Connect with us

З життя

Знущання над сільськими жителями — це жорстоко!

Published

on

Варварські знущання з сільських людей не мають виправдання!

Я закінчила економіку і кілька місяців тому почала працювати бухгалтеркою в одній компанії…

Перші робочі дні викликали в мене спогади про дні, коли я складала вступні іспити, а потім семестрові.

Ніколи не забуду, як інші дівчата дивилися на мене з презирством — стильні, модні, з макіяжем, пихаті.

А я була простою сільською дівчиною, яка жахалася, щоб не пропустити раннього поїзда, не заплутатися з трамваями і автобусами та не спізнитися на іспити. Не було часу думати про те, що одягнути і як виглядаю.

Коли мене прийняли, нічого не змінилося. Вони й далі дивилися на мене звисока, сміялися з мене, коли взимку ходила в єдиній парі закритого взуття.

село

Неважливо, звідки ти родом, важливо, якою людиною ти є

Вони проходили повз, як повз річ, поки я стояла замерзла і зігрівала руки диханням.

Спочатку мене ніде не запрошували, але потім почали доводити мене до відмови.

Завжди кликали на каву або «щось перекусити», бо знали, що грошей в мене нема і, хоч-не-хоч, я відмовлю.

Насмішки й образи з боку інших зблизили мене з Стефаном, який, так само як і я, був з глибинки, бідний, не модний, колега, який ретельно економив кожну копійку.

Ми з ним так і не стали парою, але до сьогодні залишаємося справжніми друзями, розраховуємо одне на одного й допомагаємо.

Обидва ми виявилися міцними горішками — він почав працювати у Львові, щоб бути ближче до батьків та мати можливість їм допомагати.

Я залишилася в Києві, бо сестра живе поруч, сама виховує мою племінницю і потребує моєї підтримки.

Ніколи раніше я не ділилася цими переживаннями ні з ким

Нещодавно на новому місці роботи одна з моїх колишніх колежанок прийшла у справах. Вона була пихата і зарозуміла, поки я не поставила її на місце.

Я пояснила їй, що документи, які вона принесла, абсолютно неправильні, а ще гірше, можуть ввести в оману моїх босів. Вона почала сперечатися, не хочу навіть переказувати.

Але після того, як я пояснила, що в цьому офісі не підвищують голос, вона заспокоїлася.

Я дуже хотіла відповісти їй за всі ті знущання та приниження, які вони разом з подругами обрушили на мене, але не змогла.

Вирішила, що її власна демонстрація та пихатість достатньо її виставили на посміх.

Щаслива, що не дала таким, як вона, розтоптати мене.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 + 8 =

Також цікаво:

З життя23 хвилини ago

Де знайти справжню любов?

Де вона, любов? Соломія була жвавою, веселою, привабливою дівчиною. Навколо неї завжди в’юнились хлопці. Вона не поспішала, вибирала. Але що...

З життя1 годину ago

Прозріння душі

**Прозріння** — Олеженьку… — Увійшовши до кімнати, Соломія тримала руки за спиною. Її очі сяяли, ніби в них застрягли крихти...

З життя2 години ago

Третій шанс

**Третя спроба** Ярина переодягла білий халат, сіла за стіл і відкинулася на спинку крісла. Вона заплющила очі, намагаючись заспокоїтись і...

З життя3 години ago

Я передбачала твій дзвінок, мамо…

Я знала, що ти зателефонуєш, мамо… Телефон задзвенів прямо під час пари. Олеся витягла його з кишені, глянула на екран...

З життя4 години ago

Саме цього мені бракувало…

Тьфу на тебе, ще й цього не вистачало… Оксана жила сама. Дітей у неї з чоловіком так і не було....

З життя5 години ago

Цілющий шлях до достатку

Ліки від лиха Любка й Володимир зустрілися ще в університеті. Обоє жили в гуртожитку. Що будуть разом, вирішили одразу, але...

З життя6 години ago

Вибач за затримку…

Олег давно не бачив рідного дому. Перші два роки, навчаючись у виші в іншому місті, ще навідувався на канікули. Мати,...

З життя7 години ago

Весільне свято старшого брата

Світанок вже розфарбував край неба рожевим, ось-ось зійде сонце. У купе всі спали, лише Данилу не спалося — він спостерігав...