Connect with us

З життя

Відсуджу квартиру у дітей без жалю: прагну свободи в останні роки життя.

Published

on

Вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.

Часто буває так, що люди похилого віку починають жалкувати про своє життя. Думають, як могли би прожити його краще, в якихось моментах вчинити інакше, щоб усе склалося на краще. Через це вони намагаються навчити своїх дітей не повторювати тих самих помилок.

Я ж вирішила зламати всі стереотипи. На схилі літ буду жити для себе. Адже все життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Одразу після школи вийшла заміж. Потім у сім’ї з’явилися дітки. Часу на себе не залишалося. Весь свій час віддавала родині. А тепер, коли мені вже сімдесят з копійками, ніхто не хоче мене бачити поруч. Діти у моїй же квартирі почуваються, як у своїй. Маю відчуття, що мене вже забули. Рідний син без мого дозволу поселив у квартирі онука з його дружиною. Моя думка їх уже не цікавить. І це після всіх витрачених на виховання років.

Тому я вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дійсно хочу провести останній період свого життя для себе. Звісно, всі мої родичі образилися. Почали навіть судитися, але завдяки підтримці мого чоловіка я змогла забрати квартиру. Виселила онука з дружиною зі своєї власності. Замінила всі замки на дверях для спокою душі. Звісно, квартира після моєї смерті залишиться дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало в житті. Адже багато цінного часу було витрачено даремно.

Мої подружки хоч і шоковані, але відкрито підтримують мене. У них не вистачає сміливості зробити так само, і діти на них залишили правнуків, не зважаючи, важко їм чи ні. Я дуже здивована, що вони так себе не цінують. На мою думку, не поважають себе та свій час, який можуть витратити на себе, навіть на старості.

Можливо, я колись пожалію про своє рішення. Але поки я жива і можу відповідати за себе сама, хочу відпочити душею і тілом. Не думати про когось іншого.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісімнадцять − чотири =

Також цікаво:

DE60 хвилин ago

Die zwölf Jahre meiner Schwiegermutter

Ich heiße Jonas Brenner, ich bin einundvierzig, und ich habe elf Jahre lang die Werkstatt meines Schwiegervaters in Coburg geführt,...

DE1 годину ago

Kätzchen auf der Umgehungsstraße bei Bielefeld

Zwanzig nach sieben morgens auf der Umgehungsstraße bei Bielefeld war Markus Brenner auf dem Weg zur Frühschicht in der Werkstatt...

DE3 години ago

Der silberne Schlüssel von Tante Roswitha

Die Nachricht kam um kurz nach zehn Uhr abends, während ich in der Notaufnahme der Uniklinik Münster auf dem harten...

DE3 години ago

Das Haus mitten in der Umgehungsstraße

Bernhard Krauss hatte in seinem Wochenendhaus bei Tangermünde einen Weinkeller, drei Apfelbäume und einen Blick auf die Elbe, den ihm...

UA3 години ago

Скандал на бебі-шаверу в Юлії, конверт Марти та ім’я Кайтан

Сонце над Оболонню в Києві вже опускалося за дахи багатоповерхівок, коли двір біля будинку Юлії та Петра наповнився гостями. Кульки...

DE3 години ago

Der Werkstatthof in Gelsenkirchen

Ich bin Kfz-Meister, dreiundvierzig Jahre alt, und ich habe elf Jahre lang die Autowerkstatt meines Schwiegervaters mitgeführt, bevor ich sie...

UA3 години ago

Автомийка на два бокси в Тернополі

Я знаю: те, що я зараз розповім, звучить як дурниця. Яйця. Хтось скаже — та яка різниця, помив ти яйце...

DE4 години ago

Marcus wusste es noch nicht, im Flur nach seinem Hochzeitsjahrestag

Fünfzehn Jahre habe ich auf diesen Moment gewartet, und jetzt, wo er endlich da war, konnte ich mich kaum daran...