Я працюю в школі двадцять третій рік. За цей час я бачила, як змінювалися програми, приходили і йшли міністри, як спочатку забороняли, а потім знову дозволяли...
Мене звати Оксана, мені сорок два, і я адміністраторка в стоматологічній клініці на Соборній у Полтаві. Чоловік мій, Тарас, викладає фізику в коледжі. Ми одружені сімнадцять...
Мене звати Оксана, мені тридцять один, і донька моя народилася через дванадцять днів після похорону батька. Я запам'ятала цю цифру назавжди — дванадцять днів. З Романом...
Дощ у Чернівцях того листопада йшов так, наче хтось нагорі забув закрити кран. Олена Ковальчук стояла в передпокої однокімнатної квартири на Руській, тримала за руку шестирічну...
До шести років у мене була звичайна родина — мама, тато, квартира на Оболоні з видом на дитячий майданчик і продуктовий магазин на першому поверсі. Потім...
Оксана Верещак вимкнула форсунку зварювального апарата й почула, як за спиною хряснули двері цеху. — Ти знову тут спала? — майстер дільниці Гриць Мохнюк стояв на...
Я сіла за стіл о дев'ятій вечора, коли за вікном нарешті вщух дощ. У Чернівцях цієї осені він іде майже щодня — дрібний, настирливий, ніби хтось...
— Бабо, ви колись перестанете казати, що мало для мене зробили? Та якби не ви — не було б мене такого, який є. Ярослава Хомівна поправила...
Я познайомився з Оксаною у найгіршому місці на землі — у реанімації міської лікарні швидкої допомоги. Вона сиділа на дерматиновому кріслі біля вікна, що виходило на...
Скажу прямо: перед Різдвом мене охопив страх. Не той, що минає після чарки медовухи. Такий, що вгвинчується в хребет і тримає, навіть коли сидиш у кав'ярні...