Connect with us

З життя

Цена шутки

Published

on

**Расплата за шутку**

Пятнадцать лет вместе. Обычная семья из Нижнего Новгорода: Дмитрий и Светлана, двое детей — Гриша и Маша. Все считали их примером для подражания — живут душа в душу, без скандалов, с любовью и уважением. Казалось, их счастье нерушимо.

Дмитрий был балагуром, обожал розыгрыши. Не безобидные, а те, от которых кровь стынет в жилах. Мог подменить начинку конфеты на пластилин, в торт вставить губку вместо крема, а однажды подсунул другу бутылку кваса, но с насыпанной внутрь солью. Смеялся до слёз, а вот другие… не всегда.

— Дима, пожалуйста, — умоляла Светлана. — Хоть сегодня, в наш юбилей, без твоих шуток.

— Клянусь, ни одной выходки! — поклялся он в день их хрустальной свадьбы.

Дом готовился к празднику. Светлана пекла пироги, дети красили шарики. Дмитрия отправили за продуктами. Вернулся через два часа, но у подъезда его ждал сюрприз — на его месте уже стояла чужая машина.

Порицая невежу, он оставил записку и поставил свою «Ладу» во дворе. Сумки тяжёлые, но торопился — без них праздник не получится.

Поднялся, вставил ключ — не открывается. Лоб покрылся испариной. Звонок пищал незнакомым голосом. Дверь открыла женщина в бигудях.

— Наконец-то! Где продукты?! — огрызнулась она.

Дмитрий онемел.

Из-за спины появился мужчина — здоровый, с добрым лицом, представился Владимиром.

— Таня, это, наверное, курьер.

— Сколько с нас? — Таня уже копошилась в пакетах.

— Извините… — голос Дмитрия дрогнул. — Это моя квартира. Улица Набережная, 15, кв. 24?

— Так и есть. Мы купили её пять лет назад у женщины с детьми. Звали её Светлана, дети — Гриша и Маша.

Дмитрию стало дурно. Он достал паспорт — всё верно, его прописка.

— Проходите, посмотрите, — сказала Таня.

Он шагнул внутрь… и не узнал родного дома. Всё чужое: обои, мебель, даже запах. Сердце заколотилось. Он рухнул на стул. Тут прибежали дети Тани — как две капли похожие на его. Шум, смех… словно кошмар.

Он дрожащими руками набрал Светлану.

— Света… что происходит? Где ты? В нашем доме чужие люди!

— Светик, ты идёшь? — раздался мужской голос.

— Сейчас, родной! — весело отозвалась она. Потом в трубку: — Кто это?

— Это я, Дима!

— Дима? Ты пропал пять лет назад в день юбилея! Ни звонка, ни письма… Я продала квартиру, не тянула одна. Дети выросли. У меня новая семья.

— Какие пять лет?! Я сбегал в магазин на час!

— Нет, Дима. Ты шутил над нами годами. А теперь попробовал собственную шутку на вкус…

И вдруг… в квартиру ввалились дети, Света, соседи. С хохотом и криками:

— Сюрприз!

Ноги подкосились. Он озирался — знакомые лица. Всё это был спектакль.

— Это розыгрыш, — пояснила Светлана. — Готовили полгода. Хотели, чтобы ты понял, каково это — быть мишенью.

— Вы… сумасшедшие… — прохрипел он, хватаясь за корвалол.

— Это Таня и Владимир — актёры из театра. Звонок и замок переделал наш дядя Витя — он слесарь.

Голос в трубке? Её брат Женя зажимал нос платком.

Дмитрий повалился на диван, а Света подала ему водички.

— Мам, — прошептал Гриша, — может, переборщили?

— Надеюсь, теперь он поймёт, что шутки бывают жестокими.

И он действительно понял. Раз и навсегда.

**Урок:** шути осторожно — однажды шутка может вернуться бумерангом.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − шість =

Також цікаво:

З життя44 хвилини ago

Невдалий обіг бабусиного життя: коли спадік став прокляттям.

Хвору бабусю звали доживати до віку онуку. А коли дізналися, що в неї є нотаріальний заповіт рвали на собі волосся....

З життя49 хвилин ago

«Ми взяли тринадцятирічного хлопчика, але чоловік розгубився під час його першої ванни і вигукнув: ‘Ми повинні його повернути!’»

Ми взяли до себе трирічного хлопчика, але мій чоловік панікував під час першого купання й сказав: «Треба його повернути!» Мрія...

З життя2 години ago

Несправжній батько

Ой, слухай, я тобі розповім одну історію. НЕРОДНИЙ ТАТО. Соломійка змалку знала, що її мама принесла її “у спідниці”. Добрі...

З життя2 години ago

Сестра відмовилася від усиновленої доньки після народження сина — але карма вже стукала в її двері.

Любов не повинна мати умов. Але для моєї сестри це було інакше. Без найменшого каяття вона віддала свою усиновлену доньку...

З життя2 години ago

Він схилився до своєї вмираючої дружини і прошепотів їй щось на вухо… За кілька хвилин він шкодував про свої слова

Він схилився над своєю помираючою дружиною і прошепотів їй щось За кілька хвилин він глибоко шкодував про свої слова.Тарас бував...

З життя2 години ago

Тікаючи від чоловіка з глухого села, потрапила у ведмежий капкан і вже думала, що це кінець, коли свідомість почала згасати…

Тікаючи від чоловіка з глухої села, вона потрапила у ведмежий капкан і подумала, що це кінець, втрачаючи свідомістьОчутившись у незнайомій...

З життя3 години ago

Пасажир образив мене через вагу, але швидко пошкодував

Бізнес-клас. Довгий переліт. Я заздалегідь купив квиток, обрав місце біля вікна просто хотілось провести цю подорож спокійно, трохи попрацювати та...

З життя3 години ago

Прилаштований дитина моєї родини звернулася до мене з проханням знайти його біологічну сім’ю.

Ніколи не думав, що моє спокійне життя перевернеться з ніг на голову, але одного дня до нас у дім увійшов...