Connect with us

З життя

«Відсудити квартиру у дітей: мій сміливий вибір для власного щастя»

Published

on

Вирішила відсудити свою квартиру у своїх дітей. І мені зовсім не соромно за це. Хоч мені вже майже вісімдесят, але зі здоров’ям усе в порядку. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.

Часто трапляється так, що в літньому віці люди починають шкодувати про прожите життя. Розмірковують, як могли би прожити його краще, що можна було б змінити, щоб усе склалося вдаліше. Тому й переконують своїх дітей не робити таких помилок.

Я ж вирішила зруйнувати всі стереотипи. Буду на старості жити для себе. Адже все своє життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Після школи майже відразу вийшла заміж. Згодом у родині з’явилися діти. І так не знайшлося часу для себе. Майже весь час приділяла родині. А зараз, коли мені вже за сімдесят, діти бачать у моїй квартирі свою. Мене, таке враження, нібито вже й не існує. Рідний син без мого дозволу поселив у мою квартиру онука з дружиною. Моя думка їх не цікавить взагалі. І це замість подяки за всі ті роки, що я їх виховувала.

Тому я вирішила повернути свою квартиру від дітей. І мені зовсім не соромно. Попри те, що мені вже майже вісімдесят, зі здоров’ям усе гаразд. І хочу провести останні роки свого життя для себе. Мої родичі, звичайно, образилися. Почали вже було судові процеси, але завдяки підтримці чоловіка я змогла повернути свою квартиру. Ще й виселила онука з дружиною. Замінила всі замки на дверях для внутрішнього спокою. Звичайно, квартира після моєї смерті перейде дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало впродовж усього життя. Адже багато безцінного часу було змарновано.

Усі мої подруги шоковані, але відкрито підтримують мене. Вони не наважуються вчинити так само, оскільки їхні діти залишили на них правнуків, не переймаючись їхніми турботами. Я вражена тим, що вони самі себе не цінують. Гадаю, вони не поважають себе і свій час, який можна витратити на себе, принаймні на старості.

Можливо, колись я буду жаліти про своє рішення. Але поки я жива й можу відповідати за себе, хочу відпочити душею і тілом. Не думаючи про інших.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

10 + 3 =

Також цікаво:

З життя8 години ago

Jane Just Got Home from Maternity Ward – And Found a Second Fridge in the Kitchen. ‘This One’s Mine and Mum’s—Don’t Put Your Food Here,’ Said Her Husband.

Emma stepped back into her own home from the maternity wardand there, in the kitchen, stood a second fridge. “That...

З життя8 години ago

On Her Way to the Store, Anna Suddenly Recognized the Mother of Her First True Love in the Elderly Woman Approaching Her—To Her Surprise, the Woman Recognized Her Too and Couldn’t Hold Back Her Tears.

On her way to the shop, Emily suddenly recognised the mother of her first true love in the elderly woman...

З життя10 години ago

After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cat’s chances of survival.

After descending the slope leading to the water, Michael assessed the cats chances of survival. The steady flow of the...

З життя11 години ago

‘Excuse me… where am I?’ the woman asked softly, gazing out the car window as if she didn’t understand what was happening.

“Excuse me… where am I?” the woman murmured, staring blankly out the car window as though lost in a daze....

З життя15 години ago

I’m sorry… where am I?” the woman whispered, staring out the car window as if she didn’t understand what was happening.

“Excuse me… where am I?” the woman asked softly, peering out the car window as if the world outside made...

З життя15 години ago

Has He Still Not Called, Mom?” Andrew Asked, Looking at the Woman Seated at the Table with Bare, Vulnerable Eyes.

“Has he still not called, Mum?” asked Andrew, gazing at the woman hunched over the table with bare, pleading eyes....

З життя20 години ago

Has He Still Not Called, Mum?” Asked Andrew, Gazing at the Woman Seated at the Table with Helpless Eyes.

**Diary Entry 23rd December, 1985** *”Has he still not called, Mum?” asked Andrew, staring at the woman sitting at the...

З життя20 години ago

My Dad’s Second Wife Showed Up One Day with a Huge Box of Sweets and Two Excited Little Poodles Wagging Their Tails

One day, my dads new wife showed up with a big box of sweets and two little poodles wagging their...