Connect with us

З життя

Шлюб відразу після школи: подружня зрада і розлучення з двома дітьми на руках.

Published

on

Ми з чоловіком побралися ще юними: я щойно закінчила школу, а він, Олексій, вже добре стояв на ногах і забезпечував нашу родину. Його заробітки на той час здавались мені ледь не казковими сумами. Ми мали різницю у віці шість років.

Відразу після весілля я подарувала чоловікові сина, а через два роки у нас з’явилася донька. Жили ми у його двокімнатній квартирі. Впоратися самій з двома маленькими дітками було нелегко, проте мене завжди підтримувала свекруха, за що я їй неймовірно вдячна. Вона завжди приходила на допомогу тоді, коли це було найпотрібніше.

Я була доброю господинею, смачно готувала, наш дім був завжди чистим і затишним. Коли донці виповнилося два роки, я вийшла на роботу — влаштувалася нянею до дитячого садочку. Зарплата була скромною, але додатковий дохід все ж був важливим.

Згодом я почала більше зосереджуватись на дітях, віддаючи їм все, що мала, і зовсім забула про себе. Почала радіти речам, які віддавали родичі, перестала фарбуватись та купувати косметику. З часом помітила, як чоловік став до мене холоднішим — часто затримувався на роботі і мало спілкувався вдома. Ми віддалилися одне від одного.

Одного дня Олексій прийшов і зізнався, що зраджував мені, і що хоче розлучення. Це був шок. Я довго не могла прийти до тями, плакала тижнями. Але свекруха витягла мене до торговельного центру, і ми вирушили за покупками. Було шкода витрачати гроші на себе, але я зрозуміла, що це необхідно. Ми придбали багато косметики та одягу, я відвідала салон краси. Після цих змін я відчула себе краще, почала знову подобатись собі.

Згодом помітила, що Олексій знову звертає на мене увагу, і наші стосунки поступово покращилися. На щастя, до розлучення справа не дійшла, і за це я безмежно вдячна моїй любій свекрусі. Завжди буду їй за це вдячна.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

10 + два =

Також цікаво:

З життя12 хвилин ago

Как любовь превратилась в горькое разочарование: без предупреждения

Не предупредил… Просто бросил как снег на голову: как любовь превратилась в горький урок Меня зовут Светлана. Мне двадцать семь....

З життя45 хвилин ago

Внезапная правда о любви: от надежды к разочарованию

Не предупредил… Просто бросил в омут, как сон, где любовь рассыпалась в прах. Меня зовут Аграфена. Мне двадцать семь. Я...

З життя46 хвилин ago

Возвращаться в дом его семьи — я не для того, чтобы стать прислугой

**Дневник Анастасии** Он снова заводит разговор о переезде в родительский дом. А у меня сердце сжимается — я не хочу...

З життя50 хвилин ago

Как я отучила настойчивую родственницу приходить на праздники без приглашения

Бывают такие времена, когда родственники кажутся благословением. Приходят с пирогами, детьми и улыбками — и ты будто обязана бросить все...

З життя1 годину ago

Её мечта – встретиться с правнучкой, но простить измену я не в силах

Меня зовут Светлана, и у меня есть история, которая не даёт мне покоя уже много лет. Может, расскажу — и...

З життя1 годину ago

Перестать быть бесподобной для всех

Сегодня я снова задумалась о том, как устала быть для всех идеальной. В шумной Москве, где жизнь несётся, как метро...

З життя2 години ago

Устала от ожиданий совершенства

В шумной Москве, где суета сливается с ритмом жизни, мои 27 лет кажутся идеальными лишь со стороны. Меня зовут Аня,...

З життя2 години ago

Возвращение героини

Лидмила замерла у двери квартиры Дмитрия, нервно сжимая ручку сумки. Два с половиной года назад она ушла от него, хлопнув...