З життя
Він метушився в коридорі палати, чекаючи на вирок долі, і ось двері розчинилися… Пес витягнув її з коми
Він метушився коридором біля палати, чекаючи вироку долі, і ось двері розчинилися… Собака вивела її з коми
Родина Лескових довго не мала щастя. Багато років у них не було дітей. Ольга Сергіївна, бідолаха, спробувала все: обійшла десятки клінік, відвідала монастирі, побувала у святих місцях, навіть купила путівку до Єрусалиму. Її чоловік Петро завжди був поряд як справжній лицар, супроводжував дружину скрізь, але всі зусилля виявилися даремними.
Тоді вони вирішили, що можуть стати батьками для інших дітей. Прийнявши це рішення, подружжя почало готуватися до поїздки в сусідню область туди, де був дитячий будинок. Хотіли взяти двох дівчаток одразу. Повні надій, вони збирали речі, коли раптом сталося несподіване: Ольгу ні з того ні з чого знудило від запаху котлет, які вона щойно запаковувала.
Поїздку довелося відкласти. Замість дороги вони пішли до лікарні. І там їх чекав справжній сюрприз лікар повідомив, що Ольга вагітна! На шістнадцятому тижні! Петро мало не стрибав від радості ця новина його геть приголомшила. У реєстратурі вже збиралися викликати охорону, бо він мимоволі змітав буклети зі столів, ніби розсипав троянди.
З того дня життя родини змінилося кардинально. Петро став майже одержимим турботою про дружину. Він оббігав увесь супермаркет, перевіряв склад продуктів, купував лише натуральне, екологічно чисте. Ну звісно! Його дружина педагог з вищою освітою і двадцятирічним стажем!
Через кілька тижнів додалася ще одна радість УЗД показало близнюків! Вагітність проходила нелегко, давався знати вік, і більшу частину часу Ольга провела на ліжковому режимі. Але все виправдалося у призначений час на світ зявилися дві чарівні дівчинки-близнючки.
Батьки назвали їх на честь бабусь Катя і Аня. Дівчатка росли здоровими, спокійними, не завдавали клопоту. Вже з малого віку вирізнялися розвитком, який випереджав однолітків. Родичі пишалися кожною їхньою перемогою.
Хоча зовні вони були схожі, характери у сестер були різні. Катя енергійна, активна, займалася плаванням, отримала дорослий розряд. До неї тягнулися люди, особливо хлопці. Андрій, її хлопець, завоював серце дівчини щирістю і впевненістю. Вони швидко знашли спільну мову, почали зустрічатися, а потім оголосили про заручини.
Аня ж була зовсім іншою. Домашня, закохана у книги і природу, вона віддавала перевагу самотності. Не прагнула заводити друзів, задовольняючись суспільством родини та улюбленої сестри. Зате її пристрастю стала кулінарія з найпростіших продуктів вона створювала справжні шедеври. Сестра жартувала:
Ну скажи, як можна їсти і залишатися такою стрункою?
Ще одна її велика любов тварини. Вона постійно приносила додому то пораненого кошеня, то птаха з пошкодженим крилом, то переляканого їжака. Наче пересувний притулок. А головним другом Анни став Гром величезний алабай, подарований їй на день народження три роки тому. Цуценя, колись пухнастий комочок, виріс у велетенського пса, який став для дівчини вірним захисником і найближчою істотою.
Хоча алабай собака серйознаГром ніжно поклав голову на ліжко, і Аня, усміхаючись, провела рукою по його шерсті, відчуваючи, як життя повертається до неї в цьому простому, щирому дотику.
