Connect with us

Життя

Завагiтнiла від майбутньoгo зятя… Нe знаю й щo рoбити!

Avatar photo

Published

on

Я одна виховую доньку, мені 37, доньці 18. Сьогодні вона студентка, я не розумію, як так швидко минув час, коли вона встигла вирости. Мені було самотньо, адже раніше ми кожен день були разом, спілкувалися, гуляли і розмовляли про все.

Нещодавно дочка повідомила, що зустріла хлопця. Я була дуже рада за неї, сказала, щоб приводила його додому, познайомиться. Вона привела. Єгор був дуже симпатичний і не по роках розумний. Ми розмовляли всю ніч, потім я сказала дочці, що вона зробила гідний вибір.

Вони зустрічалися, я раділа, але до сих пір відчувала себе самотньо. Думала, що мені вже скоро сорок і життя особисте закінчиться. А потім подумала, чому вже, адже ще 37, і у мене все попереду. Стала чепуритися, частіше виходити з подругами в кафе і клуби. Але вci, кого я зустрічала, хотіли відносин на один день, а мені цього не треба було.

Одного разу дочка прийшла з вулиці в поганому настрої, запитала, що трапилося вона сказала, що посварилася з Єгором. І навідріз відмовилася говорити на цю тему. Каже, що більше з ним ніколи не буде. Я не в курсі, що у них сталося, але розуміла, що цей хлопець дуже хороший.

Через кілька днів Єгор прийшов до нас додому сам, бо донька трубку не брала. А вона в цей час кудись втекла з подругами. Я покликала хлопця попити чай, може прийде блудна дочка і вони поговорять. Ми сиділи, розмовляли, а потім, не знаю як, але ми почали цілуватися, і все закінчилося в спальні. Вранці парубок дуже бентежився, нічого не сказав, пішов.

А через кілька днів знову прийшов, і дочки знову не було вдома. Чи то спеціально, то чи так вийшло. Так у нас тривало три тижні. Дочка ні в яку не хотіла його прощати. А тут раптом заявила, що зрозуміла, що краще Єгора їй нікого не знайти. Я сказала йому, що потрібно повернутися до моєї дочки і зробити її щасливою. Він був згоден. Вже на наступний день вони радісно щебетали на кухні.

У якийсь момент я відчула, що мені погано, все болить. Вирішила сходити в лікарню, а лікар там мене приголомшив. Він сказав, що я вагітна. Я була в шоці. А потім згадала, що мій чоловік, який загинув дуже рано мріяв про двох дітей. Я вирішила залишити цю дитину. У мене за останні 7 років не було жодного чоловіка, тому я точно знала, хто батько цієї дитини.

Доньку потрібно було якось підготувати, я розповіла їй, що у мене з’явився коханець. Як вона була за мене рада. Але я тут же її припинила, сказала, що ми спілкувалися всього три тижні, і він пішов. Єгор був разом з нами, і все розумів.

Я сказала доньці, що у мене є ще одна новина, вони обидва напружилися. І я їм розповіла про вагітність. Дочка була в шоці, а по очах хлопця я побачила, що він все зрозумів. Але я нічого не могла сказати ні йому, ні кому більше.

Дочка з Єгором готуються до весілля, а у мене росте живіт. Що робити не знаю. Але нічого не кажу. З Єгором ми більше не спілкуємося, тому що я люблю свою дочку і вболіваю за її щастя.

Мене хвилює лише одне, коли народиться дитина, буде вже нічого не приховати. Ходжу до церкви, молюся, щоб дочка або синочок був схожий на мене.

Але не впевнена, що це трапиться, тому що я біленька, а Єгор з чорним волоссям і карими очима. Думаю, що його порода переб’є. Що тоді буде не знаю. Останнім часом я взагалі нічого не знаю, боюся, а поруч нікого немає.

Нещодавно, коли донька була на навчанні, він прийшов. Я не змогла встояти перед його чарівністю і здалася. Потім я йому все розповіла, але сказала, що ми можемо жити всі разом, тільки, щоб дочка нічого не знала.

Знаю, що веду себе неправильно, але люблю їх обох, що робити. Єгор пообіцяв мовчати. А сам чекає цю дитину.

Ходжу на останніх місяцях, Єгорка у всьому допомагає, а дочка здивована, з чого така ввічливість. Я його ні про що не прошу, він все робить сам. Мені здається, що дочку це бісить. Боюся, що хлопець не витримає і все розповість. Що тоді буде. Боюся втратити дочку.

Розумію, що вагітні стають дуже сентиментальними і боязкими, саме це зараз зі мною і відбувається. Не хочу заважати щастю дочки. Якщо потрібно буде, то я зовсім відійду, щоб не нагнітати. Але це буде потім, зараз потрібно дочекатися пологів, а там видно буде.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

одинадцять − сім =

Також цікаво:

З життя3 години ago

The Mysterious Stranger Captivated Hearts Upon Entering the Room

15th October, London Today, the reunion changed everything, and perhaps, us too. I still can’t quite believe what happened, but...

З життя3 години ago

I’m 30 and Recently Ended an Eight-Year Relationship: No Affairs, No Fights, No Drama—Just the Painf…

I am 30 years old, and a few months ago, I ended a relationship that had lasted eight years. There...

З життя3 години ago

Life Goes On: He Ran Away and Left Us, But We’ll Raise the Child Ourselves! How Paul Was Raised by…

Youve got to keep going, you know. If he ran off, then so be it. Wouldnt say he was much...

З життя3 години ago

At His Wedding, a Son Insulted His Mother by Calling Her a Beggar and Ordered Her to Leave—But She Took the Microphone and Delivered a Powerful Speech…

June 21st I sat in the doorway of Jamess bedroom, careful not to intrude but desperate not to miss this...

З життя4 години ago

Countdown to Launch Day On the third floor, she closed the folder of incoming applications and stam…

Before Launch Day On the third floor, in a small council office, she closed the folder of incoming post and...

З життя4 години ago

Oi, Lad, Keep Your Dirty Hands Off the Display—Not That You Could Afford a Necklace Like That Anyway…

Oy, lad! Keep those grubby hands off the display as if you could even afford a necklace like that! She...

З життя5 години ago

My Father Abandoned Us and Left My Mum Deep in Debt — I Lost My Right to a Happy Childhood When He W…

My father walked out on us, leaving Mum saddled with piles of debt. That day, I lost my right to...

З життя5 години ago

I Took Him In on a Tuesday Night After Work—He Was Soaked, Skinny, and Shivering by the Rubbish Bins…

I picked him up on a rainy Tuesday evening as I was trudging home from work. There he was, huddled...