Connect with us

З життя

«Відсудити квартиру у дітей: мій сміливий вибір для власного щастя»

Published

on

Вирішила відсудити свою квартиру у своїх дітей. І мені зовсім не соромно за це. Хоч мені вже майже вісімдесят, але зі здоров’ям усе в порядку. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.

Часто трапляється так, що в літньому віці люди починають шкодувати про прожите життя. Розмірковують, як могли би прожити його краще, що можна було б змінити, щоб усе склалося вдаліше. Тому й переконують своїх дітей не робити таких помилок.

Я ж вирішила зруйнувати всі стереотипи. Буду на старості жити для себе. Адже все своє життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Після школи майже відразу вийшла заміж. Згодом у родині з’явилися діти. І так не знайшлося часу для себе. Майже весь час приділяла родині. А зараз, коли мені вже за сімдесят, діти бачать у моїй квартирі свою. Мене, таке враження, нібито вже й не існує. Рідний син без мого дозволу поселив у мою квартиру онука з дружиною. Моя думка їх не цікавить взагалі. І це замість подяки за всі ті роки, що я їх виховувала.

Тому я вирішила повернути свою квартиру від дітей. І мені зовсім не соромно. Попри те, що мені вже майже вісімдесят, зі здоров’ям усе гаразд. І хочу провести останні роки свого життя для себе. Мої родичі, звичайно, образилися. Почали вже було судові процеси, але завдяки підтримці чоловіка я змогла повернути свою квартиру. Ще й виселила онука з дружиною. Замінила всі замки на дверях для внутрішнього спокою. Звичайно, квартира після моєї смерті перейде дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало впродовж усього життя. Адже багато безцінного часу було змарновано.

Усі мої подруги шоковані, але відкрито підтримують мене. Вони не наважуються вчинити так само, оскільки їхні діти залишили на них правнуків, не переймаючись їхніми турботами. Я вражена тим, що вони самі себе не цінують. Гадаю, вони не поважають себе і свій час, який можна витратити на себе, принаймні на старості.

Можливо, колись я буду жаліти про своє рішення. Але поки я жива й можу відповідати за себе, хочу відпочити душею і тілом. Не думаючи про інших.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

12 + вісім =

Також цікаво:

З життя40 хвилин ago

Everyday Heroes

The street was bustling today, as it always is in spring when the city finally feels the warm sun after...

З життя41 хвилина ago

Her Boss

Her boss Sally was hurrying to the office, dreadfully lateshe imagined the nightmare of standing before the editorinchief without having...

З життя41 хвилина ago

You’re Nothing But a Burden, Not a Wife,” My Mother-in-Law Froze the Room With Her Words as I Served Tea, Oblivious to the Fact That I Had Cleared Her Debts.

Youre a burden, not a wife, my motherinlaw announced, her voice cutting through the chatter as I was refilling the...

З життя2 години ago

The Wise Mother-in-Law

The old matriarch, Margaret Whitcombe, tended to her potted ferns on the sill, each leaf glistening like tiny lanterns. Suddenly...

З життя2 години ago

Feel free to speak poorly of your mum all you want, but if you dare utter a single word against my mother that rubs me the wrong way—you’ll be out of my flat in an instant! I won’t be walking on eggshells around you, my dear!

Go on and trash your mum all you like, but if you utter another word about my mother that I...

З життя3 години ago

I Gave Birth to Triplets, and My Husband Panicked and Fled — He Didn’t Even Show Up to Meet Us at the Hospital.

Im Thomas Miller, a farmhand from the little village of Somerby in North Yorkshire, and Ill tell you how Valerie...

З життя3 години ago

Ex-Daughter-in-Law Struggles to Support Her Children — But a Month Later, Her Stunning Turnaround Astonished Her Ex-Husband’s Family

I stared at the screen, my hands clenched around a steaming mug of tea. A text from James was brutally...

З життя4 години ago

“I’ve had enough of carrying you lot on my shoulders! Not a single penny more—sort yourselves out however you fancy!” Yana exclaimed, blocking the cards.

“I’m fed up with hauling you all on my back! Not a single penny leftgo feed yourselves however you wish!”...