернулся...

З життя9 хвилин ago

Невестка лишила меня общения с внуком, так как я не стала сиделкой её непослушному ребёнку.

Меня зовут Татьяна Викторовна. Мне шестьдесят четыре года. Всю жизнь я старалась быть хорошей матерью, честным человеком, не лезть не...

З життя11 хвилин ago

Старый пёс или внуки: молча хороня свою вину

**10 ноября.** Сегодня снова вспомнил тот страшный день и понял: жизнь иногда ломает нас так, что собрать осколки почти невозможно....

З життя13 хвилин ago

Мы пустили пожить на год, а теперь не выгнать: невестка беременна, а сын молчит

Полтора года назад наш единственный сын Дмитрий женился. Его избранницу — Светлану — мы приняли хорошо. Казалась милой, скромной, неконфликтной....

З життя49 хвилин ago

Я разорвала отношения с матерью из-за собаки и не жалею.

Сегодня я решила разорвать отношения с матерью из-за собаки. И ни капли не сожалею. Переломный момент наступил не тогда, когда...

З життя51 хвилина ago

Утренние заботы в 5:30

Мамино утро в 5:30 В прошлую субботу мы с мужем Игорем вскочили в полшестого утра, будто по тревоге. А всё...

З життя53 хвилини ago

Он умолял о ребёнке, а сбежал к маме, когда сыну исполнилось три месяца

Меня зовут Анфиса, и до сих пор не могу прийти в себя. Мой муж, тот самый человек, который умолял завести...