Connect with us

З життя

Завжди мир, але ніколи тепло: історія про стосунки з тещею.

Published

on

Я ніколи не сварилася зі своєю свекрухою, але і теплих відносин у нас теж не було. Усе змінилося тоді, коли свекруха подарувала нам ділянку.

Батьки мого чоловіка мали дачу. Вони вирішили віддати її нам, оскільки вже не мали сил і здоров’я доглядати за садом. Свекруха обожнювала грядки — огірки, помідори, яблука — все це вирощувала, закручувала в банки і роздавала сусідам. Тепер усе це на моїх плечах.

Тепер у нас є ділянка: є місце, де можна пекти ковбаски і відпочивати на вихідних. Проте був один нюанс — я не хотіла працювати в саду, тож вирішила створити квітковий сад. Ми заробляємо достатньо, щоб купувати продукти на ринку або в супермаркеті. Ми повністю відмовилися від овочевих грядок, посадили газон і зробили великий двір.

Одного разу свекруха приїхала подивитися на сад, в якому не було жодних овочів і фруктів. Я почула стільки різних “теплих” слів про себе, що була в шоці. Вона казала, що я погана господиня, нічого не вмію робити, а навпаки — все навколо руйную.

Нещодавно до свекрухи прийшов чоловік і запитав про її квашені огірки. Вона витягла для нього банку сухих квітів і сказала, що це все, що залишилося від її смачних огірків.

І додала ще, що він може взяти банку з собою і пригостити дружину та онуків, адже мені важко доглядати за грядками, тому нехай їдять те, що я виростила.

Я була шокована таким вчинком свекрухи і важко було стриматися. Свекруха вигадала, що знову хоче повернути ділянку собі, викопати грядки і посадити овочі. Я не знаю, як бути в такій ситуації. Усе вже сплановано, проте виявляється, що замість саду і дитячого басейну у мене знову будуть грядки…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × два =

Також цікаво:

З життя41 хвилина ago

Kneeling by the table set up on the pavement, cradling her baby, she pleaded, “I don’t want your money, just a moment of your time.

She knelt by the little table she’d set up on the pavement, cradling her baby. Please, Im not after your...

З життя42 хвилини ago

The Fog Has Finally Lifted

The mist cleared Lately, Clara Whitford found herself drifting through the same monotonous days, wondering if there was anything more...

З життя2 години ago

The Kind-hearted Man Who Rescued a Drowning Woman

Victor Hill, just after slipping his meagre evening catch into a woven basket and heading down the narrow lane toward...

З життя2 години ago

You’re Nobody to Him

Maybe its time I finally meet your son? David set his coffee mug aside and looked at Eleanor. She froze,...

З життя3 години ago

Without Me, You Wouldn’t Have Achieved Anything

Dear Diary, Without me youd never have gotten anywhere. Lucy, business has been slow lately, I complained, wiping my nose...

З життя3 години ago

Fate Extended Its Hand

Fate reaches out Emma’s family seems normal at first: a dad, a mum, everything appears to be in order. By...

З життя4 години ago

He Pulled You Out of the Mire

Son, tell me what you saw in her? Margaret Hargreaves voice cut through the quiet of the kitchen. A girl...

З життя4 години ago

I’ve Already Wrapped My Arms Around What’s Mine

Sarah had already had enough. No, dear, the motherinlaw snapped, you had the child for yourself, so look after little...