Connect with us

З життя

Відсуджу квартиру у дітей без жалю: прагну свободи в останні роки життя.

Published

on

Вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.

Часто буває так, що люди похилого віку починають жалкувати про своє життя. Думають, як могли би прожити його краще, в якихось моментах вчинити інакше, щоб усе склалося на краще. Через це вони намагаються навчити своїх дітей не повторювати тих самих помилок.

Я ж вирішила зламати всі стереотипи. На схилі літ буду жити для себе. Адже все життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Одразу після школи вийшла заміж. Потім у сім’ї з’явилися дітки. Часу на себе не залишалося. Весь свій час віддавала родині. А тепер, коли мені вже сімдесят з копійками, ніхто не хоче мене бачити поруч. Діти у моїй же квартирі почуваються, як у своїй. Маю відчуття, що мене вже забули. Рідний син без мого дозволу поселив у квартирі онука з його дружиною. Моя думка їх уже не цікавить. І це після всіх витрачених на виховання років.

Тому я вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дійсно хочу провести останній період свого життя для себе. Звісно, всі мої родичі образилися. Почали навіть судитися, але завдяки підтримці мого чоловіка я змогла забрати квартиру. Виселила онука з дружиною зі своєї власності. Замінила всі замки на дверях для спокою душі. Звісно, квартира після моєї смерті залишиться дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало в житті. Адже багато цінного часу було витрачено даремно.

Мої подружки хоч і шоковані, але відкрито підтримують мене. У них не вистачає сміливості зробити так само, і діти на них залишили правнуків, не зважаючи, важко їм чи ні. Я дуже здивована, що вони так себе не цінують. На мою думку, не поважають себе та свій час, який можуть витратити на себе, навіть на старості.

Можливо, я колись пожалію про своє рішення. Але поки я жива і можу відповідати за себе сама, хочу відпочити душею і тілом. Не думати про когось іншого.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири − 4 =

Також цікаво:

З життя7 години ago

HE WILL LIVE WITH US…

Dear Diary, This evening a harsh knock announced someones arrival. Lucy tossed off her apron, wiped her hands, and went...

З життя7 години ago

Mystery Unveiled

Mystery This morning Emily woke up feeling rotten. Just a day before shed been at the old churchyard down in...

З життя9 години ago

Leanne, think carefully a hundred times before turning down the child! It will be too late later.

April 12th I found myself replaying that night over and over in my mind, begging myself to think twice before...

З життя9 години ago

Natasha Had Long Planned This – Adopting a Child from the Orphanage

Margaret had long been stewing over a particular planshe would adopt a child from an orphanage. Her husband of six...

З життя20 години ago

You’re Not the Mistress — You’re the Maid

You’re not the lady of the houseyoure just the help, Molly, dear, just a little more of this salad for...

З життя20 години ago

I Married My 82-Year-Old Neighbour to Prevent Him from Being Placed in a Care Home…

I married the widower next door, Arthur Bennett, whos eighttwo, just to keep the care home at StAlbans from taking...

З життя23 години ago

Oh, my boy has arrived!” Evdokiya exclaimed with joy.

Ah, my lads arrived, my mother, Evelyn, shouted with delight. I stood at the door, cap in my hand, and...

З життя23 години ago

A Young Woman’s Journey

A young woman, cradling a little girl, stepped off the omnibus at the sign that read Willowmere Village of Willowmere....