З життя
«Відсудити квартиру у дітей: мій сміливий вибір для власного щастя»
Вирішила відсудити свою квартиру у своїх дітей. І мені зовсім не соромно за це. Хоч мені вже майже вісімдесят, але зі здоров’ям усе в порядку. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.
Часто трапляється так, що в літньому віці люди починають шкодувати про прожите життя. Розмірковують, як могли би прожити його краще, що можна було б змінити, щоб усе склалося вдаліше. Тому й переконують своїх дітей не робити таких помилок.
Я ж вирішила зруйнувати всі стереотипи. Буду на старості жити для себе. Адже все своє життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Після школи майже відразу вийшла заміж. Згодом у родині з’явилися діти. І так не знайшлося часу для себе. Майже весь час приділяла родині. А зараз, коли мені вже за сімдесят, діти бачать у моїй квартирі свою. Мене, таке враження, нібито вже й не існує. Рідний син без мого дозволу поселив у мою квартиру онука з дружиною. Моя думка їх не цікавить взагалі. І це замість подяки за всі ті роки, що я їх виховувала.
Тому я вирішила повернути свою квартиру від дітей. І мені зовсім не соромно. Попри те, що мені вже майже вісімдесят, зі здоров’ям усе гаразд. І хочу провести останні роки свого життя для себе. Мої родичі, звичайно, образилися. Почали вже було судові процеси, але завдяки підтримці чоловіка я змогла повернути свою квартиру. Ще й виселила онука з дружиною. Замінила всі замки на дверях для внутрішнього спокою. Звичайно, квартира після моєї смерті перейде дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало впродовж усього життя. Адже багато безцінного часу було змарновано.
Усі мої подруги шоковані, але відкрито підтримують мене. Вони не наважуються вчинити так само, оскільки їхні діти залишили на них правнуків, не переймаючись їхніми турботами. Я вражена тим, що вони самі себе не цінують. Гадаю, вони не поважають себе і свій час, який можна витратити на себе, принаймні на старості.
Можливо, колись я буду жаліти про своє рішення. Але поки я жива й можу відповідати за себе, хочу відпочити душею і тілом. Не думаючи про інших.
My Husband Refused to Go to the Coast to Save Money, Only for Me to Later Find a Picture of His Mum on Holiday
I still recall how James turned his back on a seaside holiday, all for the sake of saving a few...
Step Back! I Never Promised to Marry You! Besides, I Don’t Even Know Whose Child This Is!
Step back! he roared. I never vowed to marry you! And I dont even know whose baby this is. Maybe...
My Husband’s Overly Intrusive Friend Kept Offering Her Help Around the House, So I Showed Her the Door
Emily was being way too clingy about helping around the house, so I gave her a gentle shove toward the...
My Mother-in-Law Insisted I Call Her ‘Mum’, So I Took the Time to Explain the Difference
Margaret, must I keep calling you Mrs. Whitaker? I asked, trying to keep the tremor out of my voice. Explain...
I Took Back the Spare Keys from My Mother-in-Law After Finding Her Asleep on My Bed
26October2025 I can hardly believe Im writing this, but I need to get it out of my head before the...
I Stopped Ironing My Husband’s Shirts After He Called My Work Just Sitting at Home
I stopped ironing Jamess shirts the day he dismissed my work as just sitting at home. Come on, Emily, what...
My Husband Said He Was Off on a Business Trip, But I Spotted His Car Outside My Best Friend’s Flat
James said he was off on a work trip, but I found his car parked outside my best friends flat....
The Bride’s Mother Seated Me at the Worst Table with a Smirk: “Know Your Place,” She Said.
The brides mother, Margaret Whitfield, slid me into the worst table with a sardonic smile. Know your place, she sneered....