З життя
«Відсудити квартиру у дітей: мій сміливий вибір для власного щастя»
Вирішила відсудити свою квартиру у своїх дітей. І мені зовсім не соромно за це. Хоч мені вже майже вісімдесят, але зі здоров’ям усе в порядку. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.
Часто трапляється так, що в літньому віці люди починають шкодувати про прожите життя. Розмірковують, як могли би прожити його краще, що можна було б змінити, щоб усе склалося вдаліше. Тому й переконують своїх дітей не робити таких помилок.
Я ж вирішила зруйнувати всі стереотипи. Буду на старості жити для себе. Адже все своє життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Після школи майже відразу вийшла заміж. Згодом у родині з’явилися діти. І так не знайшлося часу для себе. Майже весь час приділяла родині. А зараз, коли мені вже за сімдесят, діти бачать у моїй квартирі свою. Мене, таке враження, нібито вже й не існує. Рідний син без мого дозволу поселив у мою квартиру онука з дружиною. Моя думка їх не цікавить взагалі. І це замість подяки за всі ті роки, що я їх виховувала.
Тому я вирішила повернути свою квартиру від дітей. І мені зовсім не соромно. Попри те, що мені вже майже вісімдесят, зі здоров’ям усе гаразд. І хочу провести останні роки свого життя для себе. Мої родичі, звичайно, образилися. Почали вже було судові процеси, але завдяки підтримці чоловіка я змогла повернути свою квартиру. Ще й виселила онука з дружиною. Замінила всі замки на дверях для внутрішнього спокою. Звичайно, квартира після моєї смерті перейде дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало впродовж усього життя. Адже багато безцінного часу було змарновано.
Усі мої подруги шоковані, але відкрито підтримують мене. Вони не наважуються вчинити так само, оскільки їхні діти залишили на них правнуків, не переймаючись їхніми турботами. Я вражена тим, що вони самі себе не цінують. Гадаю, вони не поважають себе і свій час, який можна витратити на себе, принаймні на старості.
Можливо, колись я буду жаліти про своє рішення. Але поки я жива й можу відповідати за себе, хочу відпочити душею і тілом. Не думаючи про інших.
The Boy Awoke to His Mother’s Sighs
The boy wakes to his mothers groan. He leans over her bed. Mum, does it hurt? he asks. Matt, fetch...
PLEASE LET ME GO, IF YOU WOULD BE SO KIND
Please let me go, the woman whispers, her voice trembling. Im not leaving this house. Its my home. Tears that...
AFTER THE NEW YEAR’S CELEBRATION
Emma, where are you off to? her husband asked, surprised to see her heading for the bedroom. To the little...
Look at her, off to ‘do her business,’ chuckled a neighbour, softly enough to sound like a whisper but loud enough to be heard.
I remember it well, as if it were a scene from the old terraced flats on Orchard Street in Manchester,...
Oh, my dear mother… go ahead and tell her she’s not good enough,” said Auntie Ilenuţa to the wealthy woman in her elegant fur coat.
Auntie Elsie, the kindhearted village lady with her green kerchief tucked tight under her chin, stands in a modest corner...
Excuse me, madam, I hope you won’t be cross with me… but could I kindly have one of those lovely pastries? the shy old lady asked the baker at the bakery.
Madam, please dont be cross with me could I have one of those lovely doughnuts? the trembling old woman asked...
Mother Told You to Pay Your Own Bills – Just What Your Husband Said!
Emily stood before the bedroom mirror, smoothing cream over her skin. The July heat had only just begun, yet the...
God rest his soul. Are you the wife of the deceased? I have something important to share, something he confided to me on his deathbed…
May God have mercy on him. Were you the wife of the departed? I have something important to tell you,...