Connect with us

З життя

Замужем за разведённым: дочь мужа рушит наши планы на жизнь в однушке

Published

on

Когда я вышла замуж за разведённого мужчину чуть больше двух лет назад, сомнений не было ни в голове, ни в сердце. Меня не пугало его прошлое — напротив, я верила, что он понимает цену семейному очагу, раз уж однажды его потерял. Наш союз казался нерушимым, пока однажды вечером он не перевернул всё с ног на голову.

— Скоро к нам переедет Арина. Поступила в университет, будет жить с нами. Может, годик, а может, и все пять. Как получится, — бросил он, будто речь шла о новой шторке для кухни, а не о переезде взрослой дочери.

Мир словно накренился. Однокомнатная хрущёвка в Мытищах, где мы и вдвоём-то едва разминались. И тут — девушка, пусть и родная ему. Как он мог решить это без меня? Гнев подкатывал к горлу.

— А почему не общежитие? — спросила напрямик. — Все студенты так живут! Я сама в Питере с двумя соседками ютилась, училась, выкручивалась — и ничего, с отличием закончила. Почему ей нельзя?

Но мои слова будто обожгли его. Лицо покраснело, голос зазвенел, как натянутая струна:

— Ты вообще слышишь себя? Это МОЯ дочь! ЕДИНСТВЕННАЯ! Я её почти не видел все эти годы. Как она пойдёт в общагу, если знает, что у отца есть крыша над головой?

Дальше — как по писаному. Решение уже принято, моё мнение — пустой звук. В тот миг я почувствовала, будто все эти годы, все усилия, вложенные в наш брак, выбросили в помойное ведро. Я — никто. Не жена, не хозяйка, а так, мебель на фоне его жизни.

Арина, конечно, девочка хорошая. Скромная, умная, без вредных привычек. Но где в наших двадцати метрах место для третьего? Где она будет спать? Где я смогу уединиться с мужем? Где останется хоть капля личного пространства?

Я не сдержалась. — Она здесь жить не будет, — бросила и хлопнула дверью. Бродила по промозглым улицам до ночи, плакала в кулак. Дело не в Арине. Дело во мне. В том, что он решил за нас обоих. В том, что я для него — просто ещё один предмет интерьера.

Теперь не знаю, что делать. В голове одна мысль: зачем быть с человеком, которому твои чувства — как прошлогодний снег? Зачем терпеть, если в любой момент он может сказать: “Мне наплевать на твои мысли”?

Я ведь понимаю: это только цветочки. Дальше будет хуже. Он всегда будет выбирать между мной и дочерью. А мы оба знаем, кто победит в этом споре. Если уже сейчас я чувствую себя чужой в собственном доме — что будет потом?

Иногда самое тяжёлое — уйти от того, кого любишь. Но ещё тяжелее — остаться там, где твоя любовь ничего не стоит.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × три =

Також цікаво:

З життя37 хвилин ago

Мене кинула власна матір біля чужих дверей. Через 25 років вона влаштувалася до мене прибиральницею, не знаючи, що я – та сама донька, яку колись віддала.

Коли мене покинула рідна матір біля дверей чужої хати. Через двадцять пять років вона влаштувалася до мене прибиральницею, не знаючи,...

З життя39 хвилин ago

Санітарка облила завідувача відділення нечистотами через відмову прийняти пораненого жебрака у брудному одязі

Вечір у хірургічному відділенні тягнувся нескінченно, ніби час застиг, а повітря стало густим, насиченим запахом антисептиків. У кутку медсестринської, освітленій...

З життя41 хвилина ago

Дві душі в одному серці

Одна душа на двох Коли в родильному будинку Маряні принесли дві однакові дитинки, вона спершу трохи злякалась. Хоча вона й...

З життя2 години ago

Коли народилася їхня донька Надінка, Андрій та Ореста були у захваті: але незабаром дивна поведінка їхнього золотистого ретривера Ясминки затьмарила їхнє щастя

Коли їхну доньку Світлану народилася, Олексій і Марія були у небесній радості. Та незабаром дивна поведінка їхнього золотистого ретриверa Зірки...

З життя2 години ago

Учні знущалися з нової вчительки, намагалися довести її до сліз, але за кілька хвилин сталося неймовірне

У 10-Б класі вже давно не було постійного вчителя з літератури. Одна пішла у декрет, інша не витримала й місяця....

З життя3 години ago

Щось заворушилося під сукнею нареченої, коли вона підписувала шлюбний документ…

Свято було наповнене радісним гомоном. М’яке світло лилося крізь високі вікна, позолочені крісла були зайняті вишукано одягненими родичами та друзями....

З життя3 години ago

Мене покинула рідна матір біля дверей чужої хати. Через 25 років вона влаштувалася до мене прибиральницею, не знаючи, що я – та сама донька.

Мене кинула рідна мати біля чужих дверей. Через 25 років вона влаштувалася до мене прибиральницею, не знаючи, що я та...

З життя3 години ago

Разом назавжди

Одне ціле Хтось, може, і не вірить у це, а хтось переконаний, що справді існують дві половинки, які знаходять одна...