Connect with us

З життя

Завжди мир, але ніколи тепло: історія про стосунки з тещею.

Published

on

Я ніколи не сварилася зі своєю свекрухою, але і теплих відносин у нас теж не було. Усе змінилося тоді, коли свекруха подарувала нам ділянку.

Батьки мого чоловіка мали дачу. Вони вирішили віддати її нам, оскільки вже не мали сил і здоров’я доглядати за садом. Свекруха обожнювала грядки — огірки, помідори, яблука — все це вирощувала, закручувала в банки і роздавала сусідам. Тепер усе це на моїх плечах.

Тепер у нас є ділянка: є місце, де можна пекти ковбаски і відпочивати на вихідних. Проте був один нюанс — я не хотіла працювати в саду, тож вирішила створити квітковий сад. Ми заробляємо достатньо, щоб купувати продукти на ринку або в супермаркеті. Ми повністю відмовилися від овочевих грядок, посадили газон і зробили великий двір.

Одного разу свекруха приїхала подивитися на сад, в якому не було жодних овочів і фруктів. Я почула стільки різних “теплих” слів про себе, що була в шоці. Вона казала, що я погана господиня, нічого не вмію робити, а навпаки — все навколо руйную.

Нещодавно до свекрухи прийшов чоловік і запитав про її квашені огірки. Вона витягла для нього банку сухих квітів і сказала, що це все, що залишилося від її смачних огірків.

І додала ще, що він може взяти банку з собою і пригостити дружину та онуків, адже мені важко доглядати за грядками, тому нехай їдять те, що я виростила.

Я була шокована таким вчинком свекрухи і важко було стриматися. Свекруха вигадала, що знову хоче повернути ділянку собі, викопати грядки і посадити овочі. Я не знаю, як бути в такій ситуації. Усе вже сплановано, проте виявляється, що замість саду і дитячого басейну у мене знову будуть грядки…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ятнадцять + 11 =

Також цікаво:

З життя6 хвилин ago

Жінка майже семи десятків заходить до магазину одягу.

Жінка літ сімдесяти зайшла до крамниці з одягом. Волося її було нечесане, одяг — старий, на ногах — поношені сандалі....

З життя11 хвилин ago

Чекай на мене

Олег вийшов із вагона на перон і глибоко вдихнув. У рідному місті навіть повітря особливе, не таке, як будь-де у...

З життя1 годину ago

Кожної ночі під місяцем, таємний мішок борошна рятував життя.

Голод давив на нас, як тягар, але він, кожної ночі, під місяцем, ховав мішечок борошна, який рятував наші життя. Мене...

З життя1 годину ago

Розлучення? Я залишуся з татом!

Марія давно відчувала, що їхній шлюб із Дмитром дає тріщину. Вогонь кохання згас, залишившись лише звичкою. Розмови зводилися до побутових...

З життя2 години ago

Зведена сестра

Ось адаптована історія у відповідності до українського культурного контексту: Віка після роботи заїхала до торгового центру. У головного бухгалтера через...

З життя3 години ago

Батько-легенда

**Батько-герой** Олеся з пакетом продуктів повільно піднімалася сходами на третій поверх, рахуючи східці. Так само вони рахували із сином, коли...

З життя4 години ago

Привіт! Я завжди вірив, що наша зустріч обов’язкова…

Відтоді, як минулого року Тарас випадково побачив її, повертаючись з роботи, він не міг забути цього обличчя. Він шукав поворот,...

З життя5 години ago

Привіт. Я дружина. Можна увійти?

Ох, слухай, я тобі розповім цю історію, але так, щоб вона звучала по-нашому. Вже тиждень медичний університет у Львові гудів...