Connect with us

З життя

Узоры счастья из осколков

Published

on

Счастье по осколкам

Дмитрий получил звонок от мамы — та велела повесить полку на кухне. Назавтра он заскочил к ней, но самого главного начальника, как водится, на месте не оказалось. Квартира была открыта его ключом. Полка лежала там, где обещала мама, а вот дрель… Где же она? Наверняка на антресолях, где хранился стратегический запас советского наследия.

Взобравшись на табуретку, он открыл дверцу — вот она, родимая! Потянул за шнур, тот запутался, дрель соскользнула — и бах! — прямо по маминой любимой вазе. Та разлетелась на мелкие кусочки. Дмитрий выругался про себя — он-то знал, как мать её берегла. Собрал осколки, прикрутил полку и ретировался. По телефону пообещал купить новую вазу к 8 Марта. Но отделаться парой слов не вышло — мама устроила ему целую лекцию о небрежности.

Дни шли, а похожей вазы нигде не было. В последнюю субботу перед праздником Дмитрий наконец её нашёл… в руках у девушки. Продавец развёл руками — последний экземпляр. Не раздумывая, он подошёл, извинился и честно всё объяснил: как разбил вазу, как мама не простит, если он не исправится.

Девушка, звали её Алевтиной, после паузы улыбнулась и протянула ему хрупкий трофей. «Берите, а то мама замучает упрёками». Сама же взяла другую, менее изысканную.

На выходе разговорились. Он пошутил про «вазный кризис», она рассмеялась. А потом он, сам не поняв как, пригласил её… нет, не в кино, а сразу к маме — на 8 Марта. Алевтина удивилась, но согласилась.

На следующий день они вместе переступили порог маминой квартиры. Та была в восторге и от вазы, и, что важнее, от Алевтины. «Вот видишь, Дима, — со смехом сказала она, — иногда надо что-нибудь разбить, чтобы получить нечто лучшее».

С тех пор жизнь Дмитрия заиграла новыми красками. Они с Алевтиной гуляли по скверам, спорили о книгах, мечтали вслух. Он познакомил её со своей дочкой, приехавшей на каникулы, и — о чудо! — они сразу подружились. Девушку трогали его забота и искренность. А мама то и дело вспоминала тот злополучный день, утверждая, что разбитая ваза — лучший подарок судьбы.

Через полгода они сыграли свадьбу. Скромно, но душевно. Мама Дмитрия в своём тосте снова поблагодарила «тот самый случай». А он, глядя на жену, понимал: вот оно — то самое «неожиданно, но вовремя». И теперь, проходя мимо той самой полки, всегда улыбался, вспоминая, как одно неловкое движение привело его к счастью, о котором он даже не мечтал.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × чотири =

Також цікаво:

З життя37 хвилин ago

Втомлена мама з дитиною спить на плечі директора під час польоту — те, що вона виявляє після пробудження, шокує!

Крики немовляти прорізали сперте повітря тісного салону літака, пронизливі та немилосердні. Деякі пасажири обернулись, інші гучно зітхнули або невтішно посунулись...

З життя2 години ago

— Ти хочеш, щоб я ПОДАРУВАЛА твоєму батькові автомобіль?! Чи це у вас у родині такий спосіб лікувати жіночу незалежність?!

— Ти серйозно? — голос Володи затремтів, але не від подиву, а від спроби не вимовити те, про що потім...

З життя5 години ago

Вісім років без матері: повернення та новий сенс життя поруч з дитиною.

Микола зупинив авто біля кладовища й глибоко зітхнув. Боже, скільки разів він збирався сюди завітати? Скільки разів відкладав «на потім»?...

З життя8 години ago

Умер коханий чоловік, але через тиждень він врятував її від загибелі…

Оксана вдарилась об подушки безпеки, які вистрілили в останню мить. Вона ледь тримала свідомість, не зводячи очей від людини, яку...

З життя9 години ago

Діти забезпечених батьків з насмішками ставились до доньки прибиральника – поки вона не приїхала на випускний в лімузині і не залишила їх без слів.

У вишуканих коридорах Ліцею імені Шевченка повітря пахло ладаном і грошима. Учні ходили з безтурботною впевненістю тих, хто ніколи не...

З життя11 години ago

Після 56-ти років: нова любов, старі втрати та несподівані розчарування

Ця історія може здатися звичайною, але вона справді повчальна – подружжя трохи за п’ятдесят, що нещодавно відзначило срібне весілля. У...

З життя13 години ago

Дочка не розмовляла зі мною років, поки я не знайшов день народження, якого вона ніколи не надіслала

На мої 47-і роковини я накрила стіл на трьох — одне місце залишилося порожнім, і ця порожнеча розривала мені серце....

З життя16 години ago

Директорка школи помітила, що 9-річна дівчинка щоранку забирає залишки з їдальні, і вирішила простежити за нею.

**Щоденниковий запис** Директор школи Коваленко помітив, що дев’ятирічна Олеся щодня забирає залишки їжі зі шкільної їдальні. Він відчував, що щось...