Connect with us

З життя

Сильно люблю доньку, онуків і зятя, який став мені як син, але не можу кардинально змінити своє життя.

Published

on

Обожнюю і доньку, і онуків, і зятя, який став мені близьким як син, проте не можу так кардинально змінити своє життя.

Ми працювали за кордоном і врешті-решт змогли придбати простору трикімнатну квартиру. Тепер у нас є аж три окремі кімнати, дві ванні, три балкони, величезна кухня і простора вітальня. Нашому щастю не було меж, бо здійснилась наша загальна мрія.

На момент покупки квартири, наша донька ще не була заміжня. Як тільки завершили ремонт, члени нашої родини почали вибирати собі найкраще місце. Наш син Богдан обрав світлу і велику, але затишну кімнату. Донька Дарина ж обрала гарну спальню з балконом, а ми з дружиною, ну що ж… залишилися в останній вільній кімнаті на розкладному дивані. Ми не брали участь у “битві” за кімнати, адже розуміємо, що діти дорослішають і потребують більше особистого простору.

Потім наша донька вийшла заміж. Молодята бажали розкішного, гучного весілля. На щастя, наречений був заможним, тому весілля відбулося саме так, як вони хотіли: була і чудова лімузина, і прийом у дорогому ресторані для численних гостей. Вони запланували романтичну медову подорож у екзотичну країну, а батьки нареченого на день весілля подарували молодій парі значну суму грошей на купівлю житла.

Після весілля молодята переїхали до нас з речами. З роками у нас з’явилася двоє чудових внуків, яких ми з дружиною просто обожнюємо — так у нас утворилася велика і дружня родина.

Однак Дарина і Олександр зовсім не думали про переїзд. Ми з дружиною дійсно хотіли допомогти їм фінансово з придбанням власної квартири, але коли ми поговорили з ними, почули щось несподіване. Подружжя не думало про купівлю житла. Вони навіть не шукали його, хоча могли це собі дозволити, враховуючи їх фінансовий стан. Дарина сказала, що вони планують отримати нашу квартиру у спадок, замість того, щоб відкладати гроші на власне житло, і вважала за доречне виселити Богдана з дому, який належить йому так само, як і їй. Вона вважала, що брат вже досить дорослий, щоб жити з батьками.

На той час Богдан був студентом, тож де б він мав жити? До того ж, донька зовсім не усвідомлювала, чому ми не хочемо віддати їм наше житло, на яке ми так довго і важко працювали.

Я безмежно люблю і доньку, і зятя, який став мені близьким як син, проте не можу так кардинально змінити своє життя. Дуже важко віддати комусь свою мрію, яку так складно було досягти, долаючи різні перешкоди, навіть заради людей, яких так сильно любиш і цінуєш.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 + 1 =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

Бездомна і голодна: Як я прихистила жінку, а сама опинилась за воротами

**«БЕЗДОМНА І ГОЛОДНА»**: Вивіска, яку тримала жінка, яку я приютила — але того ж дня вигнали й мене з мого...

З життя2 години ago

Час виправити помилку

**Щоденниковий запис** Сьогодні був важкий день. Я ніколи не думала, що все обернеться саме так. Озвіріло згадую, як усе почалося....

З життя3 години ago

Болюча пам’ять, що не зникає

Больно пам’ятати, неможливо забути Квітень тішив теплом, а на початку травня раптом похолодало, два дні навіть сніг ішов. Наближалися святкові...

З життя4 години ago

«Що буде, якщо батьки справді розійдуться?» Вовку охопила тривога, а сльози нав’язались на очі.

«А якщо батьки справді розлучаться?» Від цієї жахливої думки в Олежка закрутило живіт і захотілося плакати. Троє друзів йшли зі...

З життя4 години ago

День між двома ночами

**Дві ночі і один день** Ярослава раз-по-раз поглядала на годинник. Час повз, мов равлик, повільно й важко. До кінця робочого...

З життя5 години ago

Загадка давнього зображення

**Таємниця старої фотографії** Олег та Марійка навчалися в одній групі. Звичайна дівчина, нічим не вирізнялася. Але чи то час закохатися...

З життя5 години ago

Привіт, ви чуєте? Дозвольте відкрити вам новий світ…

Алло, ви мене чуєте? Просто хочу відкрити вам очі… Соломія сиділа за кухонним столом, думаючи, що робити далі. «Пробачити не...

З життя6 години ago

Подорож серед хмар

Похід по хмарах З сірого неба сипав дрібний дощик. Данило підставив обличчя, і шкіра миттєво вкрилася краплинами води. Він із...