Connect with us

З життя

«Сын обвинил меня в распаде его семьи»: Я всего лишь попросила невестку помыть посуду

Published

on

Мне было всего двадцать два года, когда муж бросил меня с маленьким сыном, Сашенькой. Ему тогда только-только исполнилось два годика. Муж не выдержал тяжести семейной жизни — ему наскучило кормить нас, тратить деньги на семью. Зачем делиться, если можно потратить всё на себя и какую-то постороннюю женщину? Каким бы ни был наш брак, вдвоём жить проще. А когда он ушёл, вся тяжесть мира легла на меня.

Саша пошёл в садик, а я устроилась на работу. Бывало, возвращалась домой без сил, но в доме всегда был порядок: еда на столе, ребёнок накормлен, одежда выстирана и выглажена. Так меня учила мать, так жило наше поколение — мы знали, что такое долг. Признаю, я слишком баловала сына. В двадцать семь лет он не умел даже яичницу приготовить. Но когда он женился, я надеялась, что его жена, Ольга, возьмёт заботу о нём на себя, а я наконец заживу для себя — может, засяду за рукоделие, найду подработку. В общем, задышу свободно.

Но вышло иначе. Саша объявил, что они с Ольгой переедут ко мне в Нижний Новгород — «ненадолго». Я не обрадовалась, но согласилась. Думала, Ольга будет готовить, стирать его рубашки, а я потерплю. Но действительность оказалась хуже.

Ольга оказалась ленивой. Она не убирала за собой, не мыла посуду, не прикасалась к стиральной машине, даже веник в руки не брала. Ничего! Три месяца я заботилась о троих. Разве это та старость, о которой я мечтала?

Пока Саша заявил, что будет единственным добытчиком, Ольга не работала. С утра до вечера, пока муж не вернётся, она либо болтала по телефону, либо листала соцсети. Я же продолжала ходить на работу. Приду домой — а там бардак: вещи валяются, холодильник пустой, ужина нет. Приходилось идти в магазин, готовить, а потом отмывать гору грязных тарелок. Ольга даже не краснела.

Однажды, когда я мыла посуду, она принесла тарелку, которая неделю стояла у них в комнате. На ней засохли остатки еды, ползали какие-то мушки. Я стиснула зубы, но промолчала. Но когда она вновь притащила такую же — не сдержалась.

«Ольга, если у тебя есть хоть капля совести, могла бы хоть раз помыть за собой», — сказала я, стараясь говорить ровно.

Как думаете, извинилась ли она? Нет. На следующий день они съехали — сняли комнату. А Саша заявил, что я разрушаю его семью. Каким образом? Тем, что попросила его жену ополоснуть тарелку?

Слава Богу, в моём доме снова чисто и тихо. Я живу для себя, и это — счастье. Но не понимаю: что за нынешняя молодёжь? Ничего не умеют — ни за собой убрать, ни за близких отвечать. Мой сын, которого я растила с такой любовью, обвиняет меня во всех бедах. А я просто хотела, чтобы его жена научилась быть взрослой.

Теперь я живу своей жизнью. Но в душе — горечь: неужели я где-то ошиблась, воспитывая Сашу? Или просто нынешнее время такое — когда все забыли, что значит заботиться друг о друге?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × 2 =

Також цікаво:

З життя18 хвилин ago

МОЙ СИН ПОМОГ СЛІПОМУ ДІДУ ЗАПЛАТИТИ ЗА ПРОДУКТИ — СЬОГОДНІ НАШУ ХАТУ ЗАВІТАЛА КОЛОНА ЧОРНИХ АВТО

Завжди було лише нас двоє — я й мій син. Його батько пішов, коли хлопчикові було лише три роки. Без...

З життя1 годину ago

Дитячі образи

Давні образи Оксана розклала кашу по тарілках і варенням намалювала смішну мордочку в тарілці сина. — Чоловіки! До столу! —...

З життя1 годину ago

Коли чоловік у від’їзді, а свекруха раптово завітала в гості

Коли чоловік поїхав, а свекруха нагрянула без попередження Я ненавиджу пізні дзвінки. Хороші люди в такий час не турбують, якщо,...

З життя2 години ago

НЕ МІГ ЗАПЛАТИТИ ЗА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ДОНЬКИ — І РАПТОМ НЕЧОЖЕ ПРИХОДИТЬ НА ДОПОМОГУ

Коли я сиділа навпроти своєї доньки в затишному ресторанчику у місті, дивлячись, як її очі світяться від свічки, що палала...

З життя2 години ago

Хірурги здалися — але любов літньої медсестри подарувала їй новий шанс

В невеликій лікарняній палаті панувала напівтемрява. Приглушене світло від настільної лампи ледви освітлювало обличчя дівчинки. Вона щойно відсвяткувала п’ятнадцятий рік,...

З життя3 години ago

Коли чоловік поїхав, а свекруха несподівано завітала в гості

Щоденник Ненавиджу пізні дзвінки. Нормальні люди в цей час не турбують, якщо не трапилося щось надзвичайне. Тому кожного разу, коли...

З життя3 години ago

Ти істота, мамо! Такі як ти не заслуговують на дітей

**Щоденниковий запис** «Ти чудовисько, мамо! Таким, як ти, не можна мати дітей…» Після школи Олеся виїхала із маленького провінційного містечка...

З життя4 години ago

«Ти впорядку? Відчини, будь ласка!» – Поліна сильно забила кулаками в двері ванної.

**Щоденник** — З тобою все гаразд? Марічко, відчини. — Олена сильніше застукала у двері ванної. Прокинувшись, вона зосередилася. Поруч сопів...