Connect with us

Uncategorized

Завжди мир, але ніколи тепло: історія про стосунки з тещею.

Published

on

Я ніколи не сварилася зі своєю свекрухою, але і теплих відносин у нас теж не було. Усе змінилося тоді, коли свекруха подарувала нам ділянку.

Батьки мого чоловіка мали дачу. Вони вирішили віддати її нам, оскільки вже не мали сил і здоров’я доглядати за садом. Свекруха обожнювала грядки — огірки, помідори, яблука — все це вирощувала, закручувала в банки і роздавала сусідам. Тепер усе це на моїх плечах.

Тепер у нас є ділянка: є місце, де можна пекти ковбаски і відпочивати на вихідних. Проте був один нюанс — я не хотіла працювати в саду, тож вирішила створити квітковий сад. Ми заробляємо достатньо, щоб купувати продукти на ринку або в супермаркеті. Ми повністю відмовилися від овочевих грядок, посадили газон і зробили великий двір.

Одного разу свекруха приїхала подивитися на сад, в якому не було жодних овочів і фруктів. Я почула стільки різних “теплих” слів про себе, що була в шоці. Вона казала, що я погана господиня, нічого не вмію робити, а навпаки — все навколо руйную.

Нещодавно до свекрухи прийшов чоловік і запитав про її квашені огірки. Вона витягла для нього банку сухих квітів і сказала, що це все, що залишилося від її смачних огірків.

І додала ще, що він може взяти банку з собою і пригостити дружину та онуків, адже мені важко доглядати за грядками, тому нехай їдять те, що я виростила.

Я була шокована таким вчинком свекрухи і важко було стриматися. Свекруха вигадала, що знову хоче повернути ділянку собі, викопати грядки і посадити овочі. Я не знаю, як бути в такій ситуації. Усе вже сплановано, проте виявляється, що замість саду і дитячого басейну у мене знову будуть грядки…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

тринадцять + п'ятнадцять =

Також цікаво:

Uncategorized34 хв. ago

Таємниця, що залишається між нами

Тайна, яку ми досі зберігаємо Минуло багато років, перш ніж я змогла згадати про це без гіркоти й тієї бурі...

Uncategorized35 хв. ago

Вона сказала холодно: ‘Сам поїдь і поговори з лікарем, йому все одно не жити’.

– Все одно він вже не житиме, – сказала дружина чужим холодним голосом. – Ось приїдь сам і поговори з...

Uncategorized48 хв. ago

Я планувала вийти заміж, але захопилася його братом! Як виплутатися з цього хаосу?

Вітаю, мене звати Оксана Воробей, і я живу у Львові, де спокійні води Дністра біжать через старовинні квартали. Мені 28...

Uncategorized48 хв. ago

Я могла допустити фатальну помилку, залишивши батька наодинці

Можливо, я ледь не зробила найбільшу помилку — залишила батька на самоті Життя не пробачає, коли відкладаєш справді важливе Іноді...

Uncategorized1 годину ago

Я ледь не припустилася фатальної помилки — залишивши батька на самоті

Я могла зробити найбільшу помилку — залишити батька на самоті Життя не пробачає, коли відкладаєш справді важливе Іноді нам потрібно...

Uncategorized2 години ago

Чому відвідувати мене, якщо я вас не пам’ятаю?

Нащо їхати до мене в гості? Я вас навіть не пригадую! – Марієчко, добрий день! – Вітаю! – Відповіла здивовано...

Uncategorized2 години ago

Після чотирьох років разом: Він зневажав мене за зайву вагу!

Мене звати Анастасія Ларіна, і я живу в містечку Верхньодніпровськ, де течуть тихі канали серед старих будівель Дніпропетровської області. Ніколи...

Uncategorized2 години ago

Занадто бездоганна

Василь тепер ходив з усмішкою на обличчі, адже Адель зайве не просила й не наполягала. Він завжди жартував, що для...