З життя
Знущання над сільськими жителями — це жорстоко!
Варварські знущання з сільських людей не мають виправдання!
Я закінчила економіку і кілька місяців тому почала працювати бухгалтеркою в одній компанії…
Перші робочі дні викликали в мене спогади про дні, коли я складала вступні іспити, а потім семестрові.
Ніколи не забуду, як інші дівчата дивилися на мене з презирством — стильні, модні, з макіяжем, пихаті.
А я була простою сільською дівчиною, яка жахалася, щоб не пропустити раннього поїзда, не заплутатися з трамваями і автобусами та не спізнитися на іспити. Не було часу думати про те, що одягнути і як виглядаю.
Коли мене прийняли, нічого не змінилося. Вони й далі дивилися на мене звисока, сміялися з мене, коли взимку ходила в єдиній парі закритого взуття.
село
Неважливо, звідки ти родом, важливо, якою людиною ти є
Вони проходили повз, як повз річ, поки я стояла замерзла і зігрівала руки диханням.
Спочатку мене ніде не запрошували, але потім почали доводити мене до відмови.
Завжди кликали на каву або «щось перекусити», бо знали, що грошей в мене нема і, хоч-не-хоч, я відмовлю.
Насмішки й образи з боку інших зблизили мене з Стефаном, який, так само як і я, був з глибинки, бідний, не модний, колега, який ретельно економив кожну копійку.
Ми з ним так і не стали парою, але до сьогодні залишаємося справжніми друзями, розраховуємо одне на одного й допомагаємо.
Обидва ми виявилися міцними горішками — він почав працювати у Львові, щоб бути ближче до батьків та мати можливість їм допомагати.
Я залишилася в Києві, бо сестра живе поруч, сама виховує мою племінницю і потребує моєї підтримки.
Ніколи раніше я не ділилася цими переживаннями ні з ким
Нещодавно на новому місці роботи одна з моїх колишніх колежанок прийшла у справах. Вона була пихата і зарозуміла, поки я не поставила її на місце.
Я пояснила їй, що документи, які вона принесла, абсолютно неправильні, а ще гірше, можуть ввести в оману моїх босів. Вона почала сперечатися, не хочу навіть переказувати.
Але після того, як я пояснила, що в цьому офісі не підвищують голос, вона заспокоїлася.
Я дуже хотіла відповісти їй за всі ті знущання та приниження, які вони разом з подругами обрушили на мене, але не змогла.
Вирішила, що її власна демонстрація та пихатість достатньо її виставили на посміх.
Щаслива, що не дала таким, як вона, розтоптати мене.
Walking Home from the Market with Mum, I Was the First to Notice Something Was Wrong
When Mother and I were walking home from the market, I spotted him first. He wasnt crouched beneath the bench...
Walking Home from the Market with Mom, I Was the First to Notice
When Mum and I were walking home from the market, I spotted him first. He wasnt curled under the bench...
When Annie Pulled the String…
When Emily tugged at the cord binding the sack, the fabric loosened slowly, rustling faintly. For a moment, it seemed...
Morning Found Me on the Same Edge of the Bed Where I Collapsed the Night Before
I woke at the edge of the same bed where Id collapsed the night before. My eyes burned, my mouth...
When Anna Pulled the Cord…
When Emily tugged the string tied around the sack, the fabric loosened slowly, rustling softly. For a moment, it seemed...
**”I See You, Don’t Hide. What Are You Doing in Our Stairwell?” – The Cat Gave a Guilty Look While Silently Shaking Its Frost-Clumped Paws by the Puddle of Melted Ice from Its Fur.**
“I see you, don’t hide. What are you doing in our stairwell?” The cat looked up guiltily, silently shuffling its...
Morning Found Me on the Same Edge of the Bed Where I Collapsed the Night Before
I woke slumped at the edge of the same bed where Id collapsed the night before. My eyes burned, my...
Evelyn stepped slowly onto the perfectly manicured lawn, as if taking the stage. Every movement was precise, coldly calculated. She knew: this was no simple return. This was her revenge.
**Diary Entry 12th October** I stepped slowly onto the perfectly trimmed lawn, as if walking onto a stage. Every movement...