Свекруха хотіла поділити нашу квартиру. Чи мала вона право втручатися?

Мене засмоктало у вихорі думок, коли свекруха захотіла розділити наше житло. Чи мала вона право втручатися?

Я і мій коханий чоловік одружені вже шість років. Після народження нашого сина ми вирішили продати мою однокімнатну квартиру, взяти іпотеку і купити щось більше. Подумали, що нашій дитині скоро знадобиться власна кімната, а ми потребуємо місця для особистого життя.

Нарешті ми купили квартиру нашої мрії, оформлена вона на мене, тому я єдина власниця. Але оскільки придбана вона у шлюбі, у разі розлучення її поділили б між нами з чоловіком порівну. Внесла я й завдаток з продажу моєї досяглюбної однокімнатної квартири.

Коли ми заїхали в нове, більше помешкання, навіть не думали про можливе розлучення чи серйозні проблеми. Але з часом стосунки почали рушитися, щось пішло не так. Може, ми просто набридли один одному або спочатку неправильно будували стосунки, не змогли зберегти їх так, як треба.

Я думаю, мій чоловік поділився нашими шлюбними проблемами зі своєю мамою, сподіваючись на мудру пораду жінки, яка його зростила. Але сталося навпаки.

Нещодавно зателефонувала моя свекруха Галина і сказала, що прийде на обід. Це мене стривожило, адже зазвичай ми самі її відвідуємо. Мати чоловіка загалом рідко навідується до нас, аргументуючи тим, що їй незручно. Я подумала, може вона скучила за онуком чи сином, вирішила підготувати святкову вечерю.

Теєї ж миті, як Галина прийшла, чоловіка ще не було вдома. Я саме накривала на стіл. Вона навіть не поговорила з онуком, а відразу зайшла до кімнати, де я була, і зачинила двері.

– Наталко, хочу серйозно поговорити. Мені стало відомо, що ти і Остап маєте якісь проблеми. Боюся, що якщо до розлучення дійде, ти позбавиш мого сина всього.

Я була шокована від таких слів і запитала:

– Чому ти думаєш, що ми розлучаємось? Чому тебе хвилює, як ми з Остапом поділимо наші здобутки? Ми обговорили це з Остапом ще до шлюбу – це наша справа.

– Не влаштовує мене те, що у вас відбувається. Я знаю, як зараз дружини відбирають усе можливе у чоловіків, щоб забезпечити себе і дітей. Наполягаю, щоб ви поділилися всім вже зараз, перш ніж почнеться серйозний конфлікт. Думаю, ти повинна записати на Остапа половину житла, аби він не залишився на вулиці у разі чого.

Мене це обурило.

– Ти, мабуть, не враховуєш, що половина квартири куплена на гроші з продажу моєї добрачної. Крім того, я почала сплачувати іпотеку, коли вийшла на роботу після декрету, але зараз неважливо, ми ще у шлюбі.

– Все, що придбано у шлюбі, підлягає поділу навпіл під час розлучення, тож нічого боятися тобі немає.

– А ти обговорювала це вже з сином?

– Навіть не збираюся, чоловіки не повинні в такі речі вникати. Тож прийму рішення, чи варто з ним це обговорювати.

– Послухай, не хочу з тобою це обговорювати. Остап і я самі вирішимо, що і як робити, без твоєї допомоги. Дякую за турботу про наш шлюб, але не хочу більше про це говорити. Чекай на Остапа, я піду прогуляюся, мені потрібно охолонути. Галина, втім, не залишилася, обійшовши зустріч із сином. Її розмова з Наталкою була надто нервова, і вона не хотіла, щоб Остап щось запідозрив.

Я пішла одягатися, а за три хвилини почула, як грюкнули двері. Чоловік повернувся через півгодини після виходу свекрухи й здивувався, що мати не залишилася. Я намагалася спокійно передати суть розмови з нею. Коли пристрасті вщухли, він сказав, що не знає нічого про плани матері і не розмовляв з нею про це.

Остап пообіцяв, що серйозно поговорить з матір’ю, аби такі питання більше не піднімалися. Після її візиту довго не могла заспокоїтися, може, щось зайве сказала, але я була знервована. Водночас, вважаю, краще показати людині, де її місце, навіть якщо це твій родич.