Учні знущалися з нової вчительки, хотіли викликати сльози, але через хвилину сталося неймовірне

У 10-Б класі давно не було постійного вчителя з літератури. Один пішов у декрет, інша не витримала й місяця. Коли зявилась Наталя Ярославівна молода, врівноважена, охайна хлопці переглянулися:
«Ще одна Довго не протримається».
Перший урок почався з випробування.
Так, відкрийте зошити почала вчителька.
А ми не принесли! крикнув хтось із задньої парти. Сміх.
Може, спочатку представитеся, а потім вчитимете? дотепно кинув інший.
Гаразд. Наталя Ярославівна, спокійно відповіла вона. І я
Наталя Чарівна! вигукнула одна з дівчат.
Пахне, ніби зі скрині дістали, а окуляри як у моєї бабці! сміх став голоснішим.
Хтось увімкнув на телефоні ревіння осла. Клас зареготав. Поки вона щось пояснювала біля дошки, учень запустив паперовий літачок їй у спину.
Вчителька обернулась.
Може, розплачетеся й втечете, як та попередня? прошепотів хтось навмисно так, щоб вона почула.
Хтось голосно позіхнув і випадково впустив підручник на підлогу. Інші підхопили тепер книги падали, стільці скрипіли, а хтось вже горнув на планшеті TikTok.
Тоді Наталя Ярославівна несподівано сіла на край столу й тихо, навіть буденно, промовила Клас завмер.
Знаєте, я не завжди була вчителькою. Рік тому я працювала у дитячому онкологічному відділенні. Там були ваші однолітки. Деякі мріяли просто дожити до випускного. Для них було важливе все: книги, вірші, навіть звичайна розмов