З життя
Він готувався до операції, а вона підтримувала його напередодні.
Він йшов на операцію, а вона декілька днів перед цим його заспокоювала. Це була планова операція, вже давно потрібно її зробити, нічого страшного, лише декілька годин, таке вже відпрацьовано, у нього хороші аналізи, міцне серце… Вона повторювала це постійно, як заведена. Він усміхався, гладив її руку й мовчав. Їй здавалося, що він її не чує, що все це вона говорить собі, себе заспокоює, собі пояснює.
Втім, так воно й було. Він її слухав, але не чув. Просто спостерігав, як вона рухається по квартирі. Як накриває на стіл. Як п’є каву, дбайливо зварену ним на сніданок. Як супиться і хвилюється. Сто разів перебирає в пакеті його лікарняні речі. Нагадує подзвонити сестрі у далеку країну.
Вони вже давно жили тільки вдвох. Половину того життя, що провели з батьками, сином, онуками. Батьків поховали, синові купили квартиру. Залишилися вдвох, і на вихідних накривали столи, як раніше, запрошували друзів. Влітку їздили у відпустку. І все час ходили, тримаючись за руки.
Вони перетнули 60-річний рубіж, але рук так і не розкрили. Вони були настільки однією цілістю, що навіть імена не мало сенсу вимовляти окремо.
Що вони пережили — довго розповідати. Було все. Вона з дитячого будинку. Але раптом, коли навіть виросла її дитина, знайшлася мати. Хвора, покинута, нікому не потрібна. Вона, не замислюючись, взяла її до себе. У свою тісну міську квартиру. Практично всі крутили пальцем біля скроні. Мати залишила її в крихітному віці. І ніколи, ніколи в житті не згадувала, що у неї є дочка. Вона й справді не розуміла, чого ж від неї хочуть? Щоб вона покинула матір? Так само, як мати покинула її? Але ж їй було боляче, усі ці роки було дуже боляче! Вона не хоче, щоб так з матір’ю…
Мати доглядали разом з чоловіком. Вона пролежала кілька років, два останні роки втратила розум. Але вони не ремствували, мовчки доглядали, годували — поїли, міняли підгузки та постіль, лікували…
Власне, вона могла все. Коли він був поруч. І нічого її не лякало. Коли він був поруч.
На операцію вона його провела. Сиділа під дверима. Чекала. Пустячна операція, але все одно купа хвилювань. Він ніколи серйозно не хворів. І їй було трохи дивно сидіти і чекати закінчення його операції.
Мимоволі сунула руку в сумочку, намацала конверт. Здивувалася, наче ніяких конвертів у неї в сумочці не повинно бути. Витягнула. Ще більше здивувалася — лист від нього. Коли він встиг написати? Коли в сумочку встиг підкласти? Вони ж наче весь час були разом, вона б помітила.
Прочитала. Дуже дивне лист. Він наче прощався. Вона сиділа, боючись поворухнутися. Вона все зрозуміла. Ще до того, як лікарі вийшли з операційної.
Пустякової операції він не переніс. Серце зупинилося. Те саме, начебто здорове і ніколи не боліло.
Потім, після похорон-валеріянки-пустоти-нелюдського болю, вона витягла з шафи свою кофту і в кишені намацала листочок. Це була смішна записка. Від нього. Потемніло в очах. Полізла в іншу кишеню, зимового пальто. І там записка. З намальованою смішною мордочкою.
У неї в квартирі виявився мільйон цих його записок. Написаних до зупинки серця на операційному столі. І знайдених нею після його похорону.
Спочатку вона плакала, не могла читати, фізичну біль викликав навіть його почерк…
Потім почала читати. Він жартував, підбадьорював, запитував, припускав, жалів, любив… Він був живий і колишній, у тих записках.
Дивлячись мені в очі, вона раптом сказала: — Розумієш, мені навіть соромно зізнатися в тому, що я тобі скажу. Соромно, коли навколо багато горя і багато проблем, коли здається так і не буває, всі один на одного скаржаться… Розумієш, я була дуже щаслива як жінка. Дуже. Не можу про це розказати. Але я була дуже щаслива.
І десять років, кожного вечора, вона перечитує його записочки. Ті, які знаходила в квартирі ще довгий час. Ті, які їй тоді допомогли не зійти з глузду. Ті, які продовжують зберігати його тепло. І його любов.
My Mother-in-Law Decided to Move into My Flat and Gave Her Own Home to Her Daughter: Now My Husband Expects Me to Welcome His Mum into the Home I Bought Myself
My mother-in-law has decided she wants to move into my flat and give her own place to her daughter. My...
You Steal from My Son—He Can’t Even Afford a Lightbulb! On Sunday morning, I was tucked under a blanket on the sofa. My husband had gone to visit his mum to “change the lightbulbs,” but of course, the real reason for calling her darling son over was something else entirely: “Son, did you forget that Igor’s birthday is today?” My husband is a real spendthrift. His salary barely lasts a few days. Thankfully, he gives me enough to cover the bills and groceries, but the rest goes on the latest video games and everything that goes with them. I don’t mind, really—I’d rather let him enjoy his hobbies than have him drinking in the shed or disappearing off to nightclubs. Besides, I once read that the first forty years of childhood are the hardest for a man. But I’m not telling you all this for sympathy. I’m explaining why my husband’s pockets are always empty! I don’t have those problems; I even manage to save a little, and often lend my husband money when he’s desperate—but never for his mum, his nieces, or his sister. Of course, I remembered Igor’s birthday, so I bought him a present a week ago. Before my husband headed over to the family, I handed him the gift and settled down to watch a film. I didn’t go—there’s no love lost between me and the in-laws. They think I don’t love him because I won’t let him spend our money on them or babysit his sister’s kids. Once, I agreed to watch his sister’s little ones for an hour, but they picked them up half a day later! I was late for work, and when I dared to complain, his mum and sister called me shameless and rude. After that, I refused every request for babysitting, though I never minded my husband spending time with the kids—honestly, I liked playing with them too. Not long after my husband left, the whole family turned up at our house, nieces in tow. His mum marched straight in and declared: “We’ve decided that since it’s Igor’s birthday, we’ll give him a tablet he picked out himself—worth £400. You owe me £200 for your share. So, pay up.” I might buy the boy a tablet, but never such an expensive one. Naturally, I refused to hand over any money. Even my husband started having a go at me for being greedy. So, I opened the laptop, called Igor over, and within five minutes, we’d chosen a gadget together that he really liked. He raced off to his mother, who was still sulking in the hallway. My sister-in-law always seems to have sticky fingers—something valuable tends to “stick” to them. My mother-in-law, needless to say, wasn’t impressed and immediately kicked off: “No one asked you to do that! You were supposed to give us the money. My son can’t even buy a lightbulb for himself—give me £200 now! You know that’s my son’s money.” She even tried rummaging through my handbag, which was on the nightstand. I shot my husband a look and hissed, “You have three minutes to get them out of this house!” So my husband dragged his mother out the door—three minutes was all he needed. And honestly, I’d much rather my husband spends his money on games than have his mum pocket the lot. Better he spends it on what makes him happy, than let those freeloaders nick it from him. Sitting here now, I think—maybe I should have married an orphan!
Youre robbing my son, he cant even afford a light bulb! Sunday morning. I lay wrapped up on the sofa,...
We Had Such High Hopes That My Mum Would Retire, Move to the Countryside, and Leave Her Three-Bedroom Flat to Me and My Husband!
We had high hopes that my mum would retire, move to the countryside, and leave her three-bedroom flat to my...
An Inheritance from an Ex-Husband or a Surprise from the Mother-in-Law A Gift from My Alcoholic Ex: Left Alone to Care for His Difficult Mother Ten Years After Our Divorce—But When She Passed, I Discovered the Unexpected Legacy She Left Behind
So, listen to this its honestly like something out of a telly drama. Years ago, Alices husband, Pete, who was...
Gran Tosses Out Grandson and His Wife, Chooses to Live Alone at 80 – Family Plots to Move In, But Gran Has Other Plans
Grandmother cast out her grandson and his wife and resolved, at eighty years old, to live alone. Our Gran is...
“Two Weeks to Pack Up and Find a New Home: Daughters Offended When Single Mum Sets Boundaries After Years of Sacrifice”
Diary entry Two weeks to pack up and find somewhere else to live. My daughters are furious. I found myself...
My Son and His Wife Gifted Me a Flat When I Retired: They Handed Me the Keys, Took Me to the Solicitor, and Told Me to Let It Out—A Retirement Bonus I Never Expected
My son and his wife gave me a flat when I retired On that day, my son and daughter-in-law arrived...
“What Do You Mean You Don’t Want to Change Your Name?” – My Mother-in-Law Shouted at the Register Office
What do you mean, you dont want to take his surname? my mother-in-law shouted across the registry office. I never...