Connect with us

З життя

Жорстокість насмішок над жителями села!

Published

on

Жорстоко насміхатися з людей з села!

Я закінчила економіку і кілька місяців тому почала працювати бухгалтером в одній компанії…

Перші кілька робочих днів повернули мене на кілька років назад, коли я складала вступні іспити, а потім і сесії.

Ніколи не забуду, як з мене глузували інші дівчата — витончені, модні, з макіяжем, пихаті.

А я — бідна сільська дівчина, яка боялася не встигнути на ранковий поїзд, не розгубитися в трамваях і автобусах і не спізнитися на іспити. Мені було байдуже, що я одягну і як виглядатиму.

Коли мене прийняли, нічого не змінилося. Завжди дивилися зверхньо, сміялися з моїх єдиних закритих черевиків, які взувала взимку.

село

Не важливо, звідки ти родом, а яка ти людина

Минаючи мене, коли я стояла замерзла, дихала на руки, щоб зігріти їх.

Спочатку нікуди мене не запрошували, а потім почали робити все навпаки.

Завжди звали попити кави з ними або “щось перекусити”, знаючи, що у мене немає грошей, і я, хоч-не-хоч, відмовлюся.

Глузування та образи інших зблизили мене з Стефаном, який, як і я, був з глибокої провінції, бідний, немодний колега, який рахував кожну копійку.

З ним ми так і не стали парою, але до сьогодні залишаємося друзями. Ми покладаємося один на одного і допомагаємо.

Обидва виявилися міцними горішками — він почав працювати у Львові, аби бути ближче до батьків і допомагати їм.

Я мусила влаштуватися в Києві, бо моя сестра живе поруч, самостійно виховує мою племінницю і потребує моєї підтримки.

Ніколи раніше нікому не розповідала про ці переживання

Нещодавно одна з моїх колишніх колег з’явилася на моєму новому робочому місці. Вона була пихата і нахабна, поки я не поставила її на місце.

Я пояснила їй, що документи, які вона принесла, зовсім неправильні, а ще гірше, що вони можуть ввести в оману моє керівництво. Вона відкрила рота, та слів не вистачило.

Але після того, як я пояснила, що в цьому офісі не підвищують голос, вона затихла.

Дуже хотіла їй відплатити за глузування й приниження, які вона зі своїми подругами завдала мені, але не змогла.

Вирішила, що їй досить було приниження і великого апломбу.

Я щаслива, що не дозволила таким, як вона, себе зламати.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 + вісімнадцять =

Також цікаво:

З життя57 хвилин ago

Чоловік із новою обраницею

Оля прискіпливо оглядала свій наряд… Біле плаття, куплене за копійки в поспіху на розпродажі, здавалося якимось занадто простим. Мереживо, яке...

З життя4 години ago

Господарський Чоловік

ГОСПОДАРНИЙ ЧОЛОВІК Відвідуємо тестя в селі за сто кілометрів від міста. У його хаті, де він народився і виріс. З...

З життя4 години ago

Сестра, яку я не могла терпіти все життя

Не чіпай мою ляльку! — скрикнула Олеся, вириваючи з рук старшої сестри порцелянову красуню зі золотистим волоссям. — Мамо! Богдана...

З життя7 години ago

Продавчиня вигнала бідну бабусю з розкішного магазину — поліція повернула її назад пізніше

13 травня Ніколи не любила просити про допомогу, навіть коли було дуже важко. Завжди була самостійною, навіть після виходу на...

З життя8 години ago

Приховані скарби: зрада та шок у родині

Поволі прокидаючись, Оксана Миколаївна відчула різкий біль у голові, що не відступав, а глибока втома оповила її цілковито. Діти, зазвичай...

З життя10 години ago

Загадкове Ім’я

Стара Одарка витирала сльози, що стікали по блідим, зморшками поїденим щокам. Раз-по-раз махала руками та невиразно бурмотала, ніби мала дитина....

З життя11 години ago

Він не мій син

“Це не мій син”, – холодно оголосив мільйонер, його голос лунав серед мармурових стін вестибюля. “Збирай речі та геть. Обоє”....

З життя14 години ago

Він Сміявся: ‘Ти Навіть Не Можеш Йти!’ — Та Один Крок Змінив Усе

Ось історія, адаптована для української культури: “Ти навіть ходити не можеш!” — висміював він. Але вона зробила один крок, і...