Connect with us

З життя

Він вважав її поганою матір’ю та дружиною

Published

on

Він вважав її поганою матір’ю та поганою дружиною

Одна моя знайома, мати трьох дітей, нещодавно знову вийшла заміж. І як їй це вдалося — для мене велика загадка. Ні, справа не в тому, що багатодітних матерів заміж не беруть. Беруть, якщо люблять! Просто, скільки я її пам’ятаю за першим шлюбом, вона завжди була “найгіршою матір’ю і найгіршою дружиною”.

Кілька разів в “минулому” її житті я була у неї вдома. Пам’ятаю її завжди втомленою, змученою, розгубленою.

У неї то підгоряла каша, то молодший довгий час ходив у мокрих колготах, а вона розривалася між ним, середнім з його уроками, плитою, і руки не доходили змінити мокре. Ще треба було встигнути приготувати вечерю, бо скоро чоловік повернеться з роботи. Якось прибратися, бо він любить порядок. Вона хапала іграшки, розпихувала їх по коробках. Молодший знову розкидав…

Паралельно вмикала інтернет, щось відправляла на пошту — вона ще й підробляла, бо зарплати чоловіка не вистачало… І все це перетворювалося на якийсь безкінечний сумний хаос. Приходив чоловік, дивився на безлад і мимохідь кидав фразу:
— Дай коту води! Зроби хоч щось корисне…
Напівжартома-напівсерйозно. Але я ці його слова добре запам’ятала. І моя подруга кидала пошту, ополоники, мокрі колготи і з винуватою усмішкою наливала коту в миску воду. Щоб зробити це єдине корисне за день.

А я тоді зробила дурницю. Щоб якось розрядити обстановку, теж напівжартома запропонувала кинути всіх цих котів і недороблену вечерю, зібрати дітей, нафарбуватися (це дружині) і сходити в кафе.
— Я і своїх захоплю.
— Стара вона вже фарбуватися! — відрізав її чоловік. Теж наче у жарт…
Я дивилася на цю жінку і з жахом розуміла, що вона ж то молодша за мене. І якщо вона стара, то хто тоді я?

Вона винувато вибачилася і сказала, що вони люблять домашню їжу. І почала накривати на стіл, за яким сидів і чекав чоловік. А поруч діти знову розкидали іграшки, і вона якоюсь “третьою” рукою їх тут же збирала, бо чоловік любить порядок. У неї пищав телефон, мабуть, робоча пошта.
— Досить весь день сидіти в інтернеті, — сказав чоловік.
Я попрощалася і пішла.
“Я сама винна”
Ні, сама вона ніколи нікому не жалілася. Ніколи! Скільки не питаєш, у неї все добре. І чим сіріша і зеленіша вона була, тим впевненіше відповідала: “Все добре!”
І ховала потухлі безбарвні очі.

Але у нас завжди було багато спільних знайомих. І то від одних, то від інших я чула, що дуже не задоволена нею свекруха. Невістка — погана мати, бо молодший впав з велосипеда і розбив собі брову. Зашивали. Треба стежити, а не дурницями займатися… Невістка — погана дружина, бо вдома бардак і діти з чоловіком погано накормлені.
Якось чоловік тієї жінки ходив до школи, і потім вдома був скандал.
Старший щось накоїв, а все тому, що “погана мати” займається незрозуміло чим, тільки не вихованням.
Розповідали, що вона почала пити антидепресанти, бо, так, погана мати і погана дружина. Нічого не робить, а зробити щось просто нема сил… І навіть діти це зрозуміли.

— Мамо, ти погана!!! — кричав на вулиці молодший, ми тоді гуляли разом. — Ти не читаєш мені книжку. Вона діставала з сумки цю книжку і приречено й втомлено починала читати. Вона дуже хотіла бути гарною матір’ю.
А потім вони розвелися. Чоловік зустрів іншу жінку. Мабуть, хорошу дружину і господиню. Але, за справедливістю, справно платить аліменти і спілкується з дітьми.
— Ну ось так, — тільки й сказала мені на розпитування та моя знайома. — Напевно, я сама винна.
Потім вона з дітьми переїхала, обміняли квартиру, і ми довго не бачилися.
“З гидкого каченяти — в лебедя”
Пройшов час, і нещодавно ми з нею «знайшлися» в соцмережах. Вона сама мені написала.
Я здивувалася. З аватарки на мене дивилася якась інша, незнайома жінка. Яскрава, красива, щаслива і повна сил. Мені стало цікаво, і я запропонувала зустрітися.
Ми перетнулися в кафе. І я не вірила своїм очам. Вона, правда, була зовсім інша. Якась впевнена в собі, в житті, в людях. Тоді я й дізналася, що вона знову вийшла заміж.

— Я сама не знаю, чому він звернув на мене увагу, — ділилася вона. — Мені було зовсім не до того. Вижити б…
Але чоловік не здавався, доглядав за нею, потоваришував з її дітьми, зробив пропозицію.
І виявилося, що вона — найкраща мати та найкраща дружина. Підсмажила яєчню, яка пригоріла, — найкраща господиня.
І завтра вона вже пекла пироги, бо — найкраща. І їй хотілося радувати.
Дома безлад — прекрасна мати і дружина. Бо, виявляється, можна прибратися всім разом і весело при цьому теревенити.

Виявилося, що не обов’язково тягнути одній сумки з магазину і при цьому почуєш докори, що ти, як завжди, знову щось забула. А все тому що займаєшся дурницями. Можна поїхати за покупками разом і посміятися, якщо щось забули. Виявилося, що вона зовсім не стара, а найкрасивіша жінка на світі. І ось вона вже робить ввечері зачіску, щоб просто зустріти з роботи того, хто вважає її красунею.
Виявилося, що вона велика молодець, бо ще й встигає підробляти. Але це зовсім не обов’язково. Тільки якщо вона сама хоче.
Виявилося, що вона зовсім не те безплідне нікчемство, яким вважала себе багато років. І все лише тому, що її люблять, хвалять і цінують. А не шпетять.
…Я слухала і дивувалася. А потім за нею приїхав цей новий її чоловік. І я все зрозуміла. Знаєте, він дивився на неї так, що вона, і правда, квітла. Не квітнути було не можна. Він говорив і доглядав за нею так, що не можна було не стати найпрекраснішою жінкою на світі.

Він привіз з собою і її трьох дітей. Я бачила їх мимохіть. Але й мимохіть я помітила, що вона — найкраща мати. Так вони себе поводили.
А все тому, що поруч виявився людина, яка допомогла їй в це повірити. З гидкого каченяти зробив прекрасного лебедя… Це так важливо, коли поруч той, хто допоможе тобі стати цим лебедем. Бо лебедю потрібно дати час, сили та любов, щоб він розправив крила.
Ні, я нічого конкретного не хочу сказати. Нікого не хочу звинувачувати. У житті різне буває. Але ось така історія. І мені дуже цікаво, що думає зараз перший чоловік.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × п'ять =

Також цікаво:

HU8 хвилин ago

Egymillió euró a feleségért

A Duna-parti luxusszálló bálterme úszott az aranyfényben. Kristálycsillárok ragyogásában cikáztak a pincérek, drága parfüm és pezsgő illata keveredett a friss...

ES16 хвилин ago

El Ritual de la Yegua Canela

Don Alfonso murió un martes de agosto, justo antes del amanecer, con las botas puestas y el sombrero en la...

UA19 хвилин ago

Хто дасть більше?

У залі ресторану «Альтаїр» на двадцятому поверсі було душно від дорогих парфумів і голосного сміху. Київ мерехтів унизу вогнями, а...

ES32 хвилини ago

El arroz sabía a venganza

El ventilador del techo de la cocina apenas movía el aire caliente de esa tarde de sábado en Hialeah. Yo...

EN33 хвилини ago

The Night I Set Four Plates

The thing about Patricia was that she didn’t just criticize—she performed. Every Sunday dinner at our house in Tallahassee was...

ES38 хвилин ago

La Mancha en el Bolso

Mariana se acomodó en la reposera de mimbre junto a la fuente termal. Se había asegurado de que el cojín...

LT39 хвилин ago

Dešimt eurų

Šampano burbuliukai dar kilo aukštyn, kai Aurelijus Blažys čiupo mikrofoną. Vilniaus senamiesčio restorano „Pilies menė“ pagrindinė salė ūžė – pusantro...

CZ1 годину ago

Vydražil svou ženu za stovku. Pak se ozval hlas ze sálu: Milion.

Lustr v sále hotelu Pupp se třpytil jako rozbitý led. Šampaňské teklo proudem a smích hostů se mísil s cinkáním...