Connect with us

Життя

Якби б не забита раковина, ніколи б не дізналася, що чоловік мені зраджує

Published

on

Мого чоловіка Влада чогось допроситися – ціла проблема. У нього постійно якісь проблеми, то на роботі, то в родині. То він ще чимось зайнятий. Останнім часом на кухні з раковини йшов дуже неприємний запах. Я не раз просила Влада, щоб він розкрутив труби і подивився в чому справа. Може, треба почистити їх або що. Але від нього все ніяк не було допомоги. Нерозумно викликати сантехніка, якщо власний чоловік відмінно розбирається в цьому всьому.

І ось нарешті сталося диво. Влад поліз копатися в трубах. Коли він їх розкручував, я стояла поруч, мені цікаво було, в чому проблема. З однієї труби випала купа сміття, а в смітті щось блищало. Я підійшла ближче і побачила округлу форму, золото. Витягла зі сміття золоту сережку з червоним каменем. Я була приголомшена, адже я сережок не ношу.

Я пішла у ванну кімнату відмивати сережку від бруду. Коли привела її в нормальний вигляд, почала ловити якісь спалахи пам’яті. Мені все не давала спокою думка про те, кому ж вона належить.

І тут почали приходити спогади. Адже ми їздили два місяці тому з його друзями і їх дружинами на пікнік. Поки чоловіки робили шашлики, жінки займалися салатами і обговорювали свої теми. І ось я згадала. Таня, так звали дружину одного друга мого чоловіка. Вона тоді хвалилася новими сережками.

У цю секунду я все зрозуміла. Пішла в кімнату до чоловіка і задала лише одне питання.

pixabay.com

-Ти зраджував мені з Танею? – Він все дивився в підлогу. Довго мовчав. А потім наважився.
Так. Ну і що? – Більше я нічого не відповіла. Зібрала речі і покинула його квартиру. Але ж якби я не знайшла тої сережки, то нічого не знала б. А я наївно думала, що він втомлюється на роботі, що у нього постійні відрядження. Зрештою звинувачувала себе не раз в тому, що я винна в його холоді до мене.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × два =

Також цікаво:

HE37 хвилин ago

הכלב שספר את החוליות בגדר במשך שמונה חודשים, עד שמישהו עצר

בכלוב מספר שבע-עשרה, בעמותת "צל וגג" שליד קריית גת, יושב האסקי בשם בורקן עם האף צמוד לגדר הרשת. לא נובח....

HU2 години ago

Zoltán öröksége Győrben

Kalapácsot még sosem tartottam úgy a kezemben, mint azon a szeptemberi reggelen, amikor Márta bejött a műhelybe, és letette elém...

HE2 години ago

החתלתול שחיכה מתחת למאזדה שלי ברחוב הרצל

קוראים לי אבישי פרץ, גר בבאר שבע, ואני נגר רהיטים בן שלושים ואחת. את הסיפור הזה אני מספר מהצד שלי,...

CZ2 години ago

Vitěz Kotrba

Dvacet let jsem svého zetě nevolala jinak než "ten chlap". Ne z hlouposti a ne ze zloby — prostě jsem...

CZ2 години ago

Manžel bez adresy

Jsem Tomáš Beneš, je mi čtyřiačtyřicet a bydlím v Pardubicích, kousek od Zámečku. Tchyni jsem oslovoval Jitko od prvního večera,...

CZ2 години ago

Jedna židle na zahradě v Kutné Hoře

Jsem Radek, je mi čtyřiačtyřicet a opravuju motorky v malé dílně na kraji Kutné Hory. Tohle vyprávím já – ne...

BG2 години ago

Заемната книга на Костадин

Костадин Ганев отвори тефтера на щанда в дюкяна си за резервни части на улица „Раковски" в Пазарджик и прокара пръст...

IT2 години ago

Il tovagliolo di carta di Marta

Faccio la cassiera al bar-tabaccheria di via Solferino da nove anni, un turno che comincia alle sei e mezzo e...