Мама познайомилася з подругою через інтернет після сварки під кулінарним рецептом.

Мама познайомилася з тіткою Оксаною в інтернеті три-чотири роки тому. Вони посварилися під одним постом з кулінарним рецептом.

Мама наполягала, що цибулю і моркву для супу потрібно смажити одразу і разом, а тітка Оксана стверджувала, що спочатку на сковорідку відправляється морква, а потім, через п’ять хвилин, можна додати цибулю. Це була перша мамина сварка в інтернеті. Не знаю, як вони змогли примиритися з різними способами смаження, але переписка почалася і тривала досить довго.

Тітка Оксана стала майже онлайн-членом нашої родини: вона завжди була в курсі нашого життя, давала поради.

Вона навіть надсилала мамі подарунки на свята: теплий плед, брусничне варення, набір викруток (мама тоді їй поскаржилася, що навіть викрутки в будинку немає). Відповідні подарунки також були: вовняні шкарпетки, пояс із собачої шерсті, баночки з маринованими грибами. На початку грудня тітка Оксана відзначала своє шістдесятиріччя. Мама отримала запрошення і гроші на квиток.

— Не поїду! Куди мені, розвалині, їхати і соромитися? — мама ходила по квартирі з кута в кут, розриваючись між бажанням поїхати і залишитися вдома.

Я вирішила взяти все у свої руки: було куплено нове зимове пальто, а моя університетська подруга, яка проміняла нелегку стезю хірурга на перукарню, привела до ладу мамину зачіску. Ми також купили подарунок: сережки з великими каменями.

Щоб у мами не було спокуси передумати, я особисто відвезла її на вокзал і посадила на поїзд. Дочекавшись, коли поїзд рушить, я зітхнула спокійно: нехай вона відпочине. Останні десять років, з того часу, як не стало батька, мама все більше і більше засмучувалася. А коли я вийшла заміж і переїхала до чоловіка, вона і зовсім розкисла.

Звонок от мами по прибуттю озвучився:
— Чоловік зустрів, мабуть, Оксанин чоловік. Дивно, вона не казала, що одружена. Гаразд, розберуся. Не сумуйте там! Скоро повернуся!

Мама не повернулася: виявилося, що тітка Оксана — це 60-річний Олексій. Невідмінюване прізвище користувача ускладнювало зрозуміти стать. Дядько Олексій зацікавився маминим фото і боявся зізнатися в своїй гендерній приналежності. Так і спілкувався: писав, завжди цікавився маминим життям, дарував ті самі подарунки.

Вони приїхали до нашого міста у січні, щоб вирішити питання з орендою маминих апартаментів. На маминих вухах красувалися ті самі сережки, які ми купили для подарунка “тітці Оксані”.

— На весілля приїдете? — з осяйною усмішкою запитала мама.
— Приїдемо, — пообіцяла я, не вірячи своїм очам: мама постійно усміхалася, зовні скинувши років п’ятнадцять.
Дядько Олексій сподобався і мені, і моєму чоловіку. А наша донька прийшла в повний захват від новоспеченого дідуся. Але найголовніше, що мама поруч із ним розквітла.

Вони одружилися. Скромно. У дядька Олексія своєї сім’ї немає: він овдовів ще у 2006 році, дітей у них не було. Так і жив один.
Неймовірно рада, що зустрілися два самотності. Нехай вони будуть щасливі. Вони це заслужили.