Connect with us

Життя

Завагiтнiла від майбутньoгo зятя… Нe знаю й щo рoбити!

Avatar photo

Published

on

Я одна виховую доньку, мені 37, доньці 18. Сьогодні вона студентка, я не розумію, як так швидко минув час, коли вона встигла вирости. Мені було самотньо, адже раніше ми кожен день були разом, спілкувалися, гуляли і розмовляли про все.

Нещодавно дочка повідомила, що зустріла хлопця. Я була дуже рада за неї, сказала, щоб приводила його додому, познайомиться. Вона привела. Єгор був дуже симпатичний і не по роках розумний. Ми розмовляли всю ніч, потім я сказала дочці, що вона зробила гідний вибір.

Вони зустрічалися, я раділа, але до сих пір відчувала себе самотньо. Думала, що мені вже скоро сорок і життя особисте закінчиться. А потім подумала, чому вже, адже ще 37, і у мене все попереду. Стала чепуритися, частіше виходити з подругами в кафе і клуби. Але вci, кого я зустрічала, хотіли відносин на один день, а мені цього не треба було.

Одного разу дочка прийшла з вулиці в поганому настрої, запитала, що трапилося вона сказала, що посварилася з Єгором. І навідріз відмовилася говорити на цю тему. Каже, що більше з ним ніколи не буде. Я не в курсі, що у них сталося, але розуміла, що цей хлопець дуже хороший.

Через кілька днів Єгор прийшов до нас додому сам, бо донька трубку не брала. А вона в цей час кудись втекла з подругами. Я покликала хлопця попити чай, може прийде блудна дочка і вони поговорять. Ми сиділи, розмовляли, а потім, не знаю як, але ми почали цілуватися, і все закінчилося в спальні. Вранці парубок дуже бентежився, нічого не сказав, пішов.

А через кілька днів знову прийшов, і дочки знову не було вдома. Чи то спеціально, то чи так вийшло. Так у нас тривало три тижні. Дочка ні в яку не хотіла його прощати. А тут раптом заявила, що зрозуміла, що краще Єгора їй нікого не знайти. Я сказала йому, що потрібно повернутися до моєї дочки і зробити її щасливою. Він був згоден. Вже на наступний день вони радісно щебетали на кухні.

У якийсь момент я відчула, що мені погано, все болить. Вирішила сходити в лікарню, а лікар там мене приголомшив. Він сказав, що я вагітна. Я була в шоці. А потім згадала, що мій чоловік, який загинув дуже рано мріяв про двох дітей. Я вирішила залишити цю дитину. У мене за останні 7 років не було жодного чоловіка, тому я точно знала, хто батько цієї дитини.

Доньку потрібно було якось підготувати, я розповіла їй, що у мене з’явився коханець. Як вона була за мене рада. Але я тут же її припинила, сказала, що ми спілкувалися всього три тижні, і він пішов. Єгор був разом з нами, і все розумів.

Я сказала доньці, що у мене є ще одна новина, вони обидва напружилися. І я їм розповіла про вагітність. Дочка була в шоці, а по очах хлопця я побачила, що він все зрозумів. Але я нічого не могла сказати ні йому, ні кому більше.

Дочка з Єгором готуються до весілля, а у мене росте живіт. Що робити не знаю. Але нічого не кажу. З Єгором ми більше не спілкуємося, тому що я люблю свою дочку і вболіваю за її щастя.

Мене хвилює лише одне, коли народиться дитина, буде вже нічого не приховати. Ходжу до церкви, молюся, щоб дочка або синочок був схожий на мене.

Але не впевнена, що це трапиться, тому що я біленька, а Єгор з чорним волоссям і карими очима. Думаю, що його порода переб’є. Що тоді буде не знаю. Останнім часом я взагалі нічого не знаю, боюся, а поруч нікого немає.

Нещодавно, коли донька була на навчанні, він прийшов. Я не змогла встояти перед його чарівністю і здалася. Потім я йому все розповіла, але сказала, що ми можемо жити всі разом, тільки, щоб дочка нічого не знала.

Знаю, що веду себе неправильно, але люблю їх обох, що робити. Єгор пообіцяв мовчати. А сам чекає цю дитину.

Ходжу на останніх місяцях, Єгорка у всьому допомагає, а дочка здивована, з чого така ввічливість. Я його ні про що не прошу, він все робить сам. Мені здається, що дочку це бісить. Боюся, що хлопець не витримає і все розповість. Що тоді буде. Боюся втратити дочку.

Розумію, що вагітні стають дуже сентиментальними і боязкими, саме це зараз зі мною і відбувається. Не хочу заважати щастю дочки. Якщо потрібно буде, то я зовсім відійду, щоб не нагнітати. Але це буде потім, зараз потрібно дочекатися пологів, а там видно буде.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сім − 5 =

Також цікаво:

З життя4 години ago

Step Forward and Speak Out

Send The Submit button on the website looked tiny, yet my palm felt clammy as if I were holding someone...

З життя4 години ago

I Moved in with Him for a Fresh Start, Only to End Up Sleeping on the Sofa in What Was Supposed to Be My Own Home

I moved in with him, believing wed start afresh, but I ended up sleeping on the sofa in what was...

З життя4 години ago

Wednesday in the Courtyard

Wednesday in the Courtyard Theres a neatly tied plastic bag resting on the bench by the entrance of the third...

З життя4 години ago

Natasha, I’m Sorry! Can I Come Back to You?

My husband, Edward, and I have shared our lives for over twenty years. We always lived quietly and contentedly together....

З життя5 години ago

My brother refuses to place Mum in a care home, yet won’t take her in—there’s simply no space at his!

For the last three months, my brother Charles has been pestering me about Mum. Ever since her stroke, shes not...

З життя5 години ago

I’m Exhausted. And No – This Isn’t Some Vague Emotional Fatigue. It’s Physical, Mental, and Financial Burnout From Supporting Two Adults Who’ve Chosen to Live in Permanent Teenage Mode.

I’m utterly drained. And no, I dont mean some vague sense of emotional tiredness. This is real a physical, mental,...

З життя6 години ago

Lonely Together: Navigating Solitude in a Shared Life

ALONE TOGETHER Thirty-eight years ago, Margaret brought her future husband, Peter, home to meet her parents. It was time to...

З життя6 години ago

Can’t You See? That’s Not Your Daughter – Are You Totally Oblivious?

My future husband and I had only been together for a matter of months when we decided to tie the...