Connect with us

З життя

Сильно люблю доньку, онуків і зятя, який став мені як син, але не можу кардинально змінити своє життя.

Published

on

Обожнюю і доньку, і онуків, і зятя, який став мені близьким як син, проте не можу так кардинально змінити своє життя.

Ми працювали за кордоном і врешті-решт змогли придбати простору трикімнатну квартиру. Тепер у нас є аж три окремі кімнати, дві ванні, три балкони, величезна кухня і простора вітальня. Нашому щастю не було меж, бо здійснилась наша загальна мрія.

На момент покупки квартири, наша донька ще не була заміжня. Як тільки завершили ремонт, члени нашої родини почали вибирати собі найкраще місце. Наш син Богдан обрав світлу і велику, але затишну кімнату. Донька Дарина ж обрала гарну спальню з балконом, а ми з дружиною, ну що ж… залишилися в останній вільній кімнаті на розкладному дивані. Ми не брали участь у “битві” за кімнати, адже розуміємо, що діти дорослішають і потребують більше особистого простору.

Потім наша донька вийшла заміж. Молодята бажали розкішного, гучного весілля. На щастя, наречений був заможним, тому весілля відбулося саме так, як вони хотіли: була і чудова лімузина, і прийом у дорогому ресторані для численних гостей. Вони запланували романтичну медову подорож у екзотичну країну, а батьки нареченого на день весілля подарували молодій парі значну суму грошей на купівлю житла.

Після весілля молодята переїхали до нас з речами. З роками у нас з’явилася двоє чудових внуків, яких ми з дружиною просто обожнюємо — так у нас утворилася велика і дружня родина.

Однак Дарина і Олександр зовсім не думали про переїзд. Ми з дружиною дійсно хотіли допомогти їм фінансово з придбанням власної квартири, але коли ми поговорили з ними, почули щось несподіване. Подружжя не думало про купівлю житла. Вони навіть не шукали його, хоча могли це собі дозволити, враховуючи їх фінансовий стан. Дарина сказала, що вони планують отримати нашу квартиру у спадок, замість того, щоб відкладати гроші на власне житло, і вважала за доречне виселити Богдана з дому, який належить йому так само, як і їй. Вона вважала, що брат вже досить дорослий, щоб жити з батьками.

На той час Богдан був студентом, тож де б він мав жити? До того ж, донька зовсім не усвідомлювала, чому ми не хочемо віддати їм наше житло, на яке ми так довго і важко працювали.

Я безмежно люблю і доньку, і зятя, який став мені близьким як син, проте не можу так кардинально змінити своє життя. Дуже важко віддати комусь свою мрію, яку так складно було досягти, долаючи різні перешкоди, навіть заради людей, яких так сильно любиш і цінуєш.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ятнадцять − чотири =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Heartbreaking Choice: Man Forced to Give Up His Beloved Dog Due to Rising Vet Costs

An old man had to sacrifice his dog because he couldnt afford to save him. Tears streamed down the mans...

З життя2 години ago

A Man Forced to Give Up His Beloved Dog Due to Rising Vet Costs He Can No Longer Afford

An elderly man must sacrifice his dog because he cannot afford to save it. With a heavy heart, an old...

З життя4 години ago

Heartbreaking Choice: Man Forced to Give Up His Beloved Dog Due to Rising Vet Costs

An old man had to sacrifice his dog because he couldnt afford to save him. Tears streamed down the mans...

З життя5 години ago

The Charming Foreign Countryside Cottage

The Foreign Country Cottage A year ago, the Wilsons bought a country cottage. After turning fifty, Peter felt a strong...

З життя6 години ago

The Charming Foreign Countryside Cottage

The Old Country Cottage A year ago, the Wilsons bought a countryside cottage. After turning fifty, Peter felt a deep...

З життя12 години ago

Galina Peterson lunged for the envelope so fiercely that everyone gasped, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a glossy red, nearly tore into the paper—but the notary’s palm came down firmly on her hand.

Margaret Peterson lunged for the envelope so fiercely that everyone flinched, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a...

З життя12 години ago

The morning swam in the grey light, the coffee maker clicked, and steam slowly rose against the windowpane.

The morning swam in grey light, the coffee machine clicked, steam slowly rising against the window. I just sat there,...

З життя15 години ago

Mother,” Viktor whispered softly when they were alone in the kitchen, “I’ve been thinking for a long time about telling you this.

“Katie, Mum,” Victor began softly when they were alone in the kitchen, “Ive been meaning to tell you something for...