Connect with us

З життя

Відсуджу квартиру у дітей без жалю: прагну свободи в останні роки життя.

Published

on

Вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.

Часто буває так, що люди похилого віку починають жалкувати про своє життя. Думають, як могли би прожити його краще, в якихось моментах вчинити інакше, щоб усе склалося на краще. Через це вони намагаються навчити своїх дітей не повторювати тих самих помилок.

Я ж вирішила зламати всі стереотипи. На схилі літ буду жити для себе. Адже все життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Одразу після школи вийшла заміж. Потім у сім’ї з’явилися дітки. Часу на себе не залишалося. Весь свій час віддавала родині. А тепер, коли мені вже сімдесят з копійками, ніхто не хоче мене бачити поруч. Діти у моїй же квартирі почуваються, як у своїй. Маю відчуття, що мене вже забули. Рідний син без мого дозволу поселив у квартирі онука з його дружиною. Моя думка їх уже не цікавить. І це після всіх витрачених на виховання років.

Тому я вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дійсно хочу провести останній період свого життя для себе. Звісно, всі мої родичі образилися. Почали навіть судитися, але завдяки підтримці мого чоловіка я змогла забрати квартиру. Виселила онука з дружиною зі своєї власності. Замінила всі замки на дверях для спокою душі. Звісно, квартира після моєї смерті залишиться дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало в житті. Адже багато цінного часу було витрачено даремно.

Мої подружки хоч і шоковані, але відкрито підтримують мене. У них не вистачає сміливості зробити так само, і діти на них залишили правнуків, не зважаючи, важко їм чи ні. Я дуже здивована, що вони так себе не цінують. На мою думку, не поважають себе та свій час, який можуть витратити на себе, навіть на старості.

Можливо, я колись пожалію про своє рішення. Але поки я жива і можу відповідати за себе сама, хочу відпочити душею і тілом. Не думати про когось іншого.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

два × 2 =

Також цікаво:

З життя38 хвилин ago

Хлопчик вкрав молоко й обіцяв повернути – а вона знайшла родину, якої не мала

**Щоденниковий запис** Пізньої осені, у маленькому містечку Вербове, ринок був оживлений, як завжди у вихідні. Продавці викрикували ціни, брязкіт металевих...

З життя43 хвилини ago

Загадкова згода: три місяці потому все стало зрозуміло.

Сьогодні я остаточно попрошу у дружини розлучення, моя кохана, благав Олег свою кохану Марічку. Тільки не хвилюйся, я не маю...

З життя2 години ago

Пекельна помста

**Помста** У тридцять років Наталка була відомою серед бізнесменів вела справи, проводила зустрічі. Вважала, що в бізнесі всі методи гарні,...

З життя2 години ago

Свято вдома – а подарунок у дії!

“Зі святом, кохана!” урочисто промовив мій чоловік, подарувавши мені пилосос на двадцяту річницю весілля. А вже зранку цей “чудовий” презент...

З життя3 години ago

Дивна знахідка у замку: жах і виклик поліції

Повернувшись додому після довгого робочого дня, я був виснажений, як пес після ярмарку. Мріяв лише про те, щоб скинути черевики,...

З життя3 години ago

Їй немає рівних

Мати Оксани лише важко зітхала, дивлячись на свою красуню доньку. Надія ніяк не могла переконати дівчину, що не варто все...

З життя3 години ago

К9-ГЕРОЙ: Немовля знайдене живим у напівзакопаному рюкзаку в крижаній річці — але шокуюча правда про порятунок приголомшила слідчих і викликала обурення громади

Собачий Герой: Немовля знайдене живо у рюкзаку, наполовину закопаному в крижаній ріці але шокуюча правда цього порятунку приголомшила слідчих і...

З життя3 години ago

Свекруха прийшла на наше весілля у білій сукні та стала поруч із нами в ЗАГСі: що я зробила, аби врятувати цей особливий день

Теща прийшла на наше весілля у білій сукні, а в ДРАЦІ стала прямо поруч із нами: довелося вжити заходів, щоб...