Connect with us

З життя

Кіт врятував господиню, що поспішала на роботу.

Published

on

Кіт допоміг господарці, яка запізнювалася на роботу.

Цю кумедну історію про свого кота розповіла мені колишня колега. У неї вдома живе великий білий красень, що відрізняється неабияким розумом та кмітливістю.

Розповідати про свого улюбленця господарка може дуже довго, а мені завжди цікаво слухати і ще раз дивуватися, наскільки ж розумні все-таки наші хатні тварини.

І от, каже мені приятелька, трапилася з нею нещодавно дивовижна подія, після чого вона ще більше зауважала свого кота.

Зранку вона прокидається і з жахом розуміє, що проспала на роботу.

Будильник з якихось причин не задзвонив вчасно, а до початку робочого дня залишилося лише 20 хвилин.

А треба ще одягнутися, нафарбуватись, поснідати, добратися до роботи.

І от носиться вона по квартирі, однією рукою плаття натягує, а іншою волосся розчісує.

Жаліється, охкає, засмучується, як їй зараз від начальника буде догана за запізнення.

І тут помічає, що її кіт сидить на ліжку і уважно за нею спостерігає.

Прямо головою водить туди-сюди, дивлячись на її ранкову істерику.

На секунду вона зупиняється, розуміє, що їй ще й кота треба нагодувати. Біжить на кухню і швидко насипає йому повну миску корму.

Ех, з собою вже не встигаю взяти обід, з сумом каже сама собі і рушає в ванну фарбувати вії.

І раптом, дивлячись у дзеркало, вона бачить, як її кіт починає бігати туди-сюди з кухні в коридор.

Відволікаючись на кілька секунд від нанесення макіяжу, вона спостерігає за своїм улюбленцем.

А він біжить до її сумки, що стоїть біля вхідних дверей, суне туди голову і повертається на кухню. І так повторюється декілька разів.

Нічого не зрозумівши в поведінці свого кота, вона швидко закінчує збиратися, накидає на себе верхній одяг, хапає сумку і вибігає на вулицю.

Як не дивно, але в той день начальник її не сварив, ніби сам запізнився або ще щось.

Робочий день до обіду у колеги пройшов нормально, в звичайному режимі.

Але коли настав час перерви, вона згадала, що нічого не взяла з дому перекусити.

Треба було піти в найближчий магазин за йогуртом і булочкою.

Вона взяла свою сумку, пошукала в ній гаманець, перевіряючи чи не забула його в ранковій метушні. І зненацька натрапила на щось дрібне, розсипане по дну її сумки.

Яким же було її здивування, коли на стіл разом з ключами і помадою впали грудочки сухого котячого корму.

Спершу моя приятелька й не зрозуміла, як це опинилося в її сумці. але потім пригадала дивну ранкову поведінку свого кота.

Він бігав з кухні в коридор до її сумки не просто так. Він клав їй обід на роботу.

Видно розумне створіння зрозуміло, що господарка сама не встигає приготувати і взяти з собою перекус, ось і подбало про улюблену людину, як змогло.

Ну і як після цього не визнати, що наші домашні улюбленці все розуміють і в скрутну хвилину обов’язково прийдуть на допомогу.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 + 15 =

Також цікаво:

З життя7 секунд ago

Слова, що змінили моє життя, коли ти була виснажена

Ой, дівчино, щось таке трапилося, що аж серце болить… Не стала тебе вчора турбувати, бо ти була страшно втомлена –...

З життя53 хвилини ago

Як я стала рабинею в сім’ї чоловіка: історія про неволю

Ось я в біду потрапила, скажу вам – стала рабинею у родині чоловіка. У глухому селі під Житомиром, де вітер...

З життя59 хвилин ago

Тиха чайна година на кухні, а всередині – шторм емоцій

Сижу на кухні і, як завжди, мовчки пию чай — але всередині мене бушує ураган. У невеликому містечку під Львовом,...

З життя60 хвилин ago

Моя вагітність не хвилює їх: безкоштовна прибиральниця та кухарка

Сьогодні один із тих важких днів, коли відчуваю себе безкоштовною покоївкою та кухарем – мою вагітність ніхто не бере до...

З життя1 годину ago

Расстаемся после 35 лет брака в возрасте 62 и 68 лет…

Мне 62 года, ему 68. Мы разводимся… После 35 лет брака Я — Людмила Ивановна, мне шестьдесят два. Мужу Александру...

З життя2 години ago

Розірвала зв’язок: заздрість, нахабство та нав’язування свого бачення

Так, слухай, розкажу тобі одну історію, яка досі тримає мене за серце. У невеличкому містечку біля Івано-Франківська, де кожен кам’янець...

З життя2 години ago

Всередині мене буря, а я мовчки п’ю чай на кухні

Сиджу на кухні і, як завжди, мовчки пию чай — але в душі моїй бушує гроза. У маленькому містечку під...

З життя2 години ago

«Як кішки шкребуть душу» — рішення щодо дідуся розриває моє серце

«Немов коти душу деруть» — моє рішення про дідуся розриває серце У невеликому містечку біля Полтави, де старі каштани ховають...