Connect with us

З життя

В аеропорту, чекаю дружину, літак затримується

Published

on

На вокзалі я стою, чекаючи на дружину з Італії. Літак затримується, за повідомленнями, вже години три, я тихо лютую. Поруч мене нервує інший чоловік інтелігентного вигляду: окуляри, капелюх, валіза… Підходить він до мене, мнеться і просить посторожити його валізу на пару хвилин, поки він збігає в туалет. Я людина добра за натурою — погодився, і ось стою. Півгодини. Година. Півтори. Я вже не злюсь — я не в собі від гніву!

Нарешті підходжу до сержанта з місцевого відділу і розповідаю про ситуацію з валізою. Він просить мене пройти з ним. Заходимо в пункт, починаємо оформляти валізу, протокол, як годиться, мої паспортні дані, опис ситуації. Нарешті дійшли до опису вмісту валізи.

Відкриваємо…

Мати моя рідна! Щоб мені провалитися! Валіза під самий верх набита великими євро-купюрами в банківських упаковках! Я ледь бороду свою не з’їв з усвідомлення, що я собі не прихопив! Почуваюся як останній дурень, сил навіть лаяти себе нема! Гляну, а протокол тихенько зім’яли люди в формі і так сором’язливо перезираються між собою та валізою… Тут їх раптом осіняє, кинулися вони до неї і давай ці пачки собі в всі кишені пхати, а я стою слину ковтаю… Але сержант зжалься і каже:

— Що стоїш, годувальнику наш!? Бери і собі, чи ми вже зовсім без совісті?!

Кинувся я до валізи, забувши, як мене звати, і почав теж набирати собі гроші…

Набираю, набираю, набираю, набираю…

Прокидаюся — ковдра вся в труси заправлена…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × 1 =

Також цікаво:

З життя11 години ago

You’re Not the Mistress — You’re the Maid

You’re not the lady of the houseyoure just the help, Molly, dear, just a little more of this salad for...

З життя11 години ago

I Married My 82-Year-Old Neighbour to Prevent Him from Being Placed in a Care Home…

I married the widower next door, Arthur Bennett, whos eighttwo, just to keep the care home at StAlbans from taking...

З життя14 години ago

Oh, my boy has arrived!” Evdokiya exclaimed with joy.

Ah, my lads arrived, my mother, Evelyn, shouted with delight. I stood at the door, cap in my hand, and...

З життя14 години ago

A Young Woman’s Journey

A young woman, cradling a little girl, stepped off the omnibus at the sign that read Willowmere Village of Willowmere....

З життя21 годину ago

You’re Not the Mistress — You’re the Help

You’re not the mistress of the houseyoure just the servant, my motherinlaw, Agnes Whitaker, said, her voice as sweet as...

З життя22 години ago

The Weight of Solitude

Loneliness The lady turned down a marriage proposal from a cavalry officer, and he rejected her. It was better to...

З життя24 години ago

Oh, My Son Has Come Home!” Exclaimed Evdokia with Delight.

I remember that day as if it were a scene from a faded photograph. My mother, Edith Whitaker, brightened the...

З життя1 день ago

Wolfie: A Tale of Adventure and Camaraderie

30October2025 Im writing this down because the strange twists of my early life still haunt me, and perhaps by putting...