Connect with us

З життя

Заміжня, але на самоті

Published

on

Олено, ну поясни мені, як це розуміти? — сусідка Ганна Іванівна стояла на порозі з авоською й похитувала головою. — Чоловік у тебе є чи ні? Вчора Андрія бачила, він із твоєї квартири виходив, а сьогодні вранці зустріла його біля метро з якоюсь блондинкою!

Олена зітхнула, поклала газету й запросила сусідку до кухні. Чай якраз закипав.

— Сідайте, Ганно Іванівно. Усе не так просто, як здається. Так, Андрій — мій чоловік. Офіційно. Штамп у паспорті вже сім років. Але живемо окремо. Кожен у своїй оселі.

— Як це окремо? — сусідка плюхнулася на стілець, явно налаштовуючись на довгу розмову. — Що це за сім’я така? І навіщо тоді взагалі заміж виходила?

Олена поставила гості чашку чаю, сіла навпроти. За вікном крапав жовтневий дощ, краплі стікали по шибці, немов сльози. Саме в таку погоду сім років тому вони з Андрієм подали заяву до ЗАГСу.

— Виходила з кохання, звісно. Гадала, житимемо, як усі нормальні сім’ї: діти, дача, спільний побут. Та ні! — Олена гірко посміхнулася. — За півроку зрозуміла, що ми різні, як небо й земля. Він любить галасливі компанії, я — тишу. Він розкидає речі, я люблю лад. Він може тиждень не митися, а я без душу й дня не витримаю.

— То розлучися! — махнула рукою Ганна Іванівна. — Навіщо мучитися?

— А ось тут починається найцікавіше. Розлучитися не можемо. Квартира в нас одна, приватизована на двох ще до весілля. Купували разом, платили навпіл. Андрій каже: якщо розлучимося, треба продавати житло, ділити гроші. А куди нам потім? Знімати? Так ми вже не молоді, мені сорок три, йому сорок п’ять. Де такі гроші на оренду?

Ганна Іванівна задумливо кивнула. Проблему вона зрозуміла.

— І що ж ви вигадали?

— А ось що. Андрій живе в тій квартирі, а я купила собі маленьку однушку на околиці. Дешевеньку, зате свою. Плачу іпотеку, та зате ніхто мені не заважає. Заходить він до мене інколи, коли самотньо
Сидить вона в тиші, гладить Мурку, а дзвінкі колиски у сусідів нагадують, що комфорт душі важливіший за звичну картину щастя — нарешті холод кави здається теплом вибору, що відповідає серцю.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

тринадцять + тринадцять =

Також цікаво:

З життя15 хвилин ago

Five Years Without a Visit from the Children, Yet a Change in the Will Brought Them Racing Home

Five years without a single visit from my childrenyet a change in my will brought them rushing back. I have...

З життя58 хвилин ago

Sweetheart, You’ve Got Problems – This Flat Isn’t Yours, Little Sister.

Oh, you think *you’ve* got problems, sis? That flat isnt yours. My mums sister never had kids, but she had...

З життя2 години ago

Emma Visited Her Every Other Day, Leaving Food and Water by the Bed Before Slipping Away

**Diary Entry 12th May** Ive a neighbour named Emily Whitmore. Her mother, Margaret, had lived alone for years. Once, she...

З життя2 години ago

Visiting Her Daughter at the Cemetery, a Mother Spotted a Strange Girl on the Bench Whispering to a Portrait on a Gravestone—Her Heart Stood Still.

Visiting her daughters grave, the mother spotted an unfamiliar little girl sitting on a bench, whispering something to the photograph...

З життя2 години ago

Visiting Her Daughter’s Grave, a Mother Spotted a Strange Girl Whispering to the Portrait on the Headstone—Her Heart Stopped.

Visiting her daughters grave, Margaret spotted an unfamiliar little girl perched on the bench, whispering to the photograph on the...

З життя3 години ago

I Want to Live for Myself and No One Else

“Oh, Madeline, love! Come to see your mum, have you?” called Mrs. Wilkins from her balcony. “Afternoon, Mrs. Wilkins. Yes,...

З життя3 години ago

From Beggar to Miracle: The Transformation of One Day

**From Beggar to Blessing: A Day That Changed Everything** I thought he was just a poor, crippled beggar. I fed...

З життя5 години ago

Come Along With Me!

**Diary Entry A Guardian Found in the Woods** I still remember the day I found heror rather, the day she...