З життя
Терпіння перед змінами

**Очікування**
На останньому курсі університету Яні зробив пропозицію Максим, з яким вони зустрічалися майже рік. Мріяли про спільне життя, як і більшість майбутніх молодят. Яна була впевнена, що вона найщасливіша, адже виходить заміж за кохання. Вона добре памятала слова бабусі:
Онуко, виходь заміж тільки за кохання, повір мені, я прожила довге життя і знаю, про що кажу. І не вірь у всі ці прислівя: «звикнеш полюбиш». Не полюбиш
Яна любила Максима і була певна, що він відповідає їй тим самим. Тому без вагань погодилася.
Льоно, будеш у мене свідком на весіллі, звернулася вона до найкращої подруги, з якою ділила кімнату в гуртожитку.
Звісно, а хто ж ще, відповіла та.
Але вже на третій день Яну чекав жорстокий удар. Вона застала свого нареченого Максима та Льону в навчальній кімнаті гуртожитку в дуже компрометуючій ситуації.
Кращого місця не знайшли? різко кинула вона і вибігла з кімнати в сльозах.
Потім Максим благав прощення, лепетів:
Яночко, ти все не так зрозуміла, це зовсім не те, що ти думаєш
Усе мені зрозуміло, Максе. Я більше не хочу мати з тобою справу, не те що виходити заміж. Ти зрадник, і це все пояснює. А моя колишня подруга не краща за тебе. Ви два сапоги пара. Одружуйтесь на здоровя.
Після такої зради Яна остаточно розчарувалася в чоловіках. Вона проаналізувала все і вирішила: більше ніколи їм не довіряти. Тепер вона буде морочити їм голову, як і вони їй, просто користуватиметься ними.
Хоч це й цинічно, думала вона, але я більше не хочу бути обманутою та отримувати стрес.
Максим із Льоною одружилися, та незабаром завагітніла. Яна після закінчення університету залишилася в місті, влаштувалася на роботу, і виявилося, що її колишній Максим працює в тому ж офісі, але в іншому відділі. Вони іноді перетинались.
Першим заговорив Максим, побачивши її:
Привіт, ось так збіг працюємо в одному офісі. Ну як ти? Як справи?
Привіт, у мене все чудово, весело відповіла Яна, вирішивши не показувати, що образилася на нього. А ти як?
Та як Я тепер батько, Льона народила донечку.
Вітаю, промовила Яна і, посилаючись на справи, пішла.
Коли в офісі був корпоратив, Максим трохи випив і не відходив від Яни. Вона без особливих зусиль повернула його до себе. Але після його зізнань про те, як сумує без неї і як досі памятає їхнє кохання, вона його відштовхнула. А потім ще й розповіла його дружині всі подробиці їхніх зустрічей.
Вона, звісно, розуміла, що це була помста, але навіть не шкодувала. Яна зустрічалася з хлопцями, але заміж не збиралася. Як тільки починалися розмови про серйозні стосунки, вона припиняла знайомство.
В офіс прийшов новий колега Артем, керівник відділу. Майже відразу почав проявляти до Яни увагу.
Ну, Яно, тримайся, Артем серйозно до тебе запав, сміялися колеги.
Побачимо, що буде далі, подумала вона.
А далі він справді закохався, запрошував у кафе, вона навіть пару разів погодилася. Але на більше не йшла, трималася стримано та гідно.
Яно, раптом сказала їй колега й подруга Настя, ти знаєш, що у нашого Артема дружина і четверо дітей?
Ні, невже четверо? здивувалася Яна.
Так, точно. Мені Оксана, кадровичка, розповіла. І попросила попередити тебе. Це не секрет у офісі, що він до тебе привязався. Тобі це потрібно потім розбиратися з багатодітною мамою? Усе одно тебе звинуватять.
Дякую, Настю. Та я й не збиралася його відбивати чи руйнувати сімю. Він мені особливо й не подобається, просто морочу йому голову з помсти до чоловіків.
Коли Артем знову підійшов із запрошенням на вечерю, вона відповіла:
Ні, Артеме, дякую. Мене мучить сумління твої діти не винні, що у них такий легковажний тато.
Він був шокований, думав, ніхто не знає про його сімю, і більше не підходив.
Так минуло кілька років, а Яна так і не почала довіряти чоловікам. Їй здавалося, що кожен із них хоче її обдурити. Вона не вірила в кохання й думала, що сама вже не зможе полюбити.
Колись мене зрадив коханий, і я вирішила: більше не буду нічиєю здобиччю. Краще сама стану мисливицею так, здається, жити легше.
Так і жила Яна з цим рішенням. Їй уже тридцять два. Вона гарна, цікава й успішна жінка, але не одружена. Особливо коли їй траплялися одружені чоловіки, вона морочила їм голову, тримаючи дистанцію. Вона мовчки спостерігала, наскільки цинічними бувають деякі чоловіки до своїх дружин. Так, їй траплялися витончені брехуни та безпринципні зрадники. Яна швидко у них розчаровувалася.
Вона вже три роки працювала в іншому офісі, де познайомилася з Олег
