Connect with us

З життя

Після 56-ти років: нова любов, старі втрати та несподівані розчарування

Published

on

Ця історія може здатися звичайною, але вона справді повчальна – подружжя трохи за п’ятдесят, що нещодавно відзначило срібне весілля. У них двоє дорослих, самостійних дітей. Життя йшло спокійно, без особливих емоційних вибухів, але й без постійних скандалів. Хіба що чоловік, Степан, завжди похмурий – його обличчя видавало вік набагато старший за 56 років, вписаних у паспорт.

Зміни у Степані сталися швидко й несподівано, а спровокувала їх нова співробітниця, яка з’явилася в колективі. Молодою її не назвеш, але вона була на добрі 20 років молодша за нього. На обличчі чоловіка раптом почали з’являтися емоції, причому позитивні. Незабаром увесь відділ знав про роман Степана та Марічки.

Він почав ділитися з колегами своїми радощами й проблемами, якось навіть проговорився, що дівчина наполягає на розлученні. Згодом із розмов розлучення перетворилося на реальність. Степан пішов із сім’ї й зняв квартиру, куди переїхав із Марічкою. Оскільки за довгі роки шлюбу повага до родини залишилася, він залишив їм усю власність, вирішивши починати з нуля.

Через деякий час молода дружина захотіла дітей, і Степан теж мріяв про сімейне щастя. Через безпліддя Марічки довелося витратити чимало гривень на сурогатну матір, але поки та виношувала дитину, молода дружина раптом усвідомила, що материнство – не для неї.

Закінчилася історія для Степана ще одним розставанням. Він залишився у чужій квартирі з двома малолітніми дітьми. За бажання нових яскравих емоцій, які обіцяла молода дружина, він заплатив усім своїм майном і міцною сім’єю – але жінка так цього й не оцінила.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять + 2 =

Також цікаво:

BG2 години ago

Загубеният син

Двадесет години. Толкова години броях дните, откакто детето ми изчезна от двора на баба си в Пловдив. Двадесет години, значи....

ES3 години ago

**Trece años y una foto borrosa**

Mi nombre es Julián Ramírez. Tengo trece años. Trabajo desde los once en el taller de mi tío Chava, en...

BG3 години ago

Не го написах, за да ме харесат

Нощната смяна в Трето районно в Пловдив е като да чакаш влак, който винаги закъснява. Седнал съм на дежурство, пред...

BG4 години ago

Миражът в снега

Седях в ресторанта на хотела в Боровец, когато тя влезе. Не че я познавах. Просто беше трудно да не я...

PT4 години ago

A metade que ficou na lata

A dona Irací estava debaixo do sol de Salvador, escolhendo tomate na barraca da Dona Zefa, quando o neto puxou...

BG5 години ago

Грамотата от 1978-ма

# Грамотата от 1978-ма Четиридесет и осем години стоях зад този клавирен инструмент. Не искам да кажа пиано — то...

EN5 години ago

She Called the Cops on Me Over Grandpa’s Drill

The day my sister called the police on me, my mother's voice on the phone was a wreck. Not crying...

PT5 години ago

O menino da Hilux preta

Eu tava terminando meu turno no posto da XV de Novembro, em Curitiba. Já passava das sete e meia. O...