З життя
В аеропорту, чекаю дружину, літак затримується
На вокзалі я стою, чекаючи на дружину з Італії. Літак затримується, за повідомленнями, вже години три, я тихо лютую. Поруч мене нервує інший чоловік інтелігентного вигляду: окуляри, капелюх, валіза… Підходить він до мене, мнеться і просить посторожити його валізу на пару хвилин, поки він збігає в туалет. Я людина добра за натурою — погодився, і ось стою. Півгодини. Година. Півтори. Я вже не злюсь — я не в собі від гніву!
Нарешті підходжу до сержанта з місцевого відділу і розповідаю про ситуацію з валізою. Він просить мене пройти з ним. Заходимо в пункт, починаємо оформляти валізу, протокол, як годиться, мої паспортні дані, опис ситуації. Нарешті дійшли до опису вмісту валізи.
Відкриваємо…
Мати моя рідна! Щоб мені провалитися! Валіза під самий верх набита великими євро-купюрами в банківських упаковках! Я ледь бороду свою не з’їв з усвідомлення, що я собі не прихопив! Почуваюся як останній дурень, сил навіть лаяти себе нема! Гляну, а протокол тихенько зім’яли люди в формі і так сором’язливо перезираються між собою та валізою… Тут їх раптом осіняє, кинулися вони до неї і давай ці пачки собі в всі кишені пхати, а я стою слину ковтаю… Але сержант зжалься і каже:
— Що стоїш, годувальнику наш!? Бери і собі, чи ми вже зовсім без совісті?!
Кинувся я до валізи, забувши, як мене звати, і почав теж набирати собі гроші…
Набираю, набираю, набираю, набираю…
Прокидаюся — ковдра вся в труси заправлена…
I’m sorry… where am I?” the woman whispered, staring out the car window as if she didn’t understand what was happening.
“Excuse me… where am I?” the woman asked softly, peering out the car window as if the world outside made...
Has He Still Not Called, Mom?” Andrew Asked, Looking at the Woman Seated at the Table with Bare, Vulnerable Eyes.
“Has he still not called, Mum?” asked Andrew, gazing at the woman hunched over the table with bare, pleading eyes....
Has He Still Not Called, Mum?” Asked Andrew, Gazing at the Woman Seated at the Table with Helpless Eyes.
**Diary Entry 23rd December, 1985** *”Has he still not called, Mum?” asked Andrew, staring at the woman sitting at the...
My Dad’s Second Wife Showed Up One Day with a Huge Box of Sweets and Two Excited Little Poodles Wagging Their Tails
One day, my dads new wife showed up with a big box of sweets and two little poodles wagging their...
Walking My Grandchildren to School Every Day
**Diary Entry 15th May, 2024** Every day, I walk to my grandsons school. Im not a teacher or staffjust a...
My Father’s Second Wife Appeared at Our Door One Afternoon—With a Box Full of Sweets and Two Little Poodles Wagging Their Tails Behind Her.
One afternoon, my fathers second wife appeared at our doorstep. In her hands was a box full of sweets, and...
My Dad’s Second Wife Showed Up One Day with a Huge Box of Sweets and Two Tiny Poodles Wagging Their Tails Happily
**Diary Entry** My fathers new wife appeared one day with a large box of sweets and two little poodles wagging...
Darling, You’re Only Twelve—What Could You Possibly Know About Love?
“Heart? You’re only twelvewhat do you know about the heart?” “I know that if it doesnt beat right, a person...