Богдан Заремба зачиняв зоомагазин на вулиці Стрийській у Львові о дев'ятій вечора, але зранку, піднімаючи ролети, щоразу перераховував мішки корму біля входу на складі. І щоразу...
Оленка Гнатюк витирала руки об ганчірку, просякнуту машинним маслом, і дивилася, як Роман Дацюк — чоловік, якого вона знала всього три місяці, — розкладає на верстаті...
Зоя Дмитрівна поставила на стіл банку з-під кави, куди складала дрібні купюри на такий випадок, і порахувала ще раз. Триста сімнадцять. Саме стільки коштувала дорога з...
— Соломіє, твоя тахінна паста навіть на нормальний бринзовий рулет не тягне! — голос Ганни Остапівни розітнув кухню на четвертому поверсі в Тернополі, наче хтось увімкнув...
Мене звати Роман Ткачук, мені сорок два, і я зять. Це слово в нашій родині звучить майже як вирок — принаймні так, як його завжди вимовляла...
Мама зателефонувала в середу о пів на дев'яту ранку, саме тоді, коли я однією рукою намагалася допити каву, іншою — знайти ключі від машини, і водночас...
Я приймаю пологи в Тиврові вже двадцять шість років, і тому знаю в цьому селищі не тільки обличчя, а й дворі, паркани, навіть те, які груші...
Мене звали Данилом Ковальчуком, і до чотирнадцяти років я був упевнений: моє майбутнє — це футбольне поле стадіону «Дніпро-Арена» у Дніпрі, а не клас із партами....
Олена Ковальчук стояла в дверях майстерні на вулиці Довженка й дивилася на вивіску, яку ще позавчора фарбував її чоловік. «Автосервіс Гринчук та син» — літери ще...
Перші дванадцять років моєї роботи я думала, що бачила все. Працюю офіціанткою в ресторані «Карпатська вежа» в Івано-Франківську — той, що на четвертому поверсі торгового центру,...