Connect with us

З життя

Жорстокість насмішок над жителями села!

Published

on

Жорстоко насміхатися з людей з села!

Я закінчила економіку і кілька місяців тому почала працювати бухгалтером в одній компанії…

Перші кілька робочих днів повернули мене на кілька років назад, коли я складала вступні іспити, а потім і сесії.

Ніколи не забуду, як з мене глузували інші дівчата — витончені, модні, з макіяжем, пихаті.

А я — бідна сільська дівчина, яка боялася не встигнути на ранковий поїзд, не розгубитися в трамваях і автобусах і не спізнитися на іспити. Мені було байдуже, що я одягну і як виглядатиму.

Коли мене прийняли, нічого не змінилося. Завжди дивилися зверхньо, сміялися з моїх єдиних закритих черевиків, які взувала взимку.

село

Не важливо, звідки ти родом, а яка ти людина

Минаючи мене, коли я стояла замерзла, дихала на руки, щоб зігріти їх.

Спочатку нікуди мене не запрошували, а потім почали робити все навпаки.

Завжди звали попити кави з ними або “щось перекусити”, знаючи, що у мене немає грошей, і я, хоч-не-хоч, відмовлюся.

Глузування та образи інших зблизили мене з Стефаном, який, як і я, був з глибокої провінції, бідний, немодний колега, який рахував кожну копійку.

З ним ми так і не стали парою, але до сьогодні залишаємося друзями. Ми покладаємося один на одного і допомагаємо.

Обидва виявилися міцними горішками — він почав працювати у Львові, аби бути ближче до батьків і допомагати їм.

Я мусила влаштуватися в Києві, бо моя сестра живе поруч, самостійно виховує мою племінницю і потребує моєї підтримки.

Ніколи раніше нікому не розповідала про ці переживання

Нещодавно одна з моїх колишніх колег з’явилася на моєму новому робочому місці. Вона була пихата і нахабна, поки я не поставила її на місце.

Я пояснила їй, що документи, які вона принесла, зовсім неправильні, а ще гірше, що вони можуть ввести в оману моє керівництво. Вона відкрила рота, та слів не вистачило.

Але після того, як я пояснила, що в цьому офісі не підвищують голос, вона затихла.

Дуже хотіла їй відплатити за глузування й приниження, які вона зі своїми подругами завдала мені, але не змогла.

Вирішила, що їй досить було приниження і великого апломбу.

Я щаслива, що не дозволила таким, як вона, себе зламати.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять + шість =

Також цікаво:

З життя36 хвилин ago

The Mother-in-Law Was Wonderful Until She Refused to Pay for Her Grandson’s Lessons

My husband James and I live very modestly. Were raising our threeyearold son, Charlie. At the start of the year...

З життя2 години ago

A Daughter Asks Her Mother to Watch Over Her Child.

I recall a tale that a neighbour once told me, a story that has lingered in my mind for years....

З життя3 години ago

I Can’t Believe It! A Mother Went to Extreme Lengths to Make Her Daughter Disappear.

14May2025 Diary I still cant fathom how it came to this. My own mother, Agnes Parker, seemed determined to push...

З життя4 години ago

How a Father Taught His Son the Art of Eating Well

Hey love, youve got to hear how Tom finally got little Oliver to actually eat properly. When Oliver was three,...

З життя5 години ago

Once, I Witnessed a Conversation Between Our Shop Owner and a Scrawny Teenager Dressed in Worn-Out Clothes.

I once saw a chat between the owner of our little corner shop in a Yorkshire village and a skinny...

З життя5 години ago

Not Everything Goes Smoothly for Me,” Helena Responded. “My Stepfather Is Always Giving Me a Hard Time.

Dear Diary, Not everything goes smoothly for me, I told myself, as my stepfather kept snapping at me. Whats your...

З життя15 години ago

Why Did You Bring Your Son to the Wedding? We Didn’t Invite Children!

Why did you bring your lad to the wedding? We didnt ask for any children! My boy, Tom, is nine...

З життя16 години ago

One Day My Wife and Her New Rival Crossed Paths By Chance. How Did That Encounter Unfold?

The morning light slipped through the cracked curtains of a cramped flat in Camden, and I was perched on the...