Connect with us

З життя

«Визит к свекрови обернулся настоящей революцией»

Published

on

Меня зовут Ольга. Мне тридцать пять, я замужем за Дмитрием, у нас двое детей. С самого детства я была живой и неусидчивой — в детсаду собирала всех на зарядку, в школе меня выбрали старостой, а в институте я была заводилой на всех мероприятиях. Мою бойкость я, наверное, унаследовала от бабушки, у которой каждое лето гостила в деревне. Я обожала деревенский быт и никогда не чуралась работы.

Так и познакомилась с Димой: решила организовать субботник в сквере, а он оказался среди немногих, кто пришёл. Вместе собирали мусор, разговорились, потом пошли в кино. Так и закрутилось. Через год он сделал предложение, и я с радостью согласилась.

Сначала жили у моих родителей, потом накопили на ипотеку. Родился сын — вылитый отец, а через пару лет — дочка. Дима работал не покладая рук, но всегда находил время помочь по дому, ни разу не заныл. А я начала выдыхаться. Материнство — это не только счастье, но и недосып, вечная усталость, тревоги. Муж заметил и предложил мне с детьми отдохнуть у его матери в деревне. Я, дурочка, обрадовалась: вспомнила бабушкины лета. Думала — хоть немного приду в себя.

Дмитрий нас отвёз, свекровь встретила хлебом-солью, даже пироги напекла. Дети уснули на веранде, мне постелили в комнате сына. Казалось бы — всё отлично. Но на рассвете меня поднял крик:

«Барыня дрыхнет? Вставай! Корова сама себя не подоит!»

Глянула на часы — пять утра. Еле глаза продрала. Хотела умыться, но свекровь фыркнула:

«Потом умоешься, всё равно перепачкаешься!»

Промолчала, переоделась, пошла в хлев. Она всю дорогу ворчала: «городская», «изнеженная», но когда я уверенно взялась за вёдра и надоила больше неё — прикусила язык. Потом накормила скотину, вымыла руки и подошла к ней:

«Я не от работы бегаю. Но дайте мне делать по-своему».

«Делай, коли умеешь», — буркнула она.

И я развернулась. Прибралась в огороде, перекопала грядки, покрасила забор, наладила продажу молока и овощей соседям, выкопала компостную яму и даже начала тянуть трубы — деревенский туалет давно нуждался в ремонте. Когда вырыли котлован, свекровь ахнула:

«Это ещё что такое?!»

«Мама, вы же сами жаловались, что вода еле течёт. Будет нормальная канализация».

Тут она не выдержала и тайком позвонила сыну:

«Дима, забирай свою жену! Она меня замучила!»

«Что случилось?»

«Приедешь — увидишь».

Когда я вошла, она поспешно сунула телефон за пазуху и пробормотала:

«Молилась, дочка…»

«Хорошо. Потом стерилизуем банки. Я огурцы собрала, будем закатывать. Завтра — вишню, потом яблоки. Уже с соседом договорилась».

Свекровь только охнула. А я с новыми силами продолжила обустраивать хозяйство.

Через неделю приехал Дмитрий. Его мать кинулась к нему:

«Забери её! Я больше не могу! Она как вечный двигатель — крутится с утра до ночи! Я уже не отдыхаю, а сама помощь прошу!»

Дима только развёл руками:

«Мам, ты же хотела помощницу. Вот тебе и помощница».

Когда мы уезжали, свекровь даже всплакнула — не от грусти, а от изнеможения. Я пообещала приехать в следующие выходные.

«Не спеши», — пробурчала она, хлопнув дверцей машины.

А потом, думая, что никто не слышит, повернулась к дому и прошептала:

«Лучше бы, как все нормальные невестки, телевизор смотрела…»

Но, несмотря ни на что, я знала: теперь она меня уважает. И, возможно, даже немного побаивается.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 1 =

Також цікаво:

З життя56 хвилин ago

Відповідь у тарілці змусила його збліднути

“Хоч тут нормально поїм, а не твою бурду!” прошипів чоловік біля шведського столу. Але моя відповідь у його тарілці змусила...

З життя58 хвилин ago

Справедлива кара

**Відплата** Оленко, у тебе життя як у серіалі один сюжет крутіший за інший, сміялася Соломія, підсміюючись над подругою. Так, живу...

З життя2 години ago

Дорога, що означає розлучення? У тебе ж четверта стадія! А як же квартира? Я не зможу її успадкувати! — у шаленстві метушився чоловік

«Кохана, що означає розлучення? У тебе ж четверта стадія! А як щодо квартири? Я не зможу її успадкувати!» у паніці...

З життя2 години ago

Бездомна мати з сином отримала роботу. Що вона робила, коли ніхто не бачив?

Сонце, немов розпечений мідний котел, повільно ковзало за горизонт, заливаючи небо фарбами жовтого, кармінового та медового. Повітря було насичене осіннім...

З життя2 години ago

Моя 6-річна донька сказала вчительці: “мені боляче сидіти”, і намалювала малюнок, який змусив її зателефонувати на 103.

Шестирічна донька сказала вчительці: “Мені боляче сидіти” і намалювала малюнок, через який та викликала 911.Це був звичайний понеділковий ранок у...

З життя2 години ago

Чарівна казка про кохання та пригоди

Бабусіна казка про Тараса та Марічку Ой, діточки, присядьте, розповім вам історію, яку тут, у будинку для літніх, мені сусідка...

З життя11 години ago

У 55 років я зрозуміла: найстрашніше — не самотність, а чужа поруч

Тільки в пятдесят пять я зрозуміла найстрашніше не порожня хата, а кімнати, забиті людьми, яким ти непотрібна. “Знову не той...

З життя11 години ago

Таємничий поклик душі

Заклик серця “Наступний!” голосно оголосила медсестра, коли з кабінету лікарки Дарії Богданівни вийшов черговий пацієнт. “Доброго дня,” привітався Ярослав і,...