Connect with us

З життя

Одного дня я вирішила приготувати вареники: змолола м’ясо, замісила тісто і наліпила смаколиків.

Published

on

Одного дня я вирішила спробувати приготувати вареники. Перемолола м’ясо, замісила тісто і почала ліпити вареники. Але викладала їх на дошку, яку забула посипати борошном. З гордістю дивилася на свою роботу і не могла дочекатися повернення чоловіка та свекрухи. Першою повернулася свекруха, вона була в захваті від побаченого. Коли я почала класти вареники у киплячу воду, вони почали розварюватися. Я думала, що свекруха буде сердита, але вона здивувала мене, сказавши, що допоможе виправити ситуацію. Коли чоловік повернувся додому, на нього чекав смачний тарілка вареників.

Мені було 17 років, коли я вийшла заміж, щойно закінчивши школу. Ми зустрічалися півтора року до весілля: у червні я мала випускний бал, а в серпні вже одягла білу сукню і фату. Власне, у цьому не було нічого незвичайного, адже більшість дівчат у нашому селі виходили заміж до двадцяти років.

Після весілля ми оселилися в маленькому будинку батьків чоловіка. Я тоді навіть не вміла готувати. Хоча мама навчила мене варити суп, борщ, навіть вареники я намагалася ліпити, але не дуже вдавалося. Так з “багатим” багажем знань про кулінарію я увійшла у сімейне життя.

Свекруха пояснила з самого початку, що вона господиня в домі, а я не заперечувала. Найчастіше вона займалася приготуванням їжі, а я зрідка готувала щось просте. Її не засмучувала моя невміння у кулінарії. Вона казала, що найголовніше — вміти варити борщ, а решту можна навчитися.

За рік у мене народилася дитина, і я повністю занурилася в турботу про неї. Пелюшки доводилося прати самостійно, тому більшість часу я проводила за пранням і приготуванням дитячих пюре. Обіди й надалі готувала свекруха. Трохи пізніше, коли дочка підросла, я почала освоювати світ каструль і сковорідок.

Одного разу вирішила приготувати вечерю. Нарізала м’ясо і поклала на гарячу пательню з олією. Через півгодини в домі розійшовся аромат смачного м’яса, але коли я забігла на кухню, побачила обвуглені шматочки. Не бажаючи їх викидати, якось їх з’їла. Вираз обличчя свекрухи не був задоволеним, коли вона побачила спалене м’ясо. Я хотіла провалитися крізь землю.

Через мене вся сім’я залишилася без вечері. Іншим разом я намагалася спекти бісквіт, але щось знову пішло не так, і він перетворився на чорний млинець. Я вирішила знову спробувати приготувати вареники, які так любив мій чоловік. Перемелола м’ясо, замісила тісто і почала ліпити вареники. Але викладала їх на дошку, яку забула посипати борошном. З гордістю дивилася на підготовлене і не могла дочекатися повернення чоловіка та свекрухи.

Першою повернулася свекруха, вона була в захваті від вареників. Я закип’ятила воду і чекала, щоб покласти в неї вареники. Першою труднощі з’явились, коли спробувала відкріпити вареники з дошки, яка не була посипана борошном. Вони важко злізали, а тісто липло. Коли ж вдалося їх покласти у воду, з надією чекала, що вони зваряться. Але побачила лише плаваюче тісто і начинку окремо. Ледь не заплакала від розчарування.

Я була впевнена, що свекруха розсердиться, але на диво вона запропонувала допомогти врятувати ситуацію, і ми швидко все вирішили. Вона мала рацію, коли чоловік повернувся з роботи, на нього чекав повний тарілка улюбленого страви. Свекруха вирішила навчити мене кулінарії. Дозволяла мені навчатися на зіпсованих продуктах, яких нікому не було шкода. За її терпіння й настійливість я мала б дати їй золоту медаль! Ми проживали з батьками чоловіка десять років, потім купили власну квартиру і переїхали.

Минали роки, і я нарешті навчилася готувати та пекти. Ми живемо окремо вже протягом п’ятнадцяти років, але коли свекри приходять в гості, я завжди готую щось вишукане, і вони захоплюються моїми стараннями. В нашій родині виникла нова традиція — кожної неділі я роблю для чоловіка вареники. Думаю, нарешті мені вдалося знайти ідеальний рецепт вареників. Пройшло вже стільки років, а я й досі вдячна свекрусі за її терпіння. Усе, що я вмію, — це її заслуга.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять + 5 =

Також цікаво:

З життя55 секунд ago

— Да вы вечно всем недовольны!” — сорвался я на тёщу. Но её месть на следующий день была куда хитрее

— Да вы вечно всем недовольны! — сорвался я на тёщу. А на следующий день она отомстила мне самым подлым...

З життя3 хвилини ago

Я не домработница для родственников

Я не домработница для тестя Когда свекровь, Марфа Семёновна, вышла на пять минут из кухни, мой тесть, Геннадий Петрович, обернулся...

З життя3 хвилини ago

Невестка лишила меня общения с внуком, так как я не стала сиделкой её непослушному ребёнку.

Меня зовут Татьяна Викторовна. Мне шестьдесят четыре года. Всю жизнь я старалась быть хорошей матерью, честным человеком, не лезть не...

З життя6 хвилин ago

Старый пёс или внуки: молча хороня свою вину

**10 ноября.** Сегодня снова вспомнил тот страшный день и понял: жизнь иногда ломает нас так, что собрать осколки почти невозможно....

З життя7 хвилин ago

Мы пустили пожить на год, а теперь не выгнать: невестка беременна, а сын молчит

Полтора года назад наш единственный сын Дмитрий женился. Его избранницу — Светлану — мы приняли хорошо. Казалась милой, скромной, неконфликтной....

З життя44 хвилини ago

Я разорвала отношения с матерью из-за собаки и не жалею.

Сегодня я решила разорвать отношения с матерью из-за собаки. И ни капли не сожалею. Переломный момент наступил не тогда, когда...

З життя45 хвилин ago

Утренние заботы в 5:30

Мамино утро в 5:30 В прошлую субботу мы с мужем Игорем вскочили в полшестого утра, будто по тревоге. А всё...

З життя47 хвилин ago

Он умолял о ребёнке, а сбежал к маме, когда сыну исполнилось три месяца

Меня зовут Анфиса, и до сих пор не могу прийти в себя. Мой муж, тот самый человек, который умолял завести...