Connect with us

З життя

Три брака в поисках идеала: теперь я боюсь одиночества в старости

Published

on

Трижды я шла под венец, пытаясь стать идеальной женой: теперь дрожу при мысли встретить старость в одиночестве

Трижды я примеряла белое платье, каждый раз веря, что самоотдача превратит меня в внимательную, терпеливую, готовую на жертвы спутницу жизни. Но трижды судьба смеялась мне в лицо, оставляя на сердце шрамы. Теперь вопрос висит тяжёлым колоколом: неужели финальный аккорд моих дней прозвучит в пустом зале?

Первый супруг, Артём Соколов, ушёл, бросив сквозь хлопнувшую дверь: «Задушила своей опекой». Задушила я, наши малыши, вечно кипящий борщ на плите. «Ты — как затоптанный лапоть», — процедил он перед уходом. Тогда я свято верила, что женское предназначение — растворяться в семье, как сахар в чае. Не поняла вовремя: нельзя удержать того, кто рвётся на волю. Осталась с двумя детьми у разбитого корыта в хрущёвке на окраине Перми.

Второй избранник, Виктор Козлов, появился, когда раны чуть затянулись. Я училась молчать, глотать обиды, прощать опоздания. Но фортуна вновь сыграла злую шутку — кризис 90-х вымел из кошельков последние рубли, а подкосившая меня пневмония стала проверкой на прочность. Он не ругался, не бил посуду — просто перестал приходить ночевать. Позже соседка шепнула: «Видела твоего у магазина с блондинкой». Больная жена, трое ребятишек — кому нужен этот воз проблем? Исчез, будто его и не было, оставив меня выгребать жизненную грязь одной совковой лопатой.

Третий, Сергей Морозов, стал тяжёлым уроком. Встретила его в Нижнем Тагиле — опустившегося алкоголика с глазами затравленного волка. Вытаскивала с того света: делилась последними деньгами, стирала его рвотные рубахи, часами слушала бредовые планы. Тащила на себе, как лошадь перемётную сумку, веря, что однажды он расправит плечи. Взамен — ни искры благодарности. А недавно он, щурясь в запотевшее зеркало, бросил: «Посмотри на себя — седина, как у бабки на лавке. Тебе бы в дом престарелых».

Ему-то всего 45, но он мнит себя Аполлоном, забыв, чьими руками вылеплен из глины. Когда я перекрыла денежный поток, завопил о жадности, припоминая мнимые грехи. Его слова, словно сосульки, впивались в грудь, но растопили последние иллюзии. Хватит кормить дармоедов!

Теперь мне за пятьдесят, а за плечами — три разбитых судьбы и страх перед звонком в тишине. Столько лет отдавала себя, как свечу на ветру, а получила — пепел. Кому нужна женщина с морщинами вместо диплома? Может, правда, что старухи, как выжатый лимон, никому не интересны? Мысли кружат, как вороньё над полем, а ответа нет. Трижды обжигалась о семейный очаг — теперь дрожу даже от тени рядом. Неужели финальная глава будет писаться в одиночестве, под скрипом качелей во дворе?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × два =

Також цікаво:

З життя19 хвилин ago

Час створити сім’ю: як ми готуємося до весілля нашої доньки

Ми з чоловіком, Василем, збиралися видавати нашу доньку Олену заміж. Лені вже 27 років, пора й свою родину створювати, тим...

З життя25 хвилин ago

Мій чоловік уявив себе центром всесвіту і вирішив, що може диктувати мені умови.

Мій чоловік Андрій останнім часом так уявив себе центром всесвіту, що вирішив, ніби має право ставити мені умови. І не...

З життя28 хвилин ago

Як тільки ми зайшли в квартиру, аромат одразу ж захопив мене, і я ледь не забула, навіщо прийшла.

Коли ми з Дмитром зайшли до квартири Оксани, мене одразу обгорнув такий аромат, що я ледь не забула, навіщо прийшла....

З життя32 хвилини ago

Вчора я зібрала всю свою мужність і прямо висловилася перед свекрухою та чоловіком:

Учора я зібрала всю свою силу, подивилася у вічі свекрусі, Ганні Семенівні, та чоловікові, Олегу, і сказала прямо: «Вашої ноги...

З життя42 хвилини ago

Шокирующая новость родителей затмила моё тяжёлое сообщение

Николай плелся в старом автобусе по разбитой дороге к родителям в пригороде Ростова-на-Дону, и на душе сжимался тяжёлый камень. Ему...

З життя46 хвилин ago

Я вже сто разів пошкодувала, що поїхала з новим хлопцем на великодні посиденьки до мами.

Ой, я вже тисячу разів пожалкувала, що ми з моїм новим хлопцем Тарасом поїхали на ці великодні посиденьки до моєї...

З життя1 годину ago

Я не стремлюся до цього, але збираю речі й вирушаю з сином до мами.

Мені, звісно, зовсім не хочеться, але я збираю речі та їду з сином Данилом до моєї мами, Оксани Іванівни. А...

З життя1 годину ago

«Тепер у мене друга свекруха: її слова змінили моє життя»

Сьогодні у мене з’явилася друга свекруха, Тетяна Григорівна — її слова змінили моє життя. У маленькому містечку під Черніговом, де...