Connect with us

З життя

Відсуджу квартиру у дітей без жалю: прагну свободи в останні роки життя.

Published

on

Вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.

Часто буває так, що люди похилого віку починають жалкувати про своє життя. Думають, як могли би прожити його краще, в якихось моментах вчинити інакше, щоб усе склалося на краще. Через це вони намагаються навчити своїх дітей не повторювати тих самих помилок.

Я ж вирішила зламати всі стереотипи. На схилі літ буду жити для себе. Адже все життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Одразу після школи вийшла заміж. Потім у сім’ї з’явилися дітки. Часу на себе не залишалося. Весь свій час віддавала родині. А тепер, коли мені вже сімдесят з копійками, ніхто не хоче мене бачити поруч. Діти у моїй же квартирі почуваються, як у своїй. Маю відчуття, що мене вже забули. Рідний син без мого дозволу поселив у квартирі онука з його дружиною. Моя думка їх уже не цікавить. І це після всіх витрачених на виховання років.

Тому я вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дійсно хочу провести останній період свого життя для себе. Звісно, всі мої родичі образилися. Почали навіть судитися, але завдяки підтримці мого чоловіка я змогла забрати квартиру. Виселила онука з дружиною зі своєї власності. Замінила всі замки на дверях для спокою душі. Звісно, квартира після моєї смерті залишиться дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало в житті. Адже багато цінного часу було витрачено даремно.

Мої подружки хоч і шоковані, але відкрито підтримують мене. У них не вистачає сміливості зробити так само, і діти на них залишили правнуків, не зважаючи, важко їм чи ні. Я дуже здивована, що вони так себе не цінують. На мою думку, не поважають себе та свій час, який можуть витратити на себе, навіть на старості.

Можливо, я колись пожалію про своє рішення. Але поки я жива і можу відповідати за себе сама, хочу відпочити душею і тілом. Не думати про когось іншого.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ятнадцять + 15 =

Також цікаво:

З життя21 хвилина ago

My Husband’s Ultimatum: His Mother Moves In With Us or It’s Divorce!

13May Ive never been one for melodrama, but today the flat feels like a warzone. It started this morning when...

З життя29 хвилин ago

She knelt by the table she had set up on the pavement, cradling her baby. “Please, I don’t want your money, just a moment of your time.”

He knelt beside the little table hed set up on the pavement, cradling his newborn. Please, Im not after your...

З життя1 годину ago

THE MILLIONAIRE’S SON STOOD UP AT THE TABLE AND SHOUTED AT THE WAITRESS… BUT WHAT SHE DID NEXT…

Alex was watching his eightyearold son, Daniel, with a mix of pride and worry as they dined at the most...

З життя2 години ago

A Poor Bloke Rescues a Drowning Girl

13October Ive just finished sorting my modest evening catch and slipped the basket of fish into my battered wicker basket,...

З життя2 години ago

Fate Extended Its Hand

22May2025 Ive always thought fate has a habit of reaching out when you least expect it, and today Im reminded...

З життя2 години ago

An Elderly Lady Sheltered Two Homeless Black Children; 27 Years Later, They Stopped Her Life Sentence

28October2025 Tonight I sit at my kitchen table, the old wooden surface scarred by years of tea cups and letters,...

З життя3 години ago

He Pulled You Out of the Gloom

Son, explain to me what you saw in her? Margarets voice cut through the quiet of the kitchen. Shes a...

З життя4 години ago

A Teacher Without a Wife or Children Decides to Adopt Three Orphans

When Mr. Thomas Avery turned thirty, he was still single, childless and living in a modest rented terraced house on...