З життя
Відсуджу квартиру у дітей без жалю: прагну свободи в останні роки життя.
Вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.
Часто буває так, що люди похилого віку починають жалкувати про своє життя. Думають, як могли би прожити його краще, в якихось моментах вчинити інакше, щоб усе склалося на краще. Через це вони намагаються навчити своїх дітей не повторювати тих самих помилок.
Я ж вирішила зламати всі стереотипи. На схилі літ буду жити для себе. Адже все життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Одразу після школи вийшла заміж. Потім у сім’ї з’явилися дітки. Часу на себе не залишалося. Весь свій час віддавала родині. А тепер, коли мені вже сімдесят з копійками, ніхто не хоче мене бачити поруч. Діти у моїй же квартирі почуваються, як у своїй. Маю відчуття, що мене вже забули. Рідний син без мого дозволу поселив у квартирі онука з його дружиною. Моя думка їх уже не цікавить. І це після всіх витрачених на виховання років.
Тому я вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дійсно хочу провести останній період свого життя для себе. Звісно, всі мої родичі образилися. Почали навіть судитися, але завдяки підтримці мого чоловіка я змогла забрати квартиру. Виселила онука з дружиною зі своєї власності. Замінила всі замки на дверях для спокою душі. Звісно, квартира після моєї смерті залишиться дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало в житті. Адже багато цінного часу було витрачено даремно.
Мої подружки хоч і шоковані, але відкрито підтримують мене. У них не вистачає сміливості зробити так само, і діти на них залишили правнуків, не зважаючи, важко їм чи ні. Я дуже здивована, що вони так себе не цінують. На мою думку, не поважають себе та свій час, який можуть витратити на себе, навіть на старості.
Можливо, я колись пожалію про своє рішення. Але поки я жива і можу відповідати за себе сама, хочу відпочити душею і тілом. Не думати про когось іншого.
I’m sorry… where am I?” the woman whispered, staring out the car window as if she didn’t understand what was happening.
“Excuse me… where am I?” the woman asked softly, peering out the car window as if the world outside made...
Has He Still Not Called, Mom?” Andrew Asked, Looking at the Woman Seated at the Table with Bare, Vulnerable Eyes.
“Has he still not called, Mum?” asked Andrew, gazing at the woman hunched over the table with bare, pleading eyes....
Has He Still Not Called, Mum?” Asked Andrew, Gazing at the Woman Seated at the Table with Helpless Eyes.
**Diary Entry 23rd December, 1985** *”Has he still not called, Mum?” asked Andrew, staring at the woman sitting at the...
My Dad’s Second Wife Showed Up One Day with a Huge Box of Sweets and Two Excited Little Poodles Wagging Their Tails
One day, my dads new wife showed up with a big box of sweets and two little poodles wagging their...
Walking My Grandchildren to School Every Day
**Diary Entry 15th May, 2024** Every day, I walk to my grandsons school. Im not a teacher or staffjust a...
My Father’s Second Wife Appeared at Our Door One Afternoon—With a Box Full of Sweets and Two Little Poodles Wagging Their Tails Behind Her.
One afternoon, my fathers second wife appeared at our doorstep. In her hands was a box full of sweets, and...
My Dad’s Second Wife Showed Up One Day with a Huge Box of Sweets and Two Tiny Poodles Wagging Their Tails Happily
**Diary Entry** My fathers new wife appeared one day with a large box of sweets and two little poodles wagging...
Darling, You’re Only Twelve—What Could You Possibly Know About Love?
“Heart? You’re only twelvewhat do you know about the heart?” “I know that if it doesnt beat right, a person...