З життя
«Відсудити квартиру у дітей: мій сміливий вибір для власного щастя»
Вирішила відсудити свою квартиру у своїх дітей. І мені зовсім не соромно за це. Хоч мені вже майже вісімдесят, але зі здоров’ям усе в порядку. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.
Часто трапляється так, що в літньому віці люди починають шкодувати про прожите життя. Розмірковують, як могли би прожити його краще, що можна було б змінити, щоб усе склалося вдаліше. Тому й переконують своїх дітей не робити таких помилок.
Я ж вирішила зруйнувати всі стереотипи. Буду на старості жити для себе. Адже все своє життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Після школи майже відразу вийшла заміж. Згодом у родині з’явилися діти. І так не знайшлося часу для себе. Майже весь час приділяла родині. А зараз, коли мені вже за сімдесят, діти бачать у моїй квартирі свою. Мене, таке враження, нібито вже й не існує. Рідний син без мого дозволу поселив у мою квартиру онука з дружиною. Моя думка їх не цікавить взагалі. І це замість подяки за всі ті роки, що я їх виховувала.
Тому я вирішила повернути свою квартиру від дітей. І мені зовсім не соромно. Попри те, що мені вже майже вісімдесят, зі здоров’ям усе гаразд. І хочу провести останні роки свого життя для себе. Мої родичі, звичайно, образилися. Почали вже було судові процеси, але завдяки підтримці чоловіка я змогла повернути свою квартиру. Ще й виселила онука з дружиною. Замінила всі замки на дверях для внутрішнього спокою. Звичайно, квартира після моєї смерті перейде дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало впродовж усього життя. Адже багато безцінного часу було змарновано.
Усі мої подруги шоковані, але відкрито підтримують мене. Вони не наважуються вчинити так само, оскільки їхні діти залишили на них правнуків, не переймаючись їхніми турботами. Я вражена тим, що вони самі себе не цінують. Гадаю, вони не поважають себе і свій час, який можна витратити на себе, принаймні на старості.
Можливо, колись я буду жаліти про своє рішення. Але поки я жива й можу відповідати за себе, хочу відпочити душею і тілом. Не думаючи про інших.
My Mother-in-Law Locked My Fridge and Told Me to Get Lost—Daughter-in-Law Fed Up with Constant Inspections
Lock my fridge and get out, the daughterinlaw whispered, exhausted by the endless inspections of her motherinlaw. The keys jingled...
The Girl Sat on the Bed, Legs Tucked Under, Repeatedly Murmuring in Frustration:
Evelyn sits on the hospital bed, her knees drawn up, and repeats angrily, I dont want him. Im done with...
It Happened on the Day of Lida the Postwoman’s Wedding.
It happened on the day Edith Harper, the village postmistress, was to be married. Oh, what a wedding more like...
One Word Against You — My Son Will Show You the Door! I Don’t Care Whose Flat This Is! — Shouted the Mother-in-Law
Just one word out of line and my son will kick you out the door!she shouted. I dont care whose...
Uncle, Please Take My Little Sister Away — She Hasn’t Eaten in Ages!” — He Suddenly Turned Around and Stood Frozen in Astonishment!
Ian Whitaker rushes down the bustling high street, his mind racing as if a hidden foe chases him. He has...
The Neighbour Stopped Visiting Granny Vera and Spread Rumours That She’s Lost Her Mind in Her Old Age, Claiming She’s Keeping a Wombat or a Werewolf at Home
Ill tell you a tale thats been going round the village of Bramley for a good while now. It all...
After all that, I’m supposed to sit here pretending everything’s fine and smiling? No thanks, celebrate without me!” — with that, Natalie slammed the door.
Dear Diary, After those words, am I supposed to sit here, put on a brave face and smile? Nolet the...
Here’s the menu, prepare everything by five; it’s not my place to be slaving away in the kitchen on my anniversary,” commanded the mother-in-law, but she deeply regretted it.
Heres the menu, have everything ready by five; Im not going to spend my jubilee standing in the kitchen, the...