Connect with us

З життя

Знущання над сільськими жителями — це жорстоко!

Published

on

Варварські знущання з сільських людей не мають виправдання!

Я закінчила економіку і кілька місяців тому почала працювати бухгалтеркою в одній компанії…

Перші робочі дні викликали в мене спогади про дні, коли я складала вступні іспити, а потім семестрові.

Ніколи не забуду, як інші дівчата дивилися на мене з презирством — стильні, модні, з макіяжем, пихаті.

А я була простою сільською дівчиною, яка жахалася, щоб не пропустити раннього поїзда, не заплутатися з трамваями і автобусами та не спізнитися на іспити. Не було часу думати про те, що одягнути і як виглядаю.

Коли мене прийняли, нічого не змінилося. Вони й далі дивилися на мене звисока, сміялися з мене, коли взимку ходила в єдиній парі закритого взуття.

село

Неважливо, звідки ти родом, важливо, якою людиною ти є

Вони проходили повз, як повз річ, поки я стояла замерзла і зігрівала руки диханням.

Спочатку мене ніде не запрошували, але потім почали доводити мене до відмови.

Завжди кликали на каву або «щось перекусити», бо знали, що грошей в мене нема і, хоч-не-хоч, я відмовлю.

Насмішки й образи з боку інших зблизили мене з Стефаном, який, так само як і я, був з глибинки, бідний, не модний, колега, який ретельно економив кожну копійку.

Ми з ним так і не стали парою, але до сьогодні залишаємося справжніми друзями, розраховуємо одне на одного й допомагаємо.

Обидва ми виявилися міцними горішками — він почав працювати у Львові, щоб бути ближче до батьків та мати можливість їм допомагати.

Я залишилася в Києві, бо сестра живе поруч, сама виховує мою племінницю і потребує моєї підтримки.

Ніколи раніше я не ділилася цими переживаннями ні з ким

Нещодавно на новому місці роботи одна з моїх колишніх колежанок прийшла у справах. Вона була пихата і зарозуміла, поки я не поставила її на місце.

Я пояснила їй, що документи, які вона принесла, абсолютно неправильні, а ще гірше, можуть ввести в оману моїх босів. Вона почала сперечатися, не хочу навіть переказувати.

Але після того, як я пояснила, що в цьому офісі не підвищують голос, вона заспокоїлася.

Я дуже хотіла відповісти їй за всі ті знущання та приниження, які вони разом з подругами обрушили на мене, але не змогла.

Вирішила, що її власна демонстрація та пихатість достатньо її виставили на посміх.

Щаслива, що не дала таким, як вона, розтоптати мене.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 5 =

Також цікаво:

З життя2 години ago

You’re Not the Mistress — You’re the Maid

You’re not the lady of the houseyoure just the help, Molly, dear, just a little more of this salad for...

З життя2 години ago

I Married My 82-Year-Old Neighbour to Prevent Him from Being Placed in a Care Home…

I married the widower next door, Arthur Bennett, whos eighttwo, just to keep the care home at StAlbans from taking...

З життя5 години ago

Oh, my boy has arrived!” Evdokiya exclaimed with joy.

Ah, my lads arrived, my mother, Evelyn, shouted with delight. I stood at the door, cap in my hand, and...

З життя5 години ago

A Young Woman’s Journey

A young woman, cradling a little girl, stepped off the omnibus at the sign that read Willowmere Village of Willowmere....

З життя13 години ago

You’re Not the Mistress — You’re the Help

You’re not the mistress of the houseyoure just the servant, my motherinlaw, Agnes Whitaker, said, her voice as sweet as...

З життя13 години ago

The Weight of Solitude

Loneliness The lady turned down a marriage proposal from a cavalry officer, and he rejected her. It was better to...

З життя15 години ago

Oh, My Son Has Come Home!” Exclaimed Evdokia with Delight.

I remember that day as if it were a scene from a faded photograph. My mother, Edith Whitaker, brightened the...

З життя16 години ago

Wolfie: A Tale of Adventure and Camaraderie

30October2025 Im writing this down because the strange twists of my early life still haunt me, and perhaps by putting...