Connect with us

З життя

Відсуджу квартиру у дітей без жалю: прагну свободи в останні роки життя.

Published

on

Вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дуже хочу провести останні роки свого життя для себе.

Часто буває так, що люди похилого віку починають жалкувати про своє життя. Думають, як могли би прожити його краще, в якихось моментах вчинити інакше, щоб усе склалося на краще. Через це вони намагаються навчити своїх дітей не повторювати тих самих помилок.

Я ж вирішила зламати всі стереотипи. На схилі літ буду жити для себе. Адже все життя присвятила дітям, чоловіку та онукам. Одразу після школи вийшла заміж. Потім у сім’ї з’явилися дітки. Часу на себе не залишалося. Весь свій час віддавала родині. А тепер, коли мені вже сімдесят з копійками, ніхто не хоче мене бачити поруч. Діти у моїй же квартирі почуваються, як у своїй. Маю відчуття, що мене вже забули. Рідний син без мого дозволу поселив у квартирі онука з його дружиною. Моя думка їх уже не цікавить. І це після всіх витрачених на виховання років.

Тому я вирішила відсудити свою квартиру в дітей. І зовсім не відчуваю за це провини. Хоча мені й під вісімдесят, зі здоров’ям все гаразд. Дійсно хочу провести останній період свого життя для себе. Звісно, всі мої родичі образилися. Почали навіть судитися, але завдяки підтримці мого чоловіка я змогла забрати квартиру. Виселила онука з дружиною зі своєї власності. Замінила всі замки на дверях для спокою душі. Звісно, квартира після моєї смерті залишиться дітям. Але поки я жива, хочу насолоджуватися моментами, яких бракувало в житті. Адже багато цінного часу було витрачено даремно.

Мої подружки хоч і шоковані, але відкрито підтримують мене. У них не вистачає сміливості зробити так само, і діти на них залишили правнуків, не зважаючи, важко їм чи ні. Я дуже здивована, що вони так себе не цінують. На мою думку, не поважають себе та свій час, який можуть витратити на себе, навіть на старості.

Можливо, я колись пожалію про своє рішення. Але поки я жива і можу відповідати за себе сама, хочу відпочити душею і тілом. Не думати про когось іншого.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

два × 1 =

Також цікаво:

NL24 хвилини ago

Kamer 14, Zorgcentrum Nieuwveen

Ik werk hier nu negen jaar als verzorgende, en de nachtdienst is degene die je het meeste leert over mensen....

HE34 хвилини ago

# הזמן שנשאר בכלוב המדרגות

אני מטפלת סיעודית, עובדת בבית אבות "גני השרון" ברמת השרון כבר תשע שנים, ומי שאתם עומדים לפגוש כאן זה לא...

PL39 хвилин ago

Cichy pokój przy alei Krakowskiej

Pracuję jako pielęgniarz w Domu Seniora „Pogodna Jesień" na obrzeżach Lublina już jedenaście lat. Widziałem niejedno, ale pokój numer siedemnaście...

UA52 хвилини ago

Розповідь про самотню людину похилого віку в будинку для літніх людей, розказана від імені санітарки, яка за ним доглядає.

— Тиша у восьмипалатному крилі Я працюю санітаркою в геріатричному пансіонаті під Житомиром вже одинадцять років. За цей час навчилася...

FR1 годину ago

Le colis abandonné devant la boulangerie

Camille Renard avait treize ans et un secret qu'elle gardait comme un trésor : chaque soir, quand ses parents s'endormaient...

NL1 годину ago

Puur geluk

Ik werk al negen jaar als apothekersassistente in Almere, vlakbij de Flevoziekenhuis-poli, en normaal gesproken zie ik alleen recepten en...

ES2 години ago

El timbre de latón

Esta mañana descolgué el mural del alfabeto que llevaba pegado sobre la pizarra desde que tengo memoria. Volví a casa,...

EN2 години ago

Mercy Hospital, Room 412

Three days before my due date, Marcus Kellerman set a garment bag on our bed, kissed the top of my...