Connect with us

Життя

Якби б не забита раковина, ніколи б не дізналася, що чоловік мені зраджує

Avatar photo

Published

on

Мого чоловіка Влада чогось допроситися – ціла проблема. У нього постійно якісь проблеми, то на роботі, то в родині. То він ще чимось зайнятий. Останнім часом на кухні з раковини йшов дуже неприємний запах. Я не раз просила Влада, щоб він розкрутив труби і подивився в чому справа. Може, треба почистити їх або що. Але від нього все ніяк не було допомоги. Нерозумно викликати сантехніка, якщо власний чоловік відмінно розбирається в цьому всьому.

І ось нарешті сталося диво. Влад поліз копатися в трубах. Коли він їх розкручував, я стояла поруч, мені цікаво було, в чому проблема. З однієї труби випала купа сміття, а в смітті щось блищало. Я підійшла ближче і побачила округлу форму, золото. Витягла зі сміття золоту сережку з червоним каменем. Я була приголомшена, адже я сережок не ношу.

Я пішла у ванну кімнату відмивати сережку від бруду. Коли привела її в нормальний вигляд, почала ловити якісь спалахи пам’яті. Мені все не давала спокою думка про те, кому ж вона належить.

І тут почали приходити спогади. Адже ми їздили два місяці тому з його друзями і їх дружинами на пікнік. Поки чоловіки робили шашлики, жінки займалися салатами і обговорювали свої теми. І ось я згадала. Таня, так звали дружину одного друга мого чоловіка. Вона тоді хвалилася новими сережками.

У цю секунду я все зрозуміла. Пішла в кімнату до чоловіка і задала лише одне питання.

pixabay.com

-Ти зраджував мені з Танею? – Він все дивився в підлогу. Довго мовчав. А потім наважився.
Так. Ну і що? – Більше я нічого не відповіла. Зібрала речі і покинула його квартиру. Але ж якби я не знайшла тої сережки, то нічого не знала б. А я наївно думала, що він втомлюється на роботі, що у нього постійні відрядження. Зрештою звинувачувала себе не раз в тому, що я винна в його холоді до мене.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 + 9 =

Також цікаво:

З життя36 хвилин ago

Дочка, про яку ніхто не мав дізнатися

Донька, про яку ніхто не мав знати Оксана не відчувала провини за те, що просто народилася. Але тягар того, як...

З життя1 годину ago

Путь к счастью с препятствиями

**Препятствие на пути к счастью** Арина рассталась с парнем, с которым, казалось, пережила немало. Их звали Артём и Арина. Вместе...

З життя1 годину ago

Відкриті вікна

Незачинені вікна Оксана вперше за багато місяців почула власний голос. Він звучав хрипко, стисло, ніби пробивався крізь шар пилу, що...

З життя2 години ago

Тато на годину: коли повертається тепло

**Щоденник.** Зауважив хлопчика біля хлібних полиць у магазині. Він стояв нерухомо, немов вибирав не буханку, а чекав когось — того,...

З життя3 години ago

Залишитися — означає існувати

Щоранку Микола виходив із старої хрущовки в спальному районі Черкас рівно о 7:45. Не через те, що йому було куди...

З життя3 години ago

Тайна прошлого в безлюдном доме

Тень прошлого в пустом доме Поздним вечером в небольшом городке Ельцы, где тусклые фонари отражались в лужах на мокром асфальте,...

З життя3 години ago

Новый путь к счастью

Ещё один шанс Варя проснулась с лёгким трепетом в сердце. Сегодня ей исполнялось восемнадцать, и душа наполнялась ожиданием чуда. Больше...

З життя3 години ago

Здається порожньо, але сповнено сенсу

Ніби нічого, але значить багато Оксана їхала у тролейбусі №14, що пробивався крізь засніжений Львів. Сіла біля вікна, втупилася у...