Connect with us

З життя

Відсуджу квартиру у дітей без жалю: прагну свободи в останні роки життя.

Published

on

Вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.

Часто буває так, що люди похилого віку починають жалкувати про своє життя. Думають, як могли би прожити його краще, в якихось моментах вчинити інакше, щоб усе склалося на краще. Через це вони намагаються навчити своїх дітей не повторювати тих самих помилок.

Я ж вирішила зламати всі стереотипи. На схилі літ буду жити для себе. Адже все життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Одразу після школи вийшла заміж. Потім у сім’ї з’явилися дітки. Часу на себе не залишалося. Весь свій час віддавала родині. А тепер, коли мені вже сімдесят з копійками, ніхто не хоче мене бачити поруч. Діти у моїй же квартирі почуваються, як у своїй. Маю відчуття, що мене вже забули. Рідний син без мого дозволу поселив у квартирі онука з його дружиною. Моя думка їх уже не цікавить. І це після всіх витрачених на виховання років.

Тому я вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дійсно хочу провести останній період свого життя для себе. Звісно, всі мої родичі образилися. Почали навіть судитися, але завдяки підтримці мого чоловіка я змогла забрати квартиру. Виселила онука з дружиною зі своєї власності. Замінила всі замки на дверях для спокою душі. Звісно, квартира після моєї смерті залишиться дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало в житті. Адже багато цінного часу було витрачено даремно.

Мої подружки хоч і шоковані, але відкрито підтримують мене. У них не вистачає сміливості зробити так само, і діти на них залишили правнуків, не зважаючи, важко їм чи ні. Я дуже здивована, що вони так себе не цінують. На мою думку, не поважають себе та свій час, який можуть витратити на себе, навіть на старості.

Можливо, я колись пожалію про своє рішення. Але поки я жива і можу відповідати за себе сама, хочу відпочити душею і тілом. Не думати про когось іншого.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісім − три =

Також цікаво:

BG7 хвилин ago

Голямата победа на Явор Стефанов

Казвам се Явор Стефанов, на трийсет и четири години съм, инженер по професия — и дъщеря ми Мила се роди...

NL42 хвилини ago

Bram en het laatste tochtje van Kesje

Ik ben dierenarts. Al zeventien jaar, in een praktijk aan de Zuidhorn in Assen, en in die tijd heb ik...

LT45 хвилин ago

Vilkas iš Trakų

Vadinuosi Rimantas Žiogas, man šešiasdešimt du metai, ir aš niekada nemaniau, kad rašysiu tokį tekstą apie šunį. Bet Vilkas nebuvo...

CZ58 хвилин ago

Kočičí packa

Tereza Nováková zahlédla ty tlapky jako první – dva tmavé body zaklíněné mezi mřížemi kanálu na křižovatce Vinohradské a Korunní,...

HE1 годину ago

המרפאה של אורלי ברחוב אבן גבירול

"ובעצם, מה את עושה בחיים?" זאת השאלה ששאלה אותי חמותי, דבורה, בליל שישי אחד, כשכל המשפחה ישבה סביב השולחן ברמת...

HE1 годину ago

הדירה של אמא ותשעה חודשים בבנגקוק

אני לא הרוע בסיפור הזה, גם אם ככה זה יצא בבית של אורית. קוראים לי רון, בן שלושים ושתיים, מתכנת...

CZ1 годину ago

Ohryzek pravdy

Já jsem Radek. Šestnáct let jsem dělal servisáka v autoservisu na okraji Plzně, poslední čtyři jako vedoucí směny. Manželka Klára...

HU2 години ago

Az apák padja a győri koraszülött osztályon

Harminckét napja alszom a kórházi parkolóban a Suzukimban, és senki nem kérdezte meg tőlem egyszer sem, hogy bírom-e. Nagy Tibor...