З життя
Свекруха хотіла поділити нашу квартиру. Чи мала вона право втручатися?

Матір мого чоловіка хотіла втручатися в наше сімейне життя. Чи мала вона на це право?
Ми з чоловіком одружилися шість років тому. Після народження нашого сина вирішили продати мою однокімнатну квартиру і взяти іпотеку на більшу оселю. Я розуміла, що нашому малюкові скоро буде потрібно власну кімнату, а нам з чоловіком — більше простору для себе.
Нарешті ми купили квартиру своєї мрії і записали її на моє ім’я, тож я була єдиною власницею. Але, оскільки ми придбали житло в шлюбі, у разі розлучення воно б поділилося порівну між мною та моїм чоловіком. Частина грошей на покупку була з продажу моєї предшлюбної квартири.
Живучи вже у новій великій квартирі, ми навіть не підозрювали, що колись можемо захотіти розлучитися. Але з часом в нашій сім’ї почали з’являтися непорозуміння. Можливо, ми просто втомилися один від одного або зробили щось не так від самого початку і не знали, як управляти нашими стосунками.
Я підозрюю, що чоловік розповів матері про наші сімейні труднощі. Ймовірно, він сподівався на мудру пораду від неї. Але все стало набагато складніше.
Нещодавно свекруха зателефонувала і сказала, що прийде до нас на обід. Я здивувалася, адже зазвичай ми самі ходимо до неї в гості. Їй незручно їздити до нас, як вона зазвичай каже. Я подумала, що, мабуть, вона скучила за онуком чи сином і вирішила організувати святкову вечерю.
У той день моя свекруха Оксана прийшла до нас, перш ніж чоловік повернувся з роботи. Я була в кімнаті, накривала на стіл. Вона навіть не поговорила з онуком, а відразу зайшла до кімнати, де я була, і зачинила за собою двері.
– Наталю, хочу з тобою серйозно поговорити. Нещодавно дізналася, що ти і Андрій маєте якісь проблеми у стосунках. Боюсь, якщо до розлучення дійде, ти хочеш залишити мого сина ні з чим.
Я аж застигла від цих слів. Запитала свекруху:
– Чому ти вважаєш, що ми розлучаємося? І чому тебе цікавить, як ми з чоловіком розділимо наше майно? Ми вже давно обговорили це з Андрієм.
– Мене не влаштовує те, що у вас відбувається. Знаю, як сучасні дружини можуть здирати зі своїх чоловіків все. Тому наполягаю, щоб ви вже зараз поділили майно. Я думаю, що тобі слід переписати половину квартири на мого сина, щоб він не залишився без нічого.
Я була приголомшена такою нахабністю.
– Ти ж не враховуєш, що половина квартири була куплена за гроші від продажу моєї предшлюбної квартири. Іпотеку почала виплачувати я, коли вийшла з декрету. Але справа не в цьому, ми ж іще в шлюбі.
– Усе майно, нажите в шлюбі, ділитиметься при розлученні навпіл, тож нічого не бійся.
– А ти вже розмовляла з сином на цю тему?
– Навіть не думаю. Чоловіки в такі речі не лізуть. Можливо, пізніше вирішу, чи казати йому про це.
– Послухай мене. Я не збираюся це обговорювати. Ми з Андрієм самі розберемося, якщо щось станеться. Дякую за турботу, але розмову на цю тему я не продовжуватиму. Можеш почекати, поки Андрій повернеться, а я тим часом піду на прогулянку, мені треба заспокоїтися. Оксана не дочекалася зустрічі з сином, бо дуже нервувала.
Я пішла одягатися, а через кілька хвилин почула, як зачинилися двері. Чоловік повернувся півгодини потому і здивувався, що мати не дочекалася його. Я спокійно розповіла йому про нашу розмову. Коли емоції вляглися, він сказав, що нічого не знає про плани матері і не обговорював з нею це питання.
Андрій пообіцяв поговорити з нею, щоб більше не порушувала таких тем. Після її візиту я довго не могла заспокоїтися. Можливо, сказала зайве, але я була переповнена емоціями. З іншого боку, вважаю, що краще з’ясувати межі, навіть якщо це твій родич.
