З життя
«Відсудити квартиру у дітей: мій сміливий вибір для власного щастя»
Вирішила відсудити свою квартиру у своїх дітей. І мені зовсім не соромно за це. Хоч мені вже майже вісімдесят, але зі здоров’ям усе в порядку. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.
Часто трапляється так, що в літньому віці люди починають шкодувати про прожите життя. Розмірковують, як могли би прожити його краще, що можна було б змінити, щоб усе склалося вдаліше. Тому й переконують своїх дітей не робити таких помилок.
Я ж вирішила зруйнувати всі стереотипи. Буду на старості жити для себе. Адже все своє життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Після школи майже відразу вийшла заміж. Згодом у родині з’явилися діти. І так не знайшлося часу для себе. Майже весь час приділяла родині. А зараз, коли мені вже за сімдесят, діти бачать у моїй квартирі свою. Мене, таке враження, нібито вже й не існує. Рідний син без мого дозволу поселив у мою квартиру онука з дружиною. Моя думка їх не цікавить взагалі. І це замість подяки за всі ті роки, що я їх виховувала.
Тому я вирішила повернути свою квартиру від дітей. І мені зовсім не соромно. Попри те, що мені вже майже вісімдесят, зі здоров’ям усе гаразд. І хочу провести останні роки свого життя для себе. Мої родичі, звичайно, образилися. Почали вже було судові процеси, але завдяки підтримці чоловіка я змогла повернути свою квартиру. Ще й виселила онука з дружиною. Замінила всі замки на дверях для внутрішнього спокою. Звичайно, квартира після моєї смерті перейде дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало впродовж усього життя. Адже багато безцінного часу було змарновано.
Усі мої подруги шоковані, але відкрито підтримують мене. Вони не наважуються вчинити так само, оскільки їхні діти залишили на них правнуків, не переймаючись їхніми турботами. Я вражена тим, що вони самі себе не цінують. Гадаю, вони не поважають себе і свій час, який можна витратити на себе, принаймні на старості.
Можливо, колись я буду жаліти про своє рішення. Але поки я жива й можу відповідати за себе, хочу відпочити душею і тілом. Не думаючи про інших.
Returned Home to Find My Husband and All His Belongings Gone
When she got home, neither her husband nor his things were there. “What’s that look for?” Zoe smirked. “Stan just...
Avenged for My Mother
In the quiet countryside of Yorkshire, many years ago, there lived a man named Harold Whitcombea stern, unyielding figure, known...
Of Course, Everyone Remembered It Perfectly
I dont remember because it never happened! said Redford, looking at her with the earnest eyes of an old man....
Shut Up!” The Man Roared, Hurling the Suitcase to the Floor. “I’m Leaving You and This Miserable Swamp You Call a Life
“Shut it,” the husband snapped, tossing his suitcase to the floor. “I’m leaving you and this swamp you call a...
Alright, lads, fishing can wait,” Victor decided, grabbing the landing net. “We’ve got to save the poor bloke.
“Alright, lads, the fishing can wait,” decided Victor, grabbing the fishing net. “Weve got to rescue the poor thing.” Victor...
Alright, lads, fishing can wait,” Victor decided, grabbing the landing net. “We’ve got to save the poor soul.
“Alright, lads, the fishing can wait,” Victor decided, grabbing the landing net. “Weve got to rescue the poor thing.” Victor...
While His Wife Worked, He Cared for His Sick Mother—Until She Caught Him Buying Flowers for Another Woman
Margaret couldnt recall the last time shed felt so rested. Her business trip had been delayed by a few hours,...
Little Girl, Who Are You With?” I Asked.
“Hey, who are you looking for?” I asked. A little girl, about six years old, stared up at me with...