Connect with us

З життя

Сильна любов до моєї родини не змусить мене кардинально змінити своє життя.

Published

on

Щиро люблю і доньку, і онуків, і зятя, який став мені, як рідний син, але не можу так кардинально змінити своє життя.

Ми працювали за кордоном, і завдяки цьому маємо простору квартиру з трьома спальнями. Тепер у нас є три окремі кімнати, дві ванни, три балкони, велика кухня і простора вітальня. Нашому щастю не було меж, оскільки наше спільне мрія здійснилося.

На момент купівлі квартири наша донька ще не була заміжня. Як тільки ми завершили ремонт, члени нашої родини вирішили обрати кращі місця для себе. Наш син Богдан обрав світлу і велику, але водночас затишну кімнату. Донька Дарія обрала гарну спальню з балконом, а я з дружиною, так би мовити, не мали вибору і розмістилися в останній вільній кімнаті на розкладному дивані. Ми не брали участь у боротьбі за кімнати, розуміючи, що діти виростають і потребують більше свого простору.

Після цього наша донька вийшла заміж. Молодята бажали собі елегантного, пишного весілля. На щастя, наречений був заможний, тому весілля було саме таке, як вони хотіли: і чудовий лімузин, і прийом у дорогому ресторані для багатьох гостей. Вони запланували романтичну подорож медовий місяць в екзотичну країну, а батьки нареченого в день весілля подарували їм значну суму грошей на купівлю житла.

Одразу після весілля молодята привезли свої речі до нашої квартири. Протягом років з’явилося двоє чудових дітей, яких ми з дружиною просто обожнюємо — таким чином ми створили велику і дружню сім’ю.

Проте Дарія та Олександр зовсім не замислювалися про переїзд. Ми з дружиною дійсно хотіли допомогти їм фінансово в придбанні житла, але коли заговорили про це, почули зовсім не те, що очікували. Подружжя не думало про купівлю квартири. Вони навіть не шукали жодної, хоча могли собі це дозволити, враховуючи їхні фінанси. Дарія сказала нам, що планує отримати нашу квартиру, замість того, щоб відкладати гроші на власну, вважаючи, що можна буде виселити Богдана з місця проживання, яке належиться йому так само, як і їй. Вона вважала, що брат вже дорослий, щоб жити з батьками.

Богдан тоді був студентом, де ж йому ще жити? Крім того, донька зовсім не розуміла, чому ми не хочемо віддати їм квартиру, на яку так довго і важко працювали.

Щиро люблю і доньку, і зятя, який став мені, як рідний син, але не можу так кардинально змінити своє життя. Дуже важко віддати комусь свою мрію, яку так важко було досягти, долаючи різні перешкоди, навіть заради людей, яких так любиш і цінуєш.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 − одинадцять =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

Загадкова спадщина

Оленя заснула лише під ранок. Коли вона прокинулася, кімнату заливало сонячне світло, біля ліжка стояв Віталій і посміхався. — Я...

З життя2 години ago

Дівчина за межами огорожі: Рішення на межі…

Дівчина стояла по той бік огорожі. Не було жодних сумнівів у її намірі зістрибнути з моста… Щойно розпочалася нічна зміна,...

З життя3 години ago

Очікування радості

Чекання щастя Кажуть, що чекання щастя солодше за саме щастя. Бо поки його чекаєш, уявляєш, мрієш — ти вже щасливий....

З життя4 години ago

Серце, сповнене любові

Кохаюче серце Роман стояв біля вікна, дивився на сонячний двір. У сусідньому будинку був магазин «Сільпо», люди ходили туди через...

З життя5 години ago

Мамо, не заважай — я йду назавжди!

Юлія прокинулася раніше, ніж зазвичай. У день свого народження вона встигла приготувари овочі для салатів, замаринувати м’ясо, почистити картоплю —...

З життя5 години ago

Привіт, нове знайомство!

Ось перероблена історія з урахуванням українських культурних особливостей: Привіт, Марічку! — Марю, привіт. Що робиш? — почула вона у трубці...

З життя6 години ago

Молода жінка з власним житлом прагне любові й сімейного щастя…

Життя точилося своїм черговим руслом, а у бухгалтерії завжди знаходився привід для святкування. Ось і тепер колектив зібрався за столом,...

З життя6 години ago

Минуле тримає, поки не змінити…

Минуле не відпустить, поки не виправиш… У кав’ярні повно людей. Дмитро заздалегідь замовив столик, щоб відсвяткувати свої іменини — інакше...