Connect with us

З життя

Завжди мир, але ніколи тепло: історія про стосунки з тещею.

Published

on

Я ніколи не сварилася зі своєю свекрухою, але і теплих відносин у нас теж не було. Усе змінилося тоді, коли свекруха подарувала нам ділянку.

Батьки мого чоловіка мали дачу. Вони вирішили віддати її нам, оскільки вже не мали сил і здоров’я доглядати за садом. Свекруха обожнювала грядки — огірки, помідори, яблука — все це вирощувала, закручувала в банки і роздавала сусідам. Тепер усе це на моїх плечах.

Тепер у нас є ділянка: є місце, де можна пекти ковбаски і відпочивати на вихідних. Проте був один нюанс — я не хотіла працювати в саду, тож вирішила створити квітковий сад. Ми заробляємо достатньо, щоб купувати продукти на ринку або в супермаркеті. Ми повністю відмовилися від овочевих грядок, посадили газон і зробили великий двір.

Одного разу свекруха приїхала подивитися на сад, в якому не було жодних овочів і фруктів. Я почула стільки різних “теплих” слів про себе, що була в шоці. Вона казала, що я погана господиня, нічого не вмію робити, а навпаки — все навколо руйную.

Нещодавно до свекрухи прийшов чоловік і запитав про її квашені огірки. Вона витягла для нього банку сухих квітів і сказала, що це все, що залишилося від її смачних огірків.

І додала ще, що він може взяти банку з собою і пригостити дружину та онуків, адже мені важко доглядати за грядками, тому нехай їдять те, що я виростила.

Я була шокована таким вчинком свекрухи і важко було стриматися. Свекруха вигадала, що знову хоче повернути ділянку собі, викопати грядки і посадити овочі. Я не знаю, як бути в такій ситуації. Усе вже сплановано, проте виявляється, що замість саду і дитячого басейну у мене знову будуть грядки…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × один =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

I Want a Divorce,” She Whispered, Turning Her Gaze Away

“I want a divorce,” she whispered, turning her face away. It was a bitter evening in London when Emily murmured...

З життя1 годину ago

He Will Live Among Us…

**Diary Entry 12th October** The doorbell rang, sharp and unwelcome, announcing visitors. Margaret set aside her apron, wiped her hands,...

З життя3 години ago

We Love You, Son, but Please Don’t Come Home Anymore.

**”We Love You, Son, But Please Dont Visit Again”** An elderly couple lived their entire lives in a little cottage...

З життя4 години ago

No, Mum. You Won’t Be Visiting Us Anymore. Not Today, Not Tomorrow, and Not Next Year Either” — A Story of Finally Running Out of Patience.

“No, Mum. You won’t be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.”a story about patience...

З життя5 години ago

He Will Live Among Us…

The doorbell rang sharply, an unwelcome intrusion. Margaret wiped her hands on her apron and moved to answer it. Her...

З життя6 години ago

I’m Sorry for How Things Turned Out

“I’m sorry it’s come to this,” I muttered under my breath. “Richard, are you absolutely sure youve packed everything? Should...

З життя8 години ago

Figure It Out for Yourselves, Won’t You?

“No, Emily, dont count on me. You got marriednow rely on your husband, not me. I dont need strangers in...

З життя8 години ago

No, Mom. You Won’t Be Visiting Us Anymore—Not Today, Not Tomorrow, Not Even Next Year” — A Story of Patience Finally Worn Thin

“No, Mum. You wont be visiting us anymore. Not today, not tomorrow, and not next year either.” A story about...